Рішення № 16920957, 07.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 липня 2011 р. Справа 11/74/2011/5003

за позовом Управління спільної комунальної власності територіальних громад

Вінницької області, м. Вінниця

до громадської організації «Асоціація Мужніх татусів Вінниччини»,

м. Вінниця

про стягнення 9428,87 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з громадської організації «Асоціація Мужніх татусів Вінниччини»на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області заборгованості у загальній сумі 9428,87 грн., в тому рахунку боргу по орендній платі, комунальним платежам та експлуатаційним витратам 8 403 грн., пені 436,45 грн., 3% річних 132,98 грн., інфляційних втрат 456,44 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та громадською організацією «Асоціація Мужніх татусів Вінниччини» договору оренди за № 72-18 від 28.12.2009р., останній орендував нежитлове приміщення загальною площею 14,04 кв.м в будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 72. Пунктами 3.1.-3.9. договору визначено розмір та порядок проведення розрахунків за використання обєкту оренди, комунальні послуги та експлуатаційні витрати. В порушення взятих на себе зобовязань відповідач в період з січня 2010 року по травень 2011 року включно заборгував по орендній платі, комунальних послугах та експлуатаційних витратах 8403 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 16.06.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. При цьому суд зауважує, що конверт з ухвалою суду повернуто на адресу суду з написом наступного змісту: «За зазначеною адресою не значиться». Кореспонденція суду відповідачу надіслана на адресою вказаною в позовній заяві (21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 72, к. 4).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10412174 станом на 06.07.2011 року місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 72, к. 4, тобто адреса, на яку направлено кореспонденцію суду.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на юридичну особу.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

28 грудня 2009 року між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (позивач, за договором Управління) та громадською організацією «Асоціація Мужніх татусів Вінниччини»фізичною особою (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 72-18.

За умовами даного договору Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення, загальною площею 14,04 кв.м. (з коеф. 1,3 на коридори, холи, сходові клітини, санвузли і т.д.), що складається з кімнати № 203, яка розташована в адмінбудинку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 72, згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невідємну частину цього договору (додаток № 1).

Відповідно до п. 2.1. договору вступ Орендаря у володіння та користування обєктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного обєкта.

Обєкт оренди передано Управлінням Орендарю згідно акту приймання-передачі приміщень від 01.01.2010р..

Термін дії договору визначений пунктом 10.1. договору з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця від вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.5 договору). Матеріали справи не містять звернень сторін щодо припинення договору після його закінчення, відтак останній вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

За умовами пунктів договору 3.1.-3.3. місячний розмір орендної плати на дату укладення договору становить: (4,40 грн. х К інф. За грудень 2009 р.) за 1 кв.м., що становить 4,44 грн. за 1 кв. м. В наступному, визначений розмір плати підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції за попередній місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Експлуатаційні витрати (витрати на утримання будинку та прибудинкової території) складають 20,46 грн. за 1 кв.м без ПДВ. Розмір цих витрат залежить від зміни розміру мінімальної заробітної плати. З розрахунку за 1 кв. м. орендованої площі, плату за комунальні послуги (вода, тепло, електроенергія, вивезення сміття) орендар сплачує згідно з розшифровкою за видами послуг та пропорційно змінам розцінок на ці послуги ( п. 3.4. договору).

Управління до 25 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі, а Оренда зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків (п. 3.6 договору).

Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, виставленою в рахунку, надати Управлінню свої обгрунтовані письмові заперечення. Управління розглядає заперечення Орендаря протягом трьох днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку (п. 3.7 договору). В разі якщо Орендар в термін, передбачений п.3.6. договору, не з'явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо суми, виставленої в рахунку - сума виставлена в рахунку вважається узгодженою між Сторонами (п. 3.8. договору).

Визначену орендну плату Орендар зобов'язаний сплачувати на рахунок Управління не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. В разі несвоєчасної оплати Управління залишає за собою право стягувати орендну плату через нотаріальну контору чи господарський суд (п. 3.9 договору).

Як свідчать матеріали справи позивач свої зобовязання згідно договору виконав повністю, передавши відповідачу в користування зазначене приміщення. Тоді як відповідач зобовязання за договором в частині сплати орендних платежів та оплати комунальних послуг і експлуатаційних витрат виконав частково. Так, в період з січня 2010 року по травень 2011 року (включно) позивачем виставлено відповідачу рахунки на сплату орендної плати в загальному розмірі 1361,81 грн., комунальним послугам 3354,92 грн. та експлуатаційним витратам 5860,07 грн., які останнім оплачені частково, зокрема: по орендній платі - 0 грн., по комунальним послугам 1074,04 грн., експлуатаційним витратам 1099,76 грн.. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 1361,81 грн., 4760,31 грн. по експлуатаційним витратам та 2280,88 грн. по комунальним послугам.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1361,81 грн., 4760,31 грн. по експлуатаційним витратам та 2280,88 грн. по комунальним послугам.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 436,45 грн. пені, 456,44 грн. інфляційних нарахувань та 132,98 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 9.2 договору на оренду приміщення № 70-5 сторони визначили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, плати за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар сплачує на користь Управління пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені та трьох відсотків річних за допомогою бази даних «Законодавство України», судом встановлено, що заявлені до стягнення суми є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Провівши перевірку інфляційних нарахувань за визначений в розрахунку період, суд зауважує наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим»методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Визначений в розрахунку період нарахування не може бути предметом розгляду, оскільки прострочка платежу за менший період ніж місяць не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

За таких обставин, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 455,54 грн. за період з березня 2010 року по травень 2011 року.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з громадської організації «Асоціація Мужніх татусів Вінниччини»( 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 72 к. 4, код 23100796) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код 20098076) 1361 (одну тисячу триста шістдесят одну) грн. 81 коп. заборгованості по орендній платі; 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 31 коп. - заборгованості по експлуатаційним витратам; 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 88 грн. заборгованості по комунальним послугам; 436 (чотириста тридцять шість) грн. 45 коп. - пені; 132 (сто тридцять дві) грн. 98 коп. 3% річних; 455 (чотириста пятдесят пять) грн. 54 коп. інфляційних втрат; 101 (сто одну) грн. 99 коп. - витрат зі сплати державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 98 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В позові в частині стягнення 0,90 грн. інфляційних втрат відмовити

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити відповідачу.

Повне рішення складено 11.07.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 72, к. 4)