Рішення № 16922557, 24.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.11 Справа № 32/5009/2101/11

Суддя Колодій Н.А.

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ”, м.Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок”, м.Запоріжжя

про визнання недійсним рішення від 20.05.2010р. в частині позбавлення ОСОБА_1 торгового місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на території Автомобільного ринку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36 та зобовязання повернути і встановити на місці №НОМЕР_3 в ряду 6, торговельний кіоск в придатному для використання в якості торговельного обєкта.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі паспорта № СА НОМЕР_2 виданий Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 05.11.1998р.

ОСОБА_2, довіреність №870 від 06.07.2010р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №07-10 від 12.10.2010р.

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №08-10 від 08.10.2010р.

Заявлено вимоги про визнання недійсним рішення від 20.05.2010р. в частині позбавлення ОСОБА_1 торгового місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на території Автомобільного ринку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36 та зобовязання повернути і встановити на місці №НОМЕР_3 в ряду 6, торговельний кіоск в придатному для використання в якості торговельного обєкта.

Ухвалою суду від 20.04.2011р. порушено провадження у справі №32/5009/2101/11, судове засідання призначено на 01.06.2011р., у сторін витребувані докази для всебічного та обєктивного розгляду справи.

Під час розгляду справи здійснюється повне фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

З метою повного та всебічного розгляду справи та неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання, розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України було відкладено на 14.06.2011р., про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 14.06.2011р. за клопотанням представника позивача, в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору було продовжено до 23.06.2011р., в судовому засіданні оголошено перерву .

Розгляд справи продовжено .

Позивач та його представник наполягають на задоволенні позовних вимог, з підстав, що зазначені в позові. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що правовідносини сторін регулюються умовами договору про надання послуг ринку №127 від 01.09.2007р., який на момент звернення з позовом до суду є діючим. 20.05.2010р. відповідачем прийнято рішення, в якому зазначено про позбавлення позивача торговельного місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на Автомобільному ринку у звязку з систематичним та грубим порушенням позивачем Правил торгівлі на ринках, на підставі п.34 вказаних вище Правил. В той же час, позивач зазначає, що виконував належним чином зобовязання щодо оплати ринкового збору, отже систематичного порушення правил торгівлі на ринках позивачем не допускалось. За таких обставин, на думку позивача, відповідач без наявності будь-яких правових підстав виніс рішення №б/н від 20.05.2010р., яким незаконно позбавив позивача торгового місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на Автомобільному ринку. З урахуванням зазначеного, просить суд визнати недійсним Рішення №б/н від 20.05.2010р. в частині позбавлення ОСОБА_1 торговельного місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на території Автомобільного ринку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36 та зобовязати ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»повернути та встановити на місце №НОМЕР_3 в ряду №6 згідно з генеральним планом Автомобільного ринку за адресою 69050, м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36, торговельний кіоск, демонтований ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ», який належить на праві власності ОСОБА_1 в стані, придатному для використання в якості торговельного обєкта.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень зазначає наступне: по-перше, згідно договору управління майном №1 від 01.08.2007р., відповідач є законним (титульним) володільцем майна, отриманого за договором управління, а тому має право вимагати від усіх і кожного, усунення будь-яких порушень свого права та у разі необхідності він вправі використовувати для захисту власних інтересів (інтересів установника) зобовязальні і речово-правові засоби захисту. По-друге, на момент звернення позивача з позовом, договір про надання послуг ринка №127 від 01.09.2007р. щодо користування торговельним місцем №НОМЕР_3 в торговельному ряду №6 був припинений внаслідок спливу строку його дії, про що позивач неодноразово був повідомлений. Оскільки починаючи з 01.01.2009р. позивач договір про надання послуг ринку з відповідачем не укладав, то у відповідності до п.34 Правил торгівлі на ринках м.Запоріжжя втратив право розміщення на території ринку розбірних металевих конструкцій не належних ринку. Також зазначив, що виходячи з положення зазначеного пункту Правил, позивач повинен був протягом 10 днів звільнити територію ринку від не належних ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»розбірних металевих конструкцій. В той же час, позивач не вжив заходів щодо звільнення території ринку від предметів, що належать йому на праві власності. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що рішення робочої комісії від 20.05.2010р., наказ від 18.06.2010р. №7, виданні у звязку із виробничою необхідністю збільшення контролю щодо виконання торгуючими підприємцями Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 23.12.2005р. №5, при здійсненні ними торгівлі на ринку не суперечать діючому законодавству та нормативним актам України. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи (ТОВ «Автомобільний ринок») підтримує доводи відповідача, вважає, що рішення б/н від 20.05.2010р. відповідає нормам чинного законодавства, прийнято компетентним органом та підстав для визнання його недійсним немає. Просить відмовити позивачу в позові.

Суд визнав надані докази достатніми для прийняття рішення.

В судовому засіданні у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Згідно з ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами ст.ст. 12,13,14,20 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про визнання недійсним рішення ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»№б/н від 20.05.2010р. в частині позбавлення ОСОБА_1 торгового місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на території Автомобільного ринку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36 є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до розяснень Вищого Арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.

Оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню виходячи з наступного.

24.07.2003 року між Запорізькою міською радою та ТОВ «Автомобільний ринок»було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,7985 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, цільове призначення якої розташування автомобільного ринку на строк до 2013 року.

Виходячи з наведеного, ТОВ «Автомобільний ринок»є землекористувачем земельної ділянки відведеної за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, але не має повноважень (обовязку) надавати послуги та створювати для продавців і покупців належні умови у процесі купівлі-продажу, так як не отримав дозволу на розміщення обєкту торгівлі та сфери послуг передбачені приписами Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

01.08.2010 року між ТОВ «Автомобільний ринок»(Установник управління) та ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»(Управитель) був укладений договір управління майном №1, за умовами якого ТОВ «Автомобільний ринок»передав в управління ТОВ «ЗОРЗ»нерухоме майно, цілісний майновий комплекс «Автомобільний ринок», розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36.

Також зазначеним договором учасники правовідносин узгодили, що Управитель здійснює управління цим майном в інтересах Установника для функціонування автомобільного ринку. На момент розгляду справи по суті договір є діючим, укладеним у відповідності до вимог ст. ст. 210, 317, 1029-1037 ЦК України, не розірваним та недійсним в установленому порядку не визнаний.

Так, згідно з п. 2.1, п. 2.1.1, п. 2.2.1 договору управління майном передбачено, що у процесі здійснення управління майном Установника Управитель діє без доручення і має право укладати договори оренди, підряду, будівництва і реконструкції майна, надавання послуг на ринку, по закріпленню за торговим місцем, а також інші договори і угоди, пов'язані з ефективним функціонуванням майна, стягувати з торгуючих на ринку в установленому порядку ринковий збір з подальшим перерахуванням його згідно вимогам чинного законодавства. Також за умовами договору Управитель зобов'язаний здійснювати від свого імені всі необхідні дії для функціонування ринка згідно з його прямим призначенням. У п. 2.5.2 цього договору сторони узгодили, що Установник управління не вправі втручатися у поточну діяльність управителя.

У відповідності до пункту 15 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради №5 від 23.12.2005р., правом для розміщення на торгівельній площі ринку, не належних ринку розбірних металевих конструкцій (кіосків), для осіб які здійснюють торгівлю є наявність укладеного з адміністрацією ринку договору про надання послуг ринку і згідно цих правил, у випадку відмови укласти зазначений договір, особи які здійснюють торгівлю на ринку зобовязані звільнити територію ринку від встановлених розбірних металевих конструкцій, які не належать ринку.

01.09.2007 року, враховуючи п. 15, 22 Правил торгівлі на ринках м.Запоріжжя, між ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, було укладено договір № 127 про надання послуг ринка, щодо користування торговельним місцем, а саме місцем № НОМЕР_3 в торговельному ряду №6, в якому відповідно до ч. 2 ст. 1038 ЦК України, було зазначено, що ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»діє на підставі договору управління майном від 01.08.2007 року № 1 в інтересах ТОВ «Автомобільний ринок».

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що Сторона-1 за плату надає Стороні-2 послуги щодо користування Стороною-2 торговим місцем, розміщеним на торгівельному ряду № 6, місце № НОМЕР_3, згідно з генеральним планом Автомобільного ринку за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36.

Пунктом 4.1 Договору узгоджено, що за послуги ринку Сторона-2 сплачує Стороні-1 12,45 грн. за 1 кв. м. за 1 місяць в касу чи на розрахунковий рахунок Сторони-1. Загальна сума договору складає 149,40 грн. за один місяць.

Розділами 3, 5 Договору сторони узгодили права та обовязки сторін, а також відповідальність в разі порушення умов договору.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що договір вступає в силу з дня підписання та діє до 01.01.2009р.

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що строк дії договору автоматично пролонгується на той же термін, якщо у продовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про його припинення.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, у відгуку на позов відповідач посилається на ті обставини, що відповідно до п. 7.2 договору впродовж місяця до дня закінчення строку дії договору, 26.11.2008 року, направив на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом за вих. № 168 заяву про припинення дії договору, у звязку з чим вважає договір припиненим.

