Рішення № 16922393, 15.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 32/5009/2804/11

м. Запоріжжя

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Михайлівського району електричних мереж (72000, Михайлівський район,

смт. Михайлівна, вул. Запорізька, 25-А)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (72000,

АДРЕСА_1)

про стягнення сими заборгованості по перевищенню споживання електричної енергії в березні 2010р. в розмірі 498,17грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 193 від 03.08.2010р.

від відповідача: не зявився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Михайлівського району електричних мереж про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості по перевищенню споживання електричної енергії в березні 2010р. в розмірі 498,17грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/2804/11 з призначенням судового засідання на 15.06.2011р.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання призначене на 15.06.2011р. не зявився, витребуванні судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст.85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “Запорожжяобленерго” в особі Михайлівського РЕМ (далі Позивач) і Фізичної особою підприємцем ОСОБА_2 (далі - відповідач) був заключний договір № 86 від 08.08.2006р. - (далі - договір) на користування електричною енергією, з послідуючими змінами та доповнень до договору, та який був закріплений згідно листа від 31.03.2010р.

Згідно до умов договору, позивач повинен продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а відповідач повинен використати електроенергію у відповідності до встановленої граничної (договірної) величини споживання електричної енергії та потужності.

В березні 2010 року відповідач використав 775 кВт год. електричної енергії на суму 408,17 грн., що відображено а Акті про закриття особового рахунку від 31.03.2010р.

Згідно п.4.2.2 договору ( в редакції договору на користування електричною енергією № 86 від 08.08.2006р.), відповідач повинен за перевищення в розрахунковий період договірної величини споживання електричної енергії оплатити позивачу по середньозваженому тарифу у розмірі передбаченому законодавством вартість різниці між фактично спожитою електричною енергією та договірною величиною.

Отже, в березні 2010_р відповідач перевищив за розрахунковий період договірну величину споживання на 775 кВтх год.

При цьому, відповідач не скористався своїм правом, у відповідності до п.2 додатку

№ 2 "Про порядок визначення та коригування договірних величин", звернутись до позивача для коригування договірної величини.

У відповідності до п. 4.2.2 договору відповідач повинен провести оплату в десятиденний термін після дати направлення йому додаткового рахунку, який являється додатком № 9 до договору.

Розрахунок суми перевищення договірної величини проводився згідно п.4.2.2 договору

та ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику": "Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності), у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини", а саме:

775 кВт х год.(обсягу фактично спожитої електричної енергії) - 0 кВт х год. (договірна величина електроспоживання) х 0,2201 грн. (середньозважений тариф) 498,17 грн. (оплата по перевищенню договірної величини).

Відповідач не виконав договірні зобовязання, зазначену суму на момент розгляду спору по суті не перечислив, чим порушив ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику", умови п. 4.2.2 договору на користування електричною енергією.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 174 ГК України зобовязання виникають безпосередньо із закону, із договору.

Стаття 193 ГК України, ст. 526 ЦК України вказують на те, що зобовязання повинні виконуватися належним чином, в строк, встановлений законом, договором.

Сума заборгованості відповідача складає 498,17 грн., предявлена до стягнення обґрунтовано, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, відносяться на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (72000,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Михайлівського району електричних мереж (72000,

смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, вул. Запорізька, 25-А, розподільчий рахунок зі спеціальним режимом використання № 260383141407 в Запорізькому обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926) 498 (чотириста девяносто вісім) грн. 17 (сімнадцять) коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (72000,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Запоріжжяобленерго“ в особі Михайлівського району електричних мереж (72000,

смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, вул. Запорізька, 25-а,

п/р 260054168 у Михайлівському відділенні ВАТ «Райффайзен Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 00130926) 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 20.06.2011р.