Рішення № 16922275, 15.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.11 Справа № 31/5009/2183/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представники сторін: від позивача - Михайлова С.А., довіреність №15/27 від 04.01.2011 р.; від відповідача –не з’явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/2183/11

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району, м. Запоріжжя (скорочено Ленінська філія Концерну «МТМ»);

до відповідача: Приватного підприємства «Електротехенерго», м. Запоріжжя (скорочено ПП «Електротехенерго»);

про стягнення 1306,95 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/2183/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.05.2011 р., розгляд справи відкладено до 15.06.2011 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

Ленінська філія Концерну «МТМ»звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП «Електротехенерго»про стягнення 1306,95 грн. заборгованості за договором №436 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2002 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує взяті зобов’язання щодо сплати за спожиту теплову енергію за договором. За період з червня 2009 р. по лютий 2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 1306,95 грн. В обґрунтування вимог Ленінська філія Концерну «МТМ»посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 626, 640 ЦК України, ст. ст. 1, 2 ,193, 232, 276 ГК України, ст. ст. 1, 2, 45-57 ГК України та умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №436 від 01.10.2002 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

ПП «Електротехенерго», відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надало, представника в судове засідання не направило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 року між ПП «Електротехенерго»(Споживач, відповідач у справі) та Концерном «МТМ»в особі Повіреного КП «Теплові мережі Ленінського району»(Енергопостачальна організація, позивач у справі) був укладений договір № 436 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір №436) на орендоване вбудоване приміщення по вулиці Дніпропетровське шосе, 48. (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.10.2004 р.).

Згідно п. 1.2 Договору №436, Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібним йому обсягах, згідно п. 1.3 , а Споживач зобов'язується оплачувати теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами п. 2.2 Договору № 436, теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання –протягом року;

Відповідно до п. 3.2.1 Договору №436, Споживач зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в п. 1.3, 1.4 Договору, не допускаючи їх перевищення.

Згідно п. 3.2. 2 вказаного Договору, Споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплові енергію і в терміни, які передбачені розділом VI Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору №436, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами (п. 6.4 Договору №436).

Згідно до вимог п. 6.6 Договору №436, Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. Усі зміни та доповнення до договору повинні бути оформлені письмово, узгоджені та підписані обома сторонами (п. 10.1 Договору №436).

19.04.2011 р. позивач на адресу відповідача направив лист №708 –ю з вимогою сплати протягом семи днів заборгованості за фактично спожиту теплову енергію в сумі 1306,95 грн., який відповідачем залишено без відповіді.

Стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1306,95 грн. за Договором №436 є предметом розгляду по даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно до п. 6.6 Договору № 436, Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальній організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Надання теплової енергії відповідачу на суму 1306,95 грн. підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії (а. 41-61 с.) та рахунками (а. 20 –40 с.), направленими позивачем на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами замовних листів (а. 62 - 82 с.).

Заборгованість за Договором №436 на момент подання позову до суду відповідачем не сплачено.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Отже, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення основного боргу за період з червня 2009 р. по лютий 2011 р.у сумі 1306,95 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Електротехенерго»(69069, м. Запоріжжя, вулиця Дніпропетровське шосе, 48, код ЄДР 20496084) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, рахунок №26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДР 32121458) основний борг в сумі 1306 (одна тисяча триста шість) грн. 95 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 16.06.2011 р.