Рішення № 16922494, 15.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 09-07/2007-3/5009/1987/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУГ-ІНВЕСТ”, м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про зобовязання розглянути на сесії та прийняти рішення відносно надання в оренду земельної ділянки

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 5 від 15.02.2010р.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 29.11.2010р. до Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління земельних ресурсів Запорізької міської ради про зобовязання розглянути на сесії та прийняти рішення відносно надання в оренду земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, враховуючи при прийнятті рішення, що погодження меж земельної ділянки з боку сусіднього землекористувача ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” відбулося у формі відмови.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.12.2010р. № 09.07/2007 (суддя Яцун О.В.) в прийнятті позовної заяви відмовлено по п.1 ст.62 ГПК України у звязку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. по справі № 09.07/2007 апеляційну скаргу ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2010р. у справі № 09.07/2007 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2010р. у справі № 09.07/2007 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011р. по справі № 09.07./2007 касаційну скаргу ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” задоволено.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.12.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. у справі № 09.07/2007 скасовано.

Справу направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду.

Відповідно до розподілу справ між суддями від 15.04.2011р. автоматизованою системою документообігу суду справу № 09.07/2007 передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 18.04.2011р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 09.07/2007-3/5009/1987/11. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 12.05.2011р. о 14 годині 30 хвилин. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Управління земельних ресурсів Запорізької міської ради.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2011р. розгляд справи відкладений на 31.05.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 31.05.2011р. замість ліквідованої юридичної особи - Управління земельних ресурсів Запорізької міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено іншу особу - Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради. Розгляд справи відкладений на 15.06.2011р. о 16 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 15.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 20.06.2011р.

Під час розгляду справи представники учасників судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві від 29.11.2010р. та просить суд зобовязати Запорізьку міську раду розглянути на сесії та прийняти рішення відносно надання в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, враховуючи при прийнятті рішення, що погодження меж земельної ділянки з боку сусіднього землекористувача ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” відбулося у формі відмови.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” на підставі договору купівлі - продажу від 21.07.2006р. придбало у власність об'єкти нерухомості, а саме: спальний корпус літ. У, спальний корпус літ. У-1, вбиральня літ. Д-1, загальною площею 551,4 кв.м., які розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50.

Листом № 11932/08-32 від 01.08.2006р. позивач звернувся до міського голови з проханням надати у своє користування (на засадах довгострокової оренди) земельну ділянку, на якій розміщено обєкт. Функціональне призначення земельної ділянки - розміщення дитячого оздоровчого комплексу.

Відповідно до технічного завдання від 18.01.2007р. № 01-04/255и, виданого управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжі, ліцензованою землевпорядною організацією було виконано технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку, площею 1,4456 га.

Вказаний проект землеустрою було погоджено з Запорізькою обласною інспекцією по охороні памяток історії, Запорізькою міською санепідемстанцією, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області, Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, Головним управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради, управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжі.

Погоджений проект землеустрою було передано Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів, яке підготувало проект рішення Запорізької міської ради “Про передачу в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки по вул. Зеленій, 50 м. Запоріжжя для розташування дитячого оздоровчого комплексу”.

Проект рішення Запорізької міської ради було погоджено головою Ленінської райадміністрації, самим позивачем в якості замовника та передано у жовтні 2007р. на розгляд постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин (надалі - Земельна комісія).

Але, на час розгляду справи, вказаний проект рішення залишається не погодженим з боку Земельної комісії та не винесений на розгляд сесії міської ради.

Як стало відомо, причиною відмови у погодженні проекту є відсутність у проекті землеустрою погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем.

Таким суміжним землекористувачем є ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”, якому рішенням сесії міської ради № 17/200 від 17.03.2006р. було відведено земельну ділянку, на якій розміщено належну їй частину майна (у тому числі нерухомості) дитячого табору, площею 11,29 га за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 та затверджено межі цієї ділянки.

Листом № 002 від 05.05.2007р. ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” звернулося до ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” з проханням погодити межі земельної ділянки, яка ним відводиться.

ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” відмовилося погодити межі земельної ділянки, посилаючись на те, що відведення ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” суміжної земельної ділянки унеможливить доступ дітей, що відпочивають у ДОК “Салют”, до пляжу.

