Вирок № 16920672, 17.03.2011, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 1-53/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2011 року м. Камянець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - Мантуляка Ю.В.

за участю секретаря - Зінкевич Д.О.

прокурора - Сопронюка В.В.

потерпілих- ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників- ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника служби у справах дітей - Прісняка Ю.П.,

представника відділу кримінальної міліції у справах дітей

Камянець-Подільського МВ УМВС України - Файфора А.В.

законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_8,

підсудних- ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Камянець-Подільського міськрайонного суду справу про обвинувачення

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого в ПП ЛСОК «Поділля», раніше судимого вироком Камянець-Подільського міськрайонного суду від 4 лютого 2009 року за ч.1 та ч.2 ст.125, ст.70 КК України до одного року обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком один рік, постановою Камянець-Подільського міськрайонного суду від 19 травня 2009 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлено для відбуття покарання, звільненого з місць обмеження волі 6 листопада 2009 року умовно-достроково на пять місяців і девять днів,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, студента 2 курсу коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

6 вересня 2010 року в місті Камянець-Подільському, ОСОБА_9 достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є неповнолітнім та не досяг вісімнадцятирічного віку, з метою незаконного заволодіння чужим майном, біля станції технічного обслуговування по пр.Грушевського, 1, запропонував останньому вчинити крадіжку водяних радіаторів опалення bal», пообіцявши розділити порівну кошти після продажу викрадених радіаторів, чим втягнув його у злочинну діяльність, вчинивши того ж дня в місті Камянець-Подільському біля 21 години крадіжку майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Зокрема, діючи за попередньою змовою ОСОБА_9 та неповнолітній ОСОБА_10, з метою таємного викрадення чужого майна підійшли до приміщення новобудови станції технічного обслуговування по пр.Грушевського, 1 в м.Камянець-Подільському, де ОСОБА_10 із кущів біля новобудови СТО спостерігав, щоб завчасно попередити ОСОБА_9 про можливість викриття їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_9 проник у приміщення станції технічного обслуговування, звідки, за допомогою газового ключа, який завчасно взяв з собою, умисно, таємно викрав один водяний радіатор опалення »з 5-ти ребер вартістю 470 гривень, 10 водяних радіаторів опалення » з 10-ти ребер вартістю 940 гривень кожен загальною вартістю 4700 гривень, один водяний радіатор опалення »з 13-ти ребер вартістю 1222 гривень, заподіявши ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 6392 грн.

Крім того, в третій декаді серпня 2010 року близько 23 години ОСОБА_9 знаходячись в місті Камянець-Подільському проник на території домоволодіння АДРЕСА_3, відчинивши хвіртку огорожі, звідки таємно викрав з порогу будинку три пластикові каністри ємкістю по 20 літрів кожна, вартістю однієї каністри 10 гривень, в кожній з яких містилося дизельне паливо обємом 20 літрів, вартістю 6 гривень за 1 літр, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 390 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні злочинів визнав повністю та показав, що 6 вересня 2010 року він запропонував ОСОБА_10 вчинити крадіжку водяних радіаторів опалення, на що той погодився. Тоді ж біля 21 год. вони удвох на маршрутному таксі приїхали до новобудови станції технічного обслуговування, що по Проспекту Грушевського, де він проник через вікно у приміщення та за допомогою ключа, якого попередньо взяв із собою, відєднав радіатори. ОСОБА_10 чекав його на вулиці неподалік будівлі, та за його вказівкою приймав під вікном радіатори, складаючи неподалік. Викравши сім радіаторів із різною кількістю ребер, вони сховали їх неподалік в кущах, після чого пішли до центрального ринку, де найняли автомобіль таксі. За допомогою автомобіля таксі завезли радіатори на автозаправку по вул. Князів Коріатовичів, сховавши їх в кущах поряд із станцією. Радіатори того ж вечора він продав за 2000 гривень ОСОБА_11, повідомивши, що вони належать йому. Крім того, в кінці серпня, він через хвіртку проник на подвіря ОСОБА_3, звідки викрав три каністри із дизельним паливом.

Підсудний ОСОБА_10 