Суд проаналізувавши правовідносини сторін, вважає заперечення відповідача в цій частині такими, що спростовуються фактичними обставинами справи.

В рекомендованому листі, на який посилається відповідач (а.с. 117), позивачу повідомляється про сплив строку дії договору з 01.01.2009 року. та пропонується у звязку з цим, зявитися до адміністрації ринку до 15 грудня 2008р для укладення додаткової угоди до цього договору. Крім того, відповідач попереджає, що у разі неявки або відмови від укладання додаткової угоди до договору про надання послуг ринку до 15.12.2009р., ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»він буде розірваний починаючи з 01 січня 2009р.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2009р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про надання послуг ринку №127 від 01.09.2007р. (ряд 6, місце НОМЕР_3, загальна площа 12кв.м.), умовами якої була змінена вартість місячного платежу за надані ринком послуги.

Зазначене свідчить, що сторони дійшли згоди продовжити правовідносини, що регулюються умовами договору про надання послуг ринку №127 від 01.09.2007р. з урахуванням внесених додатковою угодою змін.

Впродовж дії договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди до спірного договору. Всього було укладено пять додаткових угод, в яких сторони змінювали лише п.4.1 Договору в частині вартості послуг ринка, а також визначали строк дії кожної додаткової угоди. Так, зокрема додатковою угодою №5 від 01.09.2009р. сторони визначили, що ця угода вступає в силу з 01.09.2009р. та діє до 31.10.2009р.

Суд вважає помилковими твердження відповідача, що у звязку з закінченням дії додаткової угоди № 5 закінчився і термін дії всього договору.

Як зазначалося, строк дії договору та його пролонгація регулюються п.п.7.1,7.2 цього договору, укладаючи додаткові угоди учасники правовідносин змінювали лише п.4.1 Договору в частині вартості одного квадратного метра зайнятої площі позивачем, та скасували дії тих положень основного договору, які суперечать цій (цим) Додатковій угоді, отже інші умови договору залишились незмінними. Крім того, строки дії, які зазначені в додатковій угоді стосуються саме додаткової угоди, що чітко визначено сторонами.

Таким чином, суд вважає, що оскільки сторони не припинили дію договору у звязку з закінченням його строку 01.01.2009р., то до подальших відносин щодо пролонгації терміну слід застосовувати п 7.2 цього Договору, згідно якого договір пролонгується на той же термін.

Як зазначалося, договір про надання послуг ринку вступив в силу з дня його підписання - 01.09.2007р. та діє до 01 січня 2009р., що складає 1 (один) рік 4 місяці.

Так, у звязку з укладанням додаткової угоди №1 до договору від 01.01.2009р., сторони продовжили дію договору про надання послуг ринку на передбачений п.7.1 договору строк, тобто на один рік чотири місяці, а саме до 01 травня 2010р.

Як слідує з пояснень сторін та наданих суду письмових доказів, в продовж місяця до закінчення строку дії договору, тобто з 01.04. по 01.05.2005 р., сторонами не було зроблено письмових заяв про припинення дії договору, як того вимагає п. 7.2 Договору.

Посилання відповідача в повідомленні-попередженні вих. .№79 від 20.05.2010р. щодо закінчення терміну дії договору в жовтні 2009р. судом до увагу не приймаються, оскільки це є термін закінчення дії додаткової угоди №5 від 01.09.2009р.

Як було встановлено в ході розгляду справи підставою для прийняття оскаржуваного рішення №б/н від 20.05.2010р. було систематичне та грубе порушення ПП ОСОБА_1 пункту 34 Правил торгівлі на ринках, які передбачають, що адміністрація ринку має право позбавляти продавців торговельного місця в разі: несплати ринкового збору та послуг ринку; відмови продавців, що здійснюють торгівлю із стаціонарних торговельних місць, які не належать ринку, від укладання договору про утримання торговельного місця; систематичного (більше двох разів) порушення Правил торгівлі на ринках; Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі.

Розглянувши оскаржуване рішення суд приходить до висновку, що рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ»прийнято у межах компетенції в той же час з порушенням прав та законних інтересів позивача, оскільки:

Укладаючи угоду №127 від 01.09.2007р., учасники правовідносин керувались приписами діючого законодавства та на власний розсуд погоджували його умови.

Так, пунктом 7.1 договору сторони визначили його строк один рік чотири місяці.

Як вже неодноразово було зазначено, пунктом 7.2 договору сторони обумовили, що строк дії договору автоматично пролонгується на той же термін, якщо упродовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про його припинення.