Позивач листом № 002 від 23.04.2009р. звернувся до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області з проханням обстежити земельну ділянку за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, на предмет не порушення меж земельної ділянки з суміжним власником ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”.

В акті обстеження земельної ділянки від 06.05.2009р. № 180 старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Румянцевою І.В. вказано, що межі земельних ділянок ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” та ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” винесені в натуру, закріплені геодезичними знаками і не перетинаються, а також, що згідно плану обмежень та обтяжень прав користування земельною ділянкою на земельну ділянку встановлені межі дії реального сервітуту для проходу та проїзду до пляжної зони.

ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” знову звернулося до міського голови листом № 04 від 02.11.2009р., в якому просило вирішити питання щодо погодження компетентними службами міста проекту рішення Запорізької міської ради “Про передачу в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 для розташування дитячого оздоровчого комплексу” та винесення цього питання на розгляд сесії Запорізької міської ради.

Позивач просив зважити на погодження ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”, яке відбулося у формі відмови, а також врахувати, що межі земельної ділянки, яку він просив відвести у своє користування, проходять по вже затвердженій раніше межі землекористування ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”, що підтверджується актом № 180 від 06.05.2009р. держземінспекції у Запорізькій області.

Листом № 3967 від 03.12.2009р. Управління земельних ресурсів Запорізької міської ради зазначено, що у разі незгоди суміжного землекористувача на погодження меж землекористування це питання повинно бути вирішено у судовому порядку.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві від 31.05.2011р.

Зокрема, з посиланням на ст. 123, 124, 183, 198 Земельного кодексу України зазначив, що погодження меж суміжними користувачами чи власниками земельної ділянки, є обовязковим.

Також відповідача наполягає на тому, що діючим законодавством не передбачено погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами у формі відмови. Тому спір між субєктами землекористування повинен бути вирішений в судовому порядку.

В судове засідання 15.06.2011р. представник відповідача не прибув, надав до канцелярії суду клопотання від 10.06.2011р. про перенесення розгляду справи на іншу дату.

В задоволенні клопотання відмовлено, оскільки воно заявлено без урахування вимог ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно п.10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, за змістом приписів ч.1, 2 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору зі справи, переданої на новий розгляд до суду першої інстанції, має обраховуватися з дня надходження до відповідного суду матеріалів такої справи (в яких знаходиться й позовна заява).

Справа № 09.07/2007 надійшла з Вищого господарського суду України до господарського суду Запорізької області 15.06.2011р. (вх. № 767/01-24).

Отже, за відсутності клопотання учасників судового розгляду про продовження строку розгляду справи, спір у справі № 09.07/2007 має бути вирішено господарським судом не пізніше 15.06.2011р.

Представник Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради (третя особа) в судове засідання не зявився, пояснення на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, про час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 31.05.2011р. про відкладення розгляду справи на 15.06.2011р. направлена на адресу третьої особи, що значиться в Довідці АА № 478584 від 03.03.2011р., 01.06.2011р.

Питання про визнання явки представника третьої особи в засідання господарського суду обовязковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані сторонами матеріали свідчать про те, що неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДП “Запорізький річковий порт” Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (Продавець) та ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу від 21.07.2006р. (Договір), за яким Продавець продав та зобовязується передати, а Покупець купив та зобовязується прийняти належне Продавцю на праві власності нерухоме майно, а саме спальний корпус У; спальний корпус У-1; вбиральня Д-1, загальною площею 551,4 кв. м., які розташовано на земельній ділянці площею 136712 кв. м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 (пятдесят), надалі Обєкт (п. 1.1 Договору).

Вказаний договір 21.07.2006р. посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко М.В. Реєстрація права власності покупця на нерухоме майно здійснена в ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.07.2006р.

Листом №01 від 01.08.2006р. позивач звернувся до Запорізького міського голови з проханням надати розпорядження на переоформлення права користування даної земельної ділянки на засадах дострокової оренди. Функціональне призначення земельної ділянки - розміщення дитячого оздоровчого комплексу.

