Рішення № 16922064, 02.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.11 Справа № 20/5009/2110/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма

“Електропромремонт” (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 14)

до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035,

м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення суми 61730,35 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (дов. № 1305-111 від 13.05.2011 р.);

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 18-142 від 26.04.2011 р.)

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 58235,31 грн., що складається з 42829,17 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції по договору № 574 від 19.05.2008 р. та суми пені 15406,14 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/2110/11, судове засідання призначено на 13.05.2011 р.

У судовому засіданні 13.05.2011 р. судом в порядку ст. 25 ГПК України здійснено заміну сторони (відповідача) у справі № 20/5009/2110/11 Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя, про що винесено ухвалу та на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/5009/2110/11 відкладено на 01.06.2011р. У судовому засіданні 01.06.2011р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.06.2011р.

02.06.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач позов підтримав. 01.06.2011р. надав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути 44394,01 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 17336,34 грн. пені, всього 61730,35 грн. Крім того, просить стягнути на підставі ст.44,47,49 ГПК України 1000 грн. за юридичні послуги..

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Встановивши в судовому засіданні, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв заяву до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору №574 від 19.05.2008р. щодо оплати робіт, обґрунтовані ст.ст.193,216,225,225,231 ГК України, ст.ст. 625,692 ЦК України, ст.ст.44,47,49 ГПК України, умовами договору № 574 від 19.05.2008р. Просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Вказує, що не порушував умов договору, оскільки момент для сплати за виконані роботи не настав, так як позивач не виконав свої зобовязання по договору, не надав рахунки, отже, позбавляється права вимоги оплати за виконані роботи. Зазначає, що позивач сам порушував умови договору щодо строків виконання робіт, в цілому порушення строків складає 30 календарних днів, сума штрафу відповідно до п.10.1 договору № 574 від 19.05.2008р. становить 6803,68 грн. З посиланням на норми п.1 ст. 614 ЦК України, просить в позові відмовити. У доповненні до відзиву пояснює, що отримав від позивача копії документів, у тому числі рахунок лише 02.06.2011р., тобто з урахуванням п.4.1 договору підряду ПАТ “ЗФЗ” повинен здійснити оплату до 21.06.2011р. Відповідно, і вимоги позивача про сплату штрафних санкцій є також безпідставними. Також незаконними вважає вимоги позивача про стягнення 1000грн. за юридичні послуги, оскільки сума є завищеною і не надано документів, як б підтверджували витрати підприємства за юридичні послуги.

У судовому засіданні 13.05.2011р. відповідачем заявлялось усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою підтотовки та подання зустрічної позовної заяви. Ухвалою суду від 13.05.2011р. клопотання судом відхилено на підставі ст.22 ГПК України як необгрунтоване, розяснено право заявити окремий позов в іншому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” (підрядник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” (правонаступником Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”) (відповідач у справі, замовник) було укладено договір № 574 про виконання робіт.

Згідно з розділом 1 договору позивач (Підрядник) зобовязався виконати ремонт за дорученням Замовника (відповідач) електродвигуна ДАЗО-4-560Х-8У1 зав. № 4294/0004П (п.1.1.1) та електродвигуна ДАЗО-4-560Х-8У1 - зав. № 4294/0005П (п.1.1.2). Обсяг робіт, вартість обладнання та матеріалів визначаються підписаним сторонам локальним кошторисом з договірною ціною (Додаток 1) за одну одиницю, що є невідємною частиною договору. Інші ремонтні роботи оформлюються Додатковою угодою до цього договору.

Вартість робіт за договором визначена в розділі 2 та становить 68036,80 грн. з урахуванням ПДВ за два електродвигуни.

Пунктом 3.1 договору визначено строк початку робіт - протягом 5 календарних днів після підписання договору сторонами.

Відповідно до п. 3.1.1. договору встановлено строк виконання робіт по п.1.1.1 протягом 40 календарних днів, а п. 3.1.2 встановлено строк виконання робіт по п.1.1.2: після приймання робіт по п.1.1.1. протягом 35 календарних днів.

