Рішення № 16922354, 16.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.11 Справа № 7/5009/1966/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя, в інтересах держави, -

орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: (позивач) Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, м. Запоріжжя

До відповідача: Запорізького навчально-виховного комплексу “Запорізька Січ” військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області, м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від прокуратури: Копчак Р.О., посвідчення НОМЕР_1 від 05.03.2010р.

Від позивача: ОСОБА_1. юрисконсульт, дов. № 956 від 25.05.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 юрист, дов. від 31.05.2011р.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1579 грн. 45 коп. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 01.06.2011 р.

Ухвали суду на адресу сторін були відправлені в установленому законом порядку, зазначені позивачем в позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

В судове засідання, розпочате 01.06.2011р., представники позивача та відповідача не зявились.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в звязку з неможливістю забезпечення явки представника до судового засідання.

Клопотання судом до уваги не приймається, поскільки, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобовязаний забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засіданні або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.ст. 12, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 153 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю, встановленою судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В звязку з необхідністю дослідження всіх документальних доказів та зясування всіх обставин по справі та з метою витребування додаткових документальних доказів та пояснень по суті спору, судове засідання відкладалось до 16.06.2011р.

Представник відповідача, в продовженому 16.06.2011р. судовому засіданні, не визнав заявлені позовні вимоги, вказує на те, що лише формально не оформлені відносини, а даною земельною ділянкою відповідач користується досить тривалий строк.

Судове засідання 16.06.2011р. ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Судовий процес завершено 16.06.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси держави в суді у випадках, визначених законом.

Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає можливість звернення прокурора до суду в інтересах держави при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. №4-рп/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, є Державна екологічна інспекція в Запорізькій області.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання земельних ділянок суб'єктами господарювання. Встановлено, що земельна ділянка рекреаційного призначення в районі парку Енергетиків м. Запоріжжя, в межах захисної смуги р. Дніпро зайнята під «Клуб юних моряків міського загальноосвітнього комплексу патріотичного виховання молоді «Запорізька Січ» (на теперішній час назва змінена на Запорізький навчально-виховний комплекс «Запорізька Січ»військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області).

Відповідачем, в порушення ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України, без набуття права власності чи набуття права користування земельною ділянкою, самовільно зайнята земельна ділянка площею 2668м.кв., яка відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.

Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області здійснений розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 1579,45 грн.

Відповідно до ст. 394 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв'язку із зниженням цінності цих об'єктів у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі.

Відповідно до ст. 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Згідно ст. 47 цього ж Закону шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відшкодовується до відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Статтею 153 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів; здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

У відповідності до ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України, різновидом права користування є право оренди земельної ділянки, тобто засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи, на час прийняття судом рішення, таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Визначення терміну "самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" згідно з якою самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт порушення земельного законодавства встановлюється актами відповідних органів.

Положеннями ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними визначаються як самовільне зайняття земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, у відповідача відсутні докази, які б підтверджували підстави з якими законодавство України пов'язує правомірність зайняття ним оспорюваної земельної ділянки.

Документальні докази того, що відповідачем здійснювалась оплата за користування земельними частками (паями) відсутні.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Зазначена стаття визначає загальну норму щодо відшкодування шкоди внаслідок наявності складу цивільного правопорушення.

Зобовязання з відшкодування шкоди є деліктними зобовязаннями.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного звязку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, для настання відповідальності по відшкодуванню шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

-протиправна поведінка особи, що завдала шкоду;

-причинно-наслідковий звязок між шкодою і протиправною поведінкою особи, що її спричинила;

-вина.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, вона спрямована на визначення розміру шкоди заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Розрахунок розміру шкоди здійснений відповідно до Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07. № 963.

Розмір шкоди, нанесений державі Запорізьким навчально - виховним комплексом “Запорізька Січ” військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складає 1579грн. 45коп., предявлений до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Суд прийшов до висновку, що прокурором і позивачем надано належні докази, що підтверджують наявність правопорушення з боку відповідача і заподіяння останнім шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 1579грн. 45коп. шкоди.

Відповідач не надав доказів відсутності його вини в заподіяння шкоди державі шляхом самовільного зайняття земельної ділянки.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 124, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя, в інтересах держави, - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: (позивач) Державна екологічна інспекція в Запорізькій області до Запорізького навчально-виховного комплексу “Запорізька Січ” військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області задовольнити.

Стягнути з Запорізького навчально виховного комплексу “Запорізька Січ” військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області, 69017, м.Запоріжжя, о.Хортиця, 17 (код ЄДРПОУ 25920813) на користь місцевого бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (р/р 33117331700006, код ЄДРПОУ 34677103, код бюджетної класифікації 24062100, МФО 813015, банк одержувача Управління Державного казначейства у Запорізькій області 1579 грн. 45 коп. шкоди.

Видати наказ.

Стягнути з Запорізького навчально виховного комплексу “Запорізька Січ” військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області, 69017, м.Запоріжжя, о.Хортиця, 17 (код ЄДРПОУ 25920813) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 102 грн. 00 коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Запорізького навчально виховного комплексу “Запорізька Січ” військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області, 69017, м.Запоріжжя, о.Хортиця, 17 (код ЄДРПОУ 25920813) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписане “20” червня 2011 р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет