Рішення № 16922130, 08.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.11 Справа № 31/5009/1817/11

Суддя Хуторной В.М.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Ломейко Н.І.

За участю представників: прокурора Чалого М.Г., позивача 1 ОСОБА_1., довіреність № 220/626/д від 27.12.10 р.; від позивача 2 та відповідача не зявились;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 31/5009/1817/11,

за позовом: Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі:

позивач 1 Міністерство оборони України, орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, м. Київ;

позивач 2 Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(військова частина А0652), м. Запоріжжя (скорочено ДП «ЗАРЗ»);

до відповідача: Приватного підприємства «Навігатор Агро», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області (скорочено ПП «Навігатор Агро»);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛГА», смт. Якимівка Запорізької області (скорочено ТОВ «КАЛГА»);

про стягнення коштів за непоставлений товар

Ухвалою господарського суду від 13.04.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/1817/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.05.2011 р., розгляд справи відкладено до 08.06.11 р.

За клопотанням представника позивача та прокурора, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Запорізького гарнізону в інтересах позивачів звернувся з позовом до ПП «Навігатор Агро»про стягнення 249000 грн. за непоставлений товар та 6000 грн. штрафу за невиконання умов договору № 28/07/1 від 28.07.09 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами Договору № 28/07/1 від 28.07.09 р., відповідач мав передати обєкти договору до 10.08.09 р., свого обовязку не виконав та взагалі товар не поставив. В свою чергу, ДП «ЗАРЗ» було повстю оплачено непоставлений товар суму 400000 грн., з якої ПП «Навігатор Агро»повернено позивачу 2 лише 151000 грн. У звязку з цим прокурор просить стягнути на користь ДП «ЗАРЗ» сплачену суму за непоставлений товар та 6000 грн. штрафу згідно п. 5.3 Договору № 28/07/1 від 28.07.09 р.

Заяву про зміну підстав позову від 07.06.11 р. судом не прийнято до розгляду, оскільки згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті. Розгляд даної справи по суті розпочався 04.05.11 р.

Представник позивача 1 та прокурор наполягають на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.

ПП «Навігатор Агро», відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ТОВ «КАЛГА» відзиву на позовну заяву не надало, вимоги ухвали від 04.05.11 р. не виконало, своїм правом на участь в судовому процесі не скористалось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2009 року ДП «ЗАРЗ»(покупець) та ПП «Навігатор Агро»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 28/07/1 (скорочено договір № 28/07/1).

Відповідно до п. 1.1 договору № 28/07/1, ПП «Навігатор Агро»зобов'язувалося продати та передати у власність ДП «ЗАРЗ»рухоме майно, а саме 2 сівалки марки John Deere 1860, 2008 року випуску, вартістю 200000 грн. за одну одиницю, а всього на суму 400000 гривень.

Згідно п. 2.1 договору №28/07/1 сторонами узгоджено, що відповідач зобов'язаний передати об'єкт у власність позивача 2 не пізніше 10 серпня 2009 року.

На виконання п. 4.1 договору № 28/07/1, яким було передбачено оплату вартості обєктів договору до 31.07.09 р., ДП «ЗАРЗ»платіжним дорученням № 2148 від 31.07.2009 р. перераховано вартість товару у розмірі 400000 грн. ПП «Навігатор-Агро».

Відповідач в порушення п. 2.1 Договору до теперішнього часу товар у кількості 2 сівалок марки John Deere 1860 у власність ДП «ЗАРЗ»не передав.

Сплачені кошти в якості попередньої оплати були повернені позивачеві ПП «Навігатор-Агро»частково: 20000 грн. 12.02.10 р., 56000 грн. 15.10.09 р., 25000 грн. 04.12.2009 р., та ТОВ «КАЛГА»від імені ПП «Навігатор-Агро»за договорами доручення від 20.05.09 р. в сумі 30000 грн. 17.09.09 р., в сумі 20000 грн. 25.09.09 р., всього на загальну суму 151000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 49 від 12.02.10 р. та банківськими виписками станом на дати платежів.

12 жовтня 2010 року за вих. № 1/10/2010 відповідачем направлено позивачу 2 листа з проханням затвердити графік погашення заборгованості за укладеним договором 28/07/1 від 28.07.2009 року.

25 жовтня 2010 року за вих. № 268 на адресу відповідача спрямовано листа з відмовою у наданні можливості затвердження графіку погашення заборгованості у розмір 275081,25 грн., з яких 249000 грн. сума за непоставлений товар, 6000 грн. штрафу і 20081,25 грн. сума відсотків за використання грошових коштів, через перебування підприємства у процедурі санації.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ПП «Навігатор-Агро»на користь ДП «ЗАРЗ»249000 попередньої оплати та 6000 грн. штрафу на непоставлений товар.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України встановлює строк виконання обов'язку передати товар:

«1. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу».

Виходячи з п. 2.1 договору № 28/07/1 відповідач був зобовязаний поставити товар не пізніше 10 серпня 2009 року.

Грошові кошти в розмірі 400000 грн. були перераховані покупцем за платіжним дорученням № 2148 від 31.07.2009 р. своєчасно.

Відповідачем умови договору № 28/07/1 щодо поставки 2 сівалок марки John Deere 1860 не виконано.

Згідно частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Умовами договору № 28/07/1 передбачалася оплата товару до його передання продавцем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносини підлягає застосуванню частина 2 статті 693 ЦК України, яка визначає наступне:

«2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати».

Пунктом 5.3 договору № 28/07/1 було визначено, що продавець за порушення строків поставки товару, що визначені на підставі цього договору, за вимогою покупця зобовязаний повернути оплату в розмірі перерахованої суми та сплатити штраф в розмірі 3000 грн.

Таким чином, прокурор в інтересах позивача 2 правомірно вимагає повернення спірної суми - 249000 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтю 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Прокурором заявлено до стягнення 6000 грн. штрафу на підставі п. 5.3 договору № 28/07/1.

Суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим лише щодо 3000 грн., оскільки договором № 28/07/1 передбачено накладення на продавця штрафу за порушення взагалі умов договору щодо строків поставки, а не за невиконання поставки кожної одиниці техніки, яка становить обєкт договору.

Відносно позивача 1 в задоволенні позову слід відмовити, бо він не є стороною договору № 28/07/1 або вигодонабувачем.

Стосовно клопотання про забезпечення позову, що наведене в позові.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального Кодексу України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається в будь якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідності позовної вимоги; імовірністю настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Прокурором підстави для забезпечення позову належним чином не обґрунтовані, тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги відносно позивача 2 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Навігатор-Агро»(72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Партизанська, буд. 114, код ЄДР 33174819) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(69600, м. Запоріжжя, вул. Уральська, буд. 1 код ЄДР 08011078) 249000 грн. сплаченої суми за непоставлений товар за договором № 28/07/1 та 3000 грн. штрафу за невиконання умов договору № 28/07/1.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Навігатор-Агро»(72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Партизанська, буд. 114, код ЄДР 33174819) на користь Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок № 31119095700007) 2520 грн. державного мита.

Стягнути з Приватного підприємства «Навігатор-Агро»(72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Партизанська, буд. 114, код ЄДР 33174819) на користь Державного бюджету України (Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 34677145, рахунок 31218264700007) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 09.06.2011 р.