Постанова № 16922427, 20.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

про визнання боржника банкрутом

20.06.11 Справа № 23/5009/3130/11

Суддя Шевченко Т.М.

За заявою кредитора Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (69050, м. Запоріжжя, вул. Оранжерейна, 23, ідент. код юридичної особи 20523148)

до боржника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

про визнання банкрутом

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

Від кредитора ОСОБА_2, довіреність № 1087/10/10-0/10 від 24.09.2010 р.;

Від боржника не зявився.

Розглядається заява Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Комунарському районі) про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.), як відсутнього боржника, на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом Закон про банкрутство).

Ухвалою суду від 07.06.2011 р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 23/5009/3130/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, засідання суду призначено на 20.06.2011 р.

20.06.2011 р. від Запорізької філії Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства» надійшло звернення щодо кандидатури арбітражного керуючого Мірошника І.В. на виконання обовязків ліквідатора у даній справі.

В судовому засіданні 20.06.2011 р. представник кредитора заяву підтримав, зазначив, що боржник має заборгованість перед бюджетом за єдиним податком з фізичних осіб та з ПДВ у загальному розмірі 30187,63 грн., з яких за основним платежем 25286,27 грн., за штрафними санкціями 4656,69 грн., пені 33,68 грн. Податкова заборгованість боржником не погашена, податкова звітність не подається з 2008 року.

Боржник (або його представник) у судове засідання 20.06.2011 р. не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений відповідно до вимог закону (за місцем проживання особи відповідно до довідки з ЄДР), відзив на заяву та витребувані документи суду не надав.

Відсутність відзиву боржника не перешкоджає здійсненню подальшого провадження у справі.

Враховуючи обмеженість розгляду справи, порушеної в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, судове засідання проведено за відсутності представника боржника, згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вислухавши пояснення представника кредитора, дослідивши надані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 порушено за заявою ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя в порядку статті 52 Закону про банкрутство.

За приписами ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Втім, статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що <…>, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Із викладених норм вбачається, що при зверненні до суду в порядку статті 52 Закону про банкрутство кредитор має підтвердити безспірність своїх вимог до боржника.

Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, згідно із п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(закон діяв на час виникнення податкового боргу та зобовязань сплатити його). Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону). Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

Згідно з п. 10 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Проаналізувавши викладені норми чинного законодавства та дослідивши подані документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, боржник ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради як субєкт підприємницької діяльності 16.06.2005 р.

Як свідчать матеріали справи, боржник з 2008 року не подає до державної податкової інспекції у Комунарському районі податкову звітність.

Згідно з обліковими даними ДПІ у Комунарському районі боржник має заборгованість перед бюджетом за єдиним податком з фізичних осіб та з ПДВ у загальному розмірі 30187,63 грн., з яких за основним платежем 25286,27 грн., за штрафними санкціями 4656,69 грн., пеня 33,68 грн.

Борг перед бюджетом виник у ФОП ОСОБА_1 починаючи з січня 2007 року, у звязку з чим 13.07.2007 року ДПІ у Комунарському районі було прийнято рішення №185 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податок в рахунок погашення податкового боргу (а.с.94) та кредитором самостійно вживалися заходи щодо розшуку майна боржника. проте ці заходи виявилися безрезультатними.

Зокрема, згідно з довідкою ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 10564 від 21.10.08 нерухоме майно за боржником не зареєстроване.

Також кредитором вживалися заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, шляхом звернення до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. на користь ДПІ у Комунарському районі стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 28487,63 грн.

На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист, який предявлений кредитором до виконання до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ.

30.12.2009 р. Комунарським ВДВС Запорізького МУЮ повернуто кредитору вказаний виконавчий документ без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку із відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення.

Отже, безспірність вимог кредитора підтверджується виконавчими документами.

Статтею 52 Закону про банкрутство передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Виходячи зі змісту вказаної норми Закону підставою для здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника є як сукупність передбачених нормою ознак, так і наявність однієї з них.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ч. 4 ст. 17 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, відомості щодо місця проживання фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою підприємцем.

За приписами ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Статтею 45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у ЄДР містяться наступні відомості про місце проживання боржника: 69104, АДРЕСА_1.

Втім, до ЄДР будь-яких записів про зміну місця проживання громадянина-підприємця не внесено; кореспонденцію боржник не отримує за вказаною адресою.

Відповідно до п.п. 16.1.3. п. 6.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Такий же обовязок (надання податкової звітності) був покладений на платника податків нормами статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що боржник з 2008 року не подає до ДПІ у Комунарському районі податкову звітність.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що боржник протягом трьох років не звітує до податкового органу, в ЄДР записів про проведення з моменту державної реєстрації громадянина-підприємця реєстраційних дій немає, кореспонденцію за місцем проживання боржник не отримує, що, за переконанням суду, безумовно свідчить про припинення (відсутність) підприємницької діяльності боржника.

Тобто, вказані вище обставини свідчать про те, що боржник ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснює.

У звязку з наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника, неспроможністю виконати зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), неподанням звітності до податкового органу, суд вважає за необхідне визнати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Згідно із ст.ст. 24, 52 Закону про банкрутство, відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд призначає ліквідатора.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що господарський суд може призначити ліквідатором ініціюючого кредитора за його згодою або іншу особу, кандидатуру якої може запропонувати кредитор або орган з питань банкрутства.

Враховуючи звернення Запорізької філії Державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства»та згоду арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича, суд вирішив призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АГ № НОМЕР_3 від 04.02.2011 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_2, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 5, 22-24, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

ПОСТАНОВИВ:

Визнати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначити арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АГ № НОМЕР_3 від 04.02.2011 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_2, адреса для кореспонденції: АДРЕСА_3).

Зобовязати ліквідатора, відповідно до приписів ч. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повідомити про визнання відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Зобовязати ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та за результатами проведеної роботи подати до господарського суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс для затвердження у строк до 01.10.2011 р.

Завірені примірники постанови надіслати: ініціюючому, банкруту, ліквідатору, державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради, Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ, ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області, Головному управлінню статистики у Запорізькій області.

СуддяШевченко Т.М.