Вирок № 16922612, 28.03.2011, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

                                                                                          1-56/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

          головуючого судді Тончук Р.І.

          при секретарі Придачук Г.Л.

          з участю прокурора Галімського В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр. України, з освітою середньою, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей,, не працюючої, жительки м. Славути Хмельницької області вул. Грушевського, 41/2, зарєєстрованої у АДРЕСА_1, судимої Славутським міськрайонним судом Хмельницької області 23.12. 2010 року за ст. 185 ч. 1 КК України до 200 годин громадських робіт, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

встановив:

          ОСОБА_1 24 листопада 2010 року у вечірню пору, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_2, скориставшись тим, що останній вийшов з кімнати, із столу таємно викрала належний йому мобільний телефон марки «Нокіа»моделі 1800 вартістю 234 грн. 40 коп. із сім-карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 12 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 271 грн. 40 коп.

          У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, давши показання про те, 24.11.2010 року, перебуваючи у квартирі ОСОБА_2, таємно викрала у нього мобільний телефон, скориставшись тим, що потерпілий вийшов з кімнати.

          Крім визнання підсудною своєї вини така доводиться іншими доказами по справі. Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 24.11.2010 року ввечері до нього зайшла ОСОБА_1 Він виходив з кімнати, щоб відчинити двері сину підсудної, який прийшов за нею.

Виявивши вранці відсутність телефону, запідозрив у крадіжці підсудну і звернувся в органи міліції. Було встановлено, що телефон з сімкарткою викрала саме ОСОБА_1 Телефон йому повернутий.

          Свідок ОСОБА_3 дала показання про те, що у грудні 2010 року у сина підсудної ОСОБА_4 придбала мобільний телефон марки «Нокіа», а згодом видала його працівникам міліції, дізнавшись, що він крадений.

          З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 24.11.2010 року його мати ОСОБА_1 передала йому мобільний телдефон марки «Нокіа». Покористувавшись телефоном, він продав його ОСОБА_3

          Факт вчинення підсудною злочину доводиться також протоколом добровільної видачі, огляду та вилдучення викраденого телефону у ОСОБА_3М.(а.с.9), протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями до нього, з яких вбачається, що під час цієї слідчої дії ОСОБА_1 показала та розповіла про місце і спосіб вчинення злочину(а.с.68-71).

          Вартість викраденого майна стверджується висновком судово-товарознавчої експертизи, довідкою про вартість(а.с.22-26, 6).

          Оцінивши досліджені в судоволму засіданні докази , суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна(крадіжку) повторно, тобто злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України.

          Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, обставини, що пом»ягшують та обтяжують її відповідальність. ОСОБА_1 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується, як особа схильна до вчинення злочинів. Однак, вона повністю визнала свою вину та щиро розкаюється у скоєному, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, викрадений телефон повернутий потерпілому. Наведені обставини пом»ягшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обтяжуючих обставин по справі не встановлено.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудній міри покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 185 ч. 2 КК України.

          З підсудної підлягають стягненню витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

          ОСОБА_1 визнати винною і призначити їй покарання за ст. 185 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 220 годин громадських робіт.

На підставі ст.70 ч. 4 КК України остаточне покарання обрати за сукупністю злочинів за цим та попереднім вироком шляхом часткового складання призначених покарань 240 годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Хмельницькій області витрати на проведення судово-товарознавчої експертитзи в сумі 206 грн. 40 коп.( Управління Держказначейства в Хмельницькій області, р/р 3128272210321, МФО 815013, код 25575309 для зарахування НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області «За дослідження № 10).

Речові докази по справі –мобільний телефон марки «Нокіа», моделі 1800, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, повернути йому.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апелдяційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_5