Відповідно до додаткової угоди №1, якою сторони виявили свій намір продовжити правовідносини, автоматично було продовжено строк дії договору на визначений п.7.1. термін до 01.05.2010р.

Враховуючи приписи п.7.2 договору, у разі відсутності письмового звернення зацікавленої у припиненні дії договору сторони до опонента , договір вважається продовженим на той же термін.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення в установленому порядку ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»з письмовим попередженням про свої наміри щодо припинення дії договору до ПП ОСОБА_1 до травня 2010 року, правових підстав вважати договір про надання послуг ринку №127 від 01.09.2007р. припиненим не має.

Таким чином, суд спростовує твердження відповідача, що на момент прийняття ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»рішення від 20.05.10р. між сторонами не існувало правовідносин, які регулюються умовами договору про надання послуг ринку від 01.09.2007р. №127 і саме відсутність договору є обґрунтованою підставою для винесення рішення.

З урахуванням чого, слід зазначити, що прийняте відповідачем рішення порушує права та законні інтереси позивача, позбавляє його можливості займатися підприємницькою діяльністю та належним чином виконувати умови договору.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ПП ОСОБА_1 самостійно визнав факт припинення дії договору №127 від 01.09.2007р., яке проявляється у направленні на адресу ТОВ «Автомобільний ринок»(вх. №21/16 від 06.04.2010р.) пропозицій щодо укладання типового договору оренди торговельного місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на основі типового договору оренди торговельного місця (а.с. 124), оскільки доказів згоди та укладання такого договору між ТОВ «Автомобільний ринок»та ПП ОСОБА_1 суду не наданні.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту порушених прав та законних інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Цей спосіб пов'язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного субєктивного права особи в тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто для того, щоб звернутися з позовом до суду необхідно, щоб субєктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Як було зясовано судом, 18.06.2010р. робочою комісією ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»на підставі п.34 Правил торгівлі на ринках міста Запоріжжя, рішення адміністрації ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ», від 20.05.2010р., повідомлення від 20.05.2010р. №79, наказу по ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»від 26.02.2010р. №3 «Про створення комісії»було складено Акт звільнення торговельного місця №НОМЕР_3 ряд 6 ПП ОСОБА_1

Враховуючи даний Акт, кіоск, який належить позивачу в примусовому порядку був переміщений на територію, що охороняється ринком.

В статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обовязок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналогічні гарантії встановлені частиною 4 ст. 41 Конституції України.

Враховуючи, що правових підстав для позбавлення позивача права займати торгівельне місце №НОМЕР_3 в ряду 6 на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення суд не вбачає, позовні вимоги щодо зобовязати ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»повернути та встановити на місце №НОМЕР_3 в ряду №6 згідно з генеральним планом Автомобільного ринку за адресою 69050, м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36, торговельний кіоск, демонтований ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ», який належить на праві власності ОСОБА_1 в стані, придатному для використання в якості торговельного обєкта є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів суду наявність порушення його прав та законних інтересів в прийнятому відповідачем рішення щодо позбавлення ПП ОСОБА_1 торгового місця на території Автомобільного ринку та незаконного демонтажу металевого кіоску, що належить на йому праві власності.

Матеріали справи містять докази, що підтверджують позицію позивача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає заявлені позовні вимоги про визнання недійсним рішення ТОВ «ВКФ «ЗОРЗ»від 20.05.2010рю в частині позбавлення позивача торгового місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на території Автомобільного ринку за адресою м. Запоріжжя, вул. Оріхівське, 36 та зобовязання повернути і встановити на місці № НОМЕР_3 в ряду 6, торговельний кіоск в придатному для використання в якості торговельного обєкта документально доведеними, нормативно необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним Рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ»без номера від 20.05.2010р. в частині позбавлення ОСОБА_1 торгового місця №НОМЕР_3 в ряду №6 на території Автомобільного ринку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ» (69050, м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, код ЄДРПОУ 33985962) повернути та встановити на місце №НОМЕР_3 в ряду №6 згідно з генеральним планом Автомобільного ринку за адресою 69050, м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36, торговельний кіоск, демонтований Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ», який належить на праві власності ОСОБА_1 в стані, придатному для використання в якості торговельного обєкта.

У разі не виконання відповідачем рішення в добровільному порядку протягом десяти днів з моменту набрання рішення законної сили видати наказ про примусове виконання.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ЗОРЗ»(69050, м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 36, код ЄДРПОУ 33985962) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 170 (сто сімдесят)грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення підписано: 29 червня 2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.