Рішення № 16922052, 01.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.11 Справа № 32/5009/2057/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Ленінського району ( юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 а)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Хортиця Лада»(69093,

м. Запоріжжя, вул. Хакаська, 1)

про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді в сумі 178040грн. 50коп.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 15/27 від 04.01.2011р.;

від відповідача: не зявився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.04.2011 року Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Хортиця Лада» про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді в сумі 178040грн. 50коп., 1780грн.41коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги заявлені на підставі умов договору № 100404 від 01.11.2006 року «Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді»та обґрунтовані посиланням на ст. ст.11, 15, 16, 96, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 323, 258, 276 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 2 ГПК України.

19.04.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/2057/11, судове засідання призначено на 01.06.2011р., сторони зобовязано надати відповідні докази та забезпечити явку уповноважених представників сторін.

В судовому засіданні 01.06.2011 р. представник позивача зазначив, що відбулась зміна форми товариства з Закритого акціонерного товариства «Хортиця Лада»на Публічне акціонерне товариство «Хортиця Лада»і тому просить суд стягнути заборгованість з Публічного акціонерного товариства «Хортиця Лада». До клопотання додано документи, а саме: Довідка відповідача № 102 від 23.05.2011р. про зміну найменування та реквізитів Публічного акціонерного товариства «Хортиця Лада, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 034245 від 26.04.2011р Публічне акціонерне товариство «Хортиця Лада», Довідка АА № 479497 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом клопотання задоволено.

У судове засідання призначене на 01.06.2011р. представник відповідача не зявився.

На адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання, від відповідача, про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання, суд не вбачає необхідності відкладати розгляд справи, оскільки рішення по справі може бути прийняте за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а також письмового відгуку відповідача.

За таких обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 31.05.2011р. № 39 задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідач надав суду клопотання про відстрочення виконання судового рішення по справі №32/5009/2057/11 на шість місяців. До клопотання було додано акт звірки взаєморозрахунків № 100404 станом на 23.05.2011р., підписаний з обох сторін, згідно до якого сторони визначили суму заборгованості відповідача перед позивачем - 151040грн.50коп.

Позивачем в судовому засіданні підтверджено факт оплати відповідачем частково суми заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 27000грн.

У позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, вказавши на існування між сторонами договірних відносин, згідно яких, позивач постачав відповідачу теплову енергію, а відповідач не в повному обсязі оплатив отриману теплову енергію, внаслідок чого, за останнім на час розгляду справи в суді виникла заборгованість в сумі 178040грн.50акоп. за період з лютого 2010р. по лютий 2011 року.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Хортиця Лада» (споживачем, відповідачем у справі) та Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (теплопостачальною організацією, позивачем у справі) був укладений договір № 100404 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір).

Згідно п. 1.1 договору, позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 6.6 договору, відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ); акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання (п. 6.6.1 договору).

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобовязаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2).

Згідно п. 3.2.6 договору, відповідач зобовязувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

За період з лютого 2010 року по лютий 2011 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 178040грн.50коп., що підтверджується помісячними актами приймання-передачі теплової енергії та матеріалами справи.

Однак, як встановлено судом, після подання позову до суду, відповідачем було сплачено позивачу 12000грн.00коп. згідно із платіжним дорученням № 04054056 від 26.04.2011 року та 15000грн.00коп., згідно із платіжним дорученням № 26530617 від 30.05.2011року.

Станом на 30.05.2011 року відповідач оплатив отриману від позивача теплову енергію частково, в сумі 27000грн. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.05.2011 року склала 151040грн.50коп. Позивач даний факт не заперечив.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем позивачу після подання останнім позову до суду частини заборгованості у розмірі 27000грн.00коп., на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27000грн.00коп. слід припинити.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору № 100404 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на червень 2011 року, має заборгованість в сумі 151040 грн. 50 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про відстрочення судового рішення на шість місяців, своє клопотання відповідач обґрунтовує скрутним матеріальним становищем підприємства.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення зазначає наступне.

Відповідно до п.6.ст.83 ГПК України, господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи

(п. 2 Розяснення президії Вищого господарського суду від 12.09.1996 р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” (надалі Розяснення).

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення судового рішення на 6 місяців, оскільки будь-якого документального підтвердження своєї позиції відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 151040грн.50коп. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді та припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача 27000грн.00коп.

Судові витрати згідно з ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Хортиця Лада» (69093, м. Запоріжжя, вул. Хакаська, 1, р/р 2600110518601 в АБ «МетаБанк», МФО 313582, код 13609004) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137,

р/р 26004045320001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849, код 32121458) 151040 (сто пятдесят одна тисяча сорок) грн. 50 коп. основного боргу, 1780 (одна тисяча сімсот вісімдесят) грн. 41 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 27000грн.00коп. основного боргу.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «06»червня 2011 року.