Зазначений лист зареєстрований у Запорізького міського голови 01.08.2006р. за № 11932/08-32.

Відповідно до технічного завдання № 01-04/255и від 18.01.2007р., виданого Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів, ліцензованою землевпорядною організацією ПП “Демир” було виконано технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку, площею 1,4456 га по вул. Зелена, 50 в м. Запоріжжі, кадастровий номер 2310100000:04:039:0325.

Погоджений проект землеустрою було передано Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів, яке підготувало проект рішення Запорізької міської ради “Про передачу в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки по вул. Зеленій, 50 у м. Запоріжжя для розташування дитячого оздоровчого комплексу”.

Вказаний проект рішення було погоджено головою Ленінської райадміністрації Кияницею В.В., директором позивача Бояринцевим К.Д. та передано у листопаді 2007р. на розгляд постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин.

Листом № 002 від 05.05.2007р. ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” звернулося до ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” з проханням погодити межі земельної ділянки по вул. Зеленій, 50 для розташування дитячого оздоровчого комплексу.

На вказаний лист ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” відповіло відмовою, посилаючись на те, що відведення ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” суміжної земельної ділянки унеможливить доступ дітей, що відпочивають у ДОК “Салют”, до пляжу.

Листом № 002 від 23.04.2009р. позивач звернувся до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області з проханням обстежити земельну ділянку за адресою м. Запоріжжя вул. Зелена, 50, на предмет не порушення меж земельної ділянки з суміжним власником ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”.

Згідно акту № 180 від 06.05.2009р. обстеження земельної ділянки по вул. Зелена, 50 в м. Запоріжжі, складеного старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Держземінспекції у Запорізькій області Румянцевою І.В., рішенням сесії Запорізької міської ради від 17.03.2006р. № 17/200 передана в оренду земельна ділянка по вул. Зеленій, 50 ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” для розташування дитячого оздоровчого комплексу площею 11, 2900 га.

Згідно плану обмежень та обтяжень прав користування земельною ділянкою, який входе у склад технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку встановлені межі дії реального сервітуту для проходу та проїзду до пляжної зони.

Межі земельних ділянок ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” та ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” винесені в натуру, закріплені геодезичними знаками і не перетинаються.

ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” листом № 04 від 02.11.2009р. звернулося до Запорізького міського голови, в якому просило вирішити питання щодо погодження компетентними службами міста проекту рішення Запорізької міської ради “Про передачу в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки по вул. Зеленій, 50 для розташування дитячого оздоровчого комплексу” та винесення цього питання на розгляд сесії Запорізької міської ради.

Листом № 3967 від 03.12.2009р. Управління земельних ресурсів Запорізької міської ради повідомило про розгляд цього звернення за дорученням Виконавчого комітету Запорізької міської ради, та зазначило, що у разі незгоди суміжного землекористувача на погодження меж землекористування це питання повинно бути вирішено в судовому порядку.

На час розгляду справи в суді проект рішення залишається не погодженим з боку Земельної комісії та не винесений на розгляд сесії міської ради.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України, визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Крім того, ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. З ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 12 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Тобто, Запорізькій міській раді Законом надано повноваження розпоряджатись землями в м. Запоріжжі.

Приписами ч. 1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно із ч.1, 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У відповідності із ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

- надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

За приписами ч. 2-4 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.

Отже, відповідно до зазначених норм юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки, має звернутися з відповідним клопотанням до повноважного органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, додавши до цього відповідні матеріали, передбачені ст. 151 Земельного Кодексу України. В свою чергу повноважний орган державної влади розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

Тобто, виходячи із зазначеного, право ініціювати одержання земельної ділянки у користування надано юридичній особі, а розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобовязаний відповідний повноважний державний орган.

Зазначені спори підвідомчі господарським судам.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обовязки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 172 ЦК України).

Запорізька міська рада у справі, що розглядається, виступає як субєкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, рада відповідно до ст.5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин (позивач) іншому (рада), яка владних управлінських функцій відносно позивача не здійснювала і субєктом владних повноважень у цих відносинах не виступала.