Згідно з п.4.1 договору оплата виконаних робіт по даному договору здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 банківських днів з дня надходження рахунку від Підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) відповідно до строків виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), податкової накладної. Одночасно з Актом виконаних робіт Підрядник зобовязаний надати Замовнику Акт приймання-передачі невикористаних матеріалів і повернути залишок матеріалів (їх відходів), демонтованих вузлів, деталей і конструкцій обладнання. Оплата виконаних і прийнятих робіт Замовником здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок, вказаний в розділі “Адреса та реквізити сторін” договору або за згодою сторін, векселями у порядку , встановленому чинним законодавством.

11 вересня 2008 року між сторонами було підписано Акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. по договору №574 від 19.05.2008р., відповідно до якого відповідачем прийняті виконанні ремонтні роботи електродвигуна ДАЗО-4-560Х-8У1 на загальну суму 34018,40 грн.(а.с.12,13)

02.12.2010р. за №0212-103 позивач направив відповідачу претензію, відповідно до якої вимагав сплати всього 60688,83грн.боргу з урахуванням пені за договором №574 від 19.05.2008р. У додатку до претензії вказано: договір №574 від 19.05.2008р. (копія); додаток до претензії (розрахунок пені з 10.10.2008р. по 02.12.2010р.); акт звірки від 02.12.2010р.; акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р.; акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за 30.07.2008р.; супровідний лист. Претензія направлена із супровідним листом та актом звірки, які отримані відповідачем 02.12.2010., про що мається відмітка на супровідному листі (вх.№2351). (а.с.23-25).

Відповідно до фіскального чека №1015 від 22.02.2011р. та опису вкладення з відміткою штемпеля поштового відділення (оригінали оглянуті в судовому засіданні 01.06.2011р.) 22.02.2011р. позивач направив відповідачу копію позовної заяви з додатками, серед яких вказано, зокрема, копія рахунку №0911-006 від 11.09.2008р. (а.с.78). Також позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення суми 58 235,31грн. Ухвалою суду від 04.03.2011р. у справі №7/5009/1039/11 позовна заява повернута на підставі п.п.2.6 ст.63 ГПК України.

19.04.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” повторно звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення суми 58 235,31грн., яка прийнята судом до розгляду та порушено провадження у даній справі №20/5009/2110/11.

Проаналізувавши норми законодавства, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст.11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини сторін врегульовано договором підряду. Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи слідує, що позивач виконав обумовлені договором №574 від 19.05.2008р. роботи, які прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчить Акт №2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. (дата прийняття робіт вказана біля підпису представника відповідача 11.09.2008р.)

Відповідно до приписів ст.ст.6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні договору підряду №574 від 19.05.2008р. сторони погодили порядок здійснення розрахунків та платежів і встановили, що оплата виконаних робіт по даному договору здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 банківських днів з дня надходження рахунку від Підрядника (п.4.1).

Відповідно до приписів п. 4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з даним позовом.

Враховуючи передбачений договором порядок розрахунків, для встановлення

строку виконання зобовязання по оплаті виконаних робіт, і відповідно, його порушення, позивач повинен довести факт направлення рахунку відповідачу.

Згідно з позовною заявою та розрахунком позовних вимог позивач стверджує, що 11.09.2008р. на виробничу базу відповідача був доставлений електродвигун та відповідні документи. Разом з тим, доказів отримання 11.09.2008р. ВАТ “Запорізький завод феросплавів” рахунку позивачем не надано. Із представлених позивачем копії претензії та супровідного листа до неї також слідує, що рахунок відсутній у переліку документів. Позивач також посилається на повідомлення про вручення поштового відправлення 20.12.2010р. (а.с.22), однак позивач не доказав, що це повідомлення свідчить про вручення рахунку. Тому стверджувати, що рахунок направлявся відповідачу у грудні 2010р. також відсутні підстави.

Разом з тим, оцінивши представлені позивачем та відповідачем докази, суд вважає достовірно встановленим, що копія рахунку №0911-006 від 11.09.2008р. була направлена позивачем відповідачу 22.02.2011р. при первісному зверненні до господарського суду разом з копією позовної заяви з додатками, оскільки даний факт підтверджується фіскальним чеком №1015 від 22.02.2011р. та описом вкладення з відміткою штемпеля поштового відділення (оригінали оглянуті в судовому засіданні 01.06.2011р., копії долучені до матеріалів справи, а.с.78). На підставі ст.ст.32,34,36 ГПК України суд визнає ці докази належними.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо отримання рахунку лише 02.06.2011р., що свідчить, на думку відповідача, про відсутність підстав для сплати рахунку, оскільки представлені відповідачем журнали реєстрації вхідної кореспонденції з 01.12.2010р. по 02.12.2010р., з 01.06.2011р. по 02.06.2011р. (витяги долучено до матеріалів справи, а.с.86-91) не спростовують факту направлення йому рахунку 22.02.2011р. та отримання в лютому 2011р.

Враховуючи “Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень і поштових переказів”, затверджені наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007р. №1149, зареєстрованим Міністерством юстиції України 19.12.2007р. за №1383/14650, а саме: нормативні строки пересилання між обласними центрами, відправлена позивачем 22.02.2011р. кореспонденція ( в тому числі копія рахунку) була отримана відповідачем 25.02.2011р. Даний факт відповідачем не спростовано.

Так як умовами договору встановлений строк оплати -20 банківських днів з дня надходження рахунку від Підрядника, відповідач зобовязаний був оплатити рахунок до 22.03.2011р. включно. Доказів оплати відповідач не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача суми 34 018 грн. 40 коп. основного боргу за виконані підрядні роботи є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення суми 10375,61грн. індексу інфляції за період листопад 2008р. квітень 2011р. та пені у сумі 17336,34грн. за період з 10.10.2008р. по 31.05.2011р.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання є порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 10.2 договору у разі порушення Замовником строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1% від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Статтями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем грошового зобовязання, вимоги позивача про стягнення пені є обгрунтованими, однак підлягають задоволенню частково на підставі приписів наведеного вище законодавства та встановленого судом факту порушення зобовязання щодо оплати рахунку 22.03.2011р. Таким чином, підлягає стягненню пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, з 23.03.2011р. по 31.05.2011р. (70 днів) у сумі 1 011,23грн.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення індексу інфляції суд вважає обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем грошового зобовязання з 23.03.2011р. та Лист Верховного суду України №62-97р від 03.04.97 “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”. Суд стягує втрати від інфляції за березень-квітень 2011р. у сумі 924,69грн. (у межах заявленого позивачем періоду квітень 2011р.).

У звязку з викладеним, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених витрат.

Крім судових витрат на держмито та інформаційно-технічне забезпечення процесу, позивач просить стягнути з відповідача витрати, повязані з оплатою послуг адвоката в сумі сплаченого гонорару у розмірі 1 000 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить і оплата послуг адвоката. Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру” та Правил адвокатської етики. Відповідно до ст. 33 Правил гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Представником відповідача було надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 39, видане головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області 28.01.1994р., оригінал квитанції від 11.05.2011р. щодо оплати директором позивача адвокату суми 1000,00 грн. за юридичну консультацію та введення справи в господарському суді, оригінал договору на ведення господарської справи від 11.05.2011 р. (а.с. 75-77). Суд вважає заявлену суму 1000,00 грн. послуг адвоката співрозмірною з заявленою сумою позову та складністю справи. Однак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, адвокатські послуги віднесені до судових витрат, суд стягує з відповідача їх пропорційно задоволеним вимогам в сумі 582 грн. 44 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ “ПРИВАТБАНК” МФО 305299, ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 14 р/р 26004107990001 в ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 25021316) 34 018 грн. 40 коп. основного боргу, 924 грн. 69 коп. індексу інфляції, 1 011 грн.. 23 коп. пені, 359 грн. 54 коп. державного мита, 137 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 582 грн. 44 коп. витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 07.06. 2011 р.