Рішення № 16921950, 01.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.11 Справа № 20/5009/2336/11

Суддя Гандюкова Л.П.

м. Запоріжжя За позовом Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А); представник ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Автогосподарства ГУМВС України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Клари Цеткін, буд. 8)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2

про стягнення 13 429,46 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 27 від 10.01.2011 р.);

Від відповідача ОСОБА_2. (дов. б/н від 04.01.2011 р.);

Від третьої особи - не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача матеріальних збитків в розмірі 13429,46 грн., що становить фактично понесені позивачем витрати по виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/2236/11, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судове засідання призначено на 18.05.2011 р. Ухвалою від 18.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 01.06.2011 р.

01.06.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засідання підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані наступним. 02.09.2009р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Запоріжжя на перехресті вул. Кремлівська та вул. Таганська, було пошкоджено автомобіль “Hyundai Accent”, реєстраційний номер НОМЕР_1 що на підставі договору автомобільного страхування № 15/016686/ПР/2.1.5.1 від 17.10.2008 р. був застрахований в ВАТ Страхова компанія “Країна”, правонаступником якого є позивач. ДТП сталася з вини ОСОБА_3, що під час виконання своїх службових обовязків керував автомобілем ЗАЗ-110307, реєстраційний номер 08 0404, який належить відповідачу АТХ ГУМВС України в Запорізькій області. Позивач згідно з платіжним дорученням виплатив своєму страхувальнику ОСОБА_4 страхове відшкодування в сумі 13429,46 грн., перерахувавши кошти на рахунок станції техобслуговування, яка проводила ремонт автомобілю. В усних поясненнях представник позивача зазначив, що при огляді пошкодженого автомобілю був присутній запрошений позивачем водій ОСОБА_3, з вини якого сталося ДТП, відповідач не запрошувався, оскільки на момент скоєння ДТП страховій компанії був невідомий власник автомобіля ЗАЗ-110307. На підставі ст.ст. 22, 993, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 174, 175, 224, 228 ГК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 13429,46 грн., які становлять суму страхового відшкодування ( в порядку регресу).

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, в усних поясненнях зазначив, що позов не визнає, оскільки на підставі ст. 993 ЦК України шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, повинен відшкодовувати безпосередньо водій ОСОБА_3 Відповідач у даній справі не повинен нести матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну з вини третьої особи (ОСОБА_3). ОСОБА_3 було притягнуто судом до адміністративної відповідальності, що дає підстави стверджувати, що саме він повинен нести відповідальність за спричинену шкоду відповідно до ст. 1187 ЦК України, як особа, яка керувала автомобілем та з вини якої сталося ДТП. Підтвердив той факт, що ОСОБА_3 дійсно на момент ДТП та до теперішнього часу працює в ГУМВС України в Запорізькій області. Зауважив, що представника Автогосподарства не було запрошено страховою компанію при проведенні огляду пошкодженого автомобіля.

Третя особа ОСОБА_3 у судові засідання не зявлявся, письмового пояснення по суті спору не надав. Про час та місце судового слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою № 8464954 ВДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про дорожньо-транспортну пригоду 02.09.2009 р. в Ленінському районі м. Запоріжжя на вул. Таганська-Кремлівська сталося зіткнення легкового автомобіля ЗАЗ 110307 д/н НОМЕР_2, що належить АТХ ГУМВС в Запорізькій області (водій ОСОБА_3) та автомобіля “Хюндай Акцент” д/н НОМЕР_1 що належить на праві власності ОСОБА_4 яка в момент пригоди була за кермом. У протоколі про адміністративне правопорушення від 02.09.2009р. вказано, що ДТП сталася внаслідок порушення правил надання безперешкодного проїзду водієм ОСОБА_3., стосовно якого складено адміністративний протокол, матеріали направлено до суду.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2009 р. про притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 3-3022/09 винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.09.2009 р., визнано ОСОБА_3, на якого накладено адміністративний штраф в дохід держави.

Як свідчать матеріали справи, легковий хетчбек марки ЗАЗ-110307, реєстраційний номер НОМЕР_2, належить на праві власності АТГ УМВСУ в Запорізькій області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого Запорізьким МРЕВ-ДАІ ГУ УМВС України за НОМЕР_3. Наказом № 25 від 27.07.2009 р. начальника Автогосподарства ГУМВС України в Запорізькій області службовий автомобіль ЗАЗ-110307 державний номерний знак НОМЕР_2 було закріплено за о/у СДСБЕЗ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області лейтенантом міліції ОСОБА_3.

Згідно з договором автомобільного страхування № 15/016686/ПР/2.1.5.1 від 17.10.2008 р. (строк дії договору з 18.10.2008 р. до 17.10.2009 р.) на момент ДТП автомобіль “Hyundai Accent” д/н НОМЕР_1 був застрахований його власником (ОСОБА_4.) у ВАТ Страхова компанія “Країна”.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ПАТ “Страхова компанія “Країна” (Позивач у справі) є правонаступником ВАТ Страхова компанія “Країна”.