Матеріалами справи доведено, що відповідно до технічного завдання № 01-04/255и від 18.01.2007р., виданого Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів, ліцензованою землевпорядною організацією ПП “Демир” було виконано технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку, площею 1,4456 га по вул. Зелена, 50 в м. Запоріжжі, кадастровий номер 2310100000:04:039:0325.

Проект землеустрою було погоджено із Запорізькою обласною інспекцією по охороні пам'яток історії, Запорізькою міською санепідемстанцією, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Запорізькій області, Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, Головним управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради, управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжі Запорізької області.

Погоджений проект землеустрою було передано Запорізькому міському управлінню земельних ресурсів, яке підготувало проект рішення Запорізької міської ради “Про передачу в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки по вул. Зеленій, 50 у м. Запоріжжя для розташування дитячого оздоровчого комплексу”.

Вказаний проект рішення було погоджено головою Ленінської райадміністрації Кияницею В.В., директором позивача Бояринцевим К.Д. та передано у листопаді 2007р. на розгляд постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин.

На час розгляду справи в господарському суді Запорізької області, незважаючи на численні звернення позивача та приписи законодавства, зокрема ст. 123 ЗК України, рішення з вказаного питання відповідачем не прийнято.

Як зазначив Пленум Вищого господарського суду України в п.2.14 постанови від 17.05.2011р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Заперечення відповідача не спростовують висновки суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 123 ЗК України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Як встановлено судом, відмова відповідача у погодженні проекту рішення міської ради щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки мотивована відсутністю у проекті землеустрою погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем - ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”.

Стаття 183 ЗК України встановлює, що основними завданнями землеустрою є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Також, складовою частиною проекту відведення є кадастрова зйомка.

Тому, відповідно до ст. 196 ЗК України, державний земельний кадастр включає:

а) кадастрове зонування;

б) кадастрові зйомки;

в) бонітування ґрунтів;

г) економічну оцінку земель;

ґ) грошову оцінку земельних ділянок;

д) державну реєстрацію земельних ділянок;

е) облік кількості та якості земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЗК України, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно ч.2 ст. 198 ЗК України, кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Таким чином, погодження меж суміжними користувачами чи власниками земельної ділянки, є обов'язковим.

Суміжним землекористувачем позивача на спірній земельній ділянці є ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”, до якого позивач листом № 002 від 05.05.2007р. звертався за погодженням меж суміжних земельних ділянок, необхідного для подальшого укладання з органами місцевого самоврядування договору оренди. Звернення відповідачем залишені без задоволення.

Таким чином, зміст ст. 126, 196, 198 ЗК України свідчить про те, що законодавець у зміст терміну “погодження” поклав принцип добровільності вчинення дій суб'єктами земельних правовідносин.

Непогодження меж земельної ділянки (при наявності земельного спору) є формою реалізації прав ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ”.

Оскільки погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача з боку ТОВ “РЕАЛ-ІНВЕСТ” відбулось у формі відмови, то таке “погодження” повинно бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ”, та при розгляді питання щодо надання спірної земельної ділянки в оренду останньому.

До аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України - відповідно до постанов від 16.08.2006р. у справі №13/6973, від 25.11.2009р. у справі № 09-04/623, від 22.07.2009р. у справі № 14/258, від 19.11.2009р. у справі № 6/842, де зазначено, що “погодження” меж земельної ділянки спільним землекористувачем може бути як у формі згоди, так і у формі відмови.

Відтак, невинесення питання щодо відведення в оренду ТОВ “ЛУГ-ІНВЕСТ” земельної ділянки за адресою м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 на розгляд сесії Запорізької міської ради на підставі відсутності погодження меж земельної ділянки з боку суміжного землекористувача, суперечить закону.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Запорізьку міську раду розглянути на сесії та прийняти рішення відносно надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛУГ-ІНВЕСТ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190, код ЄДПРОУ 34441309) земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, кадастровий номер 2310100000:04:039:0325, враховуючи при прийнятті рішення, що погодження меж земельної ділянки з боку сусіднього землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕАЛ-ІНВЕСТ” відбулося у формі відмови.

3. Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУГ-ІНВЕСТ ” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190, код ЄДПРОУ 34441309) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У звязку з хворобою судді рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29.06.2011р.