У договорі автомобільного страхування встановлено, що страхова сума транспортного засобу складає 84000,00 грн., франшиза за випадком ДТП складає 840,00 грн. Предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язанні з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням (п. 3 договору).

Згідно п.п. 6.1, 6.2, 16.4 за договором підлягає відшкодуванню: пряма шкода, заподіяна страхувальнику (вигодонабувачу) у звязку з пошкодженням або втратою застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання до нього внаслідок настання одного або декількох ризиків (6.3.1 6.3.4); необхідні та доцільні витрати, понесені страхувальником (довіреною особою) при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, щодо рятування застрахованого транспортного засобу; витрати на евакуацію на відстань до 200 км від місця настання страхового випадку, якщо застрахований ТЗ не може рухатись самостійно. Страховик в межах страхової суми здійснює виплату страхового відшкодування за пряму шкоду, завдану ТЗ в цілому або окремим його деталям чи частинам, з урахуванням франшизи, у результаті настання одного або декількох страхових випадків, а саме: ДТП, незаконне заволодіння ТЗ, протиправні дії третіх осіб, інші випадкові події.

Відповідно до п. 17.6 договору, після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (регрес), яке мав страхувальник до особи, винної у заподіянні шкоди.

У довідці № 8464954 ВДАІ УМВС України в Запорізькій області про дорожньо-транспортну пригоду зафіксовано, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль “Hyundai Accent” д/н НОМЕР_1 отримав технічні пошкодження передньої правої частини.

Відповідно до звіту № 158 про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу, складеного 14.09.2009р., вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу “Hyundai Accent” д/н НОМЕР_1 складає 16827,47 грн., згідно з Ремонтною Калькуляцією № 158/09 від 09.09.2009 р. вартість ремонту складає 18464,71 грн. Відповідно до розрахунку № 14301 розміру страхового відшкодування, затвердженого начальником управління врегулювання збитків СК “Країна” 23.09.2009р., розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті за договором страхування № 15/016686/2.1.5.1 від 17.10.2008 р., становить 13429,46 грн.

Відповідно до заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 03.09.2009 р., листа вигодонабувача від 02.10.2009 р. № КС1442/6, страхового акту № 15/14301/2.1.5.1 від 15.10.2009р. та умов договору № 15/016686/2.1.5.1 від 17.10.2008р. ПАТ “Страхова компанія “Країна” сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 13429,46 грн. на розрахунковий рахунок станції техобслуговування Запорізької філії ТОВ “Український автомобільний холдінг” (виходячи з розміру суми шкоди, визначеної розрахунком від 23.09.2009 р. № 14301 розміру страхового відшкодування), що підтверджується платіжним дорученням № 595 від 29.10.2009 р.

У квітні 2011 р. ПАТ “Страхова компанія “Країна” звернулося до господарського суду Запорізької області з даним позовом, предметом якого є позовні вимоги про стягнення з відповідача Автогосподарства ГУМВС України в Запорізькій області матеріальних збитків у сумі 13429,46 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно зст.ст. 525, 526 Цивільного кодексуУкраїни, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 8 Закону України “Про страхування” страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, позивач виконав зобовязання перед своїм страхувальником та на підставі страхового акту № 15/14301/2.1.5.1 від 15.10.2009 р. здійснив страхову виплату у сумі 13429,46 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Предметом спору є стягнення матеріальних збитків, тобто по суті відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. Зобовязання із відшкодування шкоди є недоговірними зобовязаннями, регулюються спеціальним законодавством (підрозділ 2) розділу Ш книги 5 ЦК України.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Таким чином, зобовязання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обовязок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний звязок; на відповідача відсутність вини.

Ч.1 ст.1187 ЦК України визначає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із змісту ст.1187 ЦК України слідує, що шкода, спричинена внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (транспортним засобом), підлягає відшкодуванню незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Статтею 1191 цього Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, якого судом визнано винуватцем ДТП, у момент ДТП знаходився у трудових відносинах з ГУМВС України в Запорізькій області та керував належним Автогосподарству ГУМВС України в Запорізькій області автомобілем. Відповідно до ст.7 Закону України “Про міліцію” міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів.

Таким чином, згідно з ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що на підставі наведених вище письмових доказів позивачем доказаний склад правопорушення, а саме факт спричинення шкоди власнику автомобільного транспорту, протиправність поведінки, розмір шкоди, а також причинний звязок. До позивача, який сплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого ним страхового відшкодування у межах фактичних витрат.

Суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, не доказав, що шкода спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тому в силу приписів закону він повинен відповідати за завдану шкоду.

Посилання відповідача на те, що шкода повинна відшкодовуватися безпосередньо особою яка її завдала, є законодавчо необґрунтованими. В силу положень ст.ст. 1187, 1191 ЦК України відповідач, як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 13429,46 грн. матеріальних збитків відповідають закону та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Клари Цеткін, 8, код ЄДРПОУ 14320369) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 20842474, р/р 2650603330130 в Леваневському відділенні АКБ “Правекс-Банк” м. Запоріжжя, МФО 321983) суму 13429 грн. 46 коп. матеріальних збитків, суму 134 грн. 29 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 06. 06.2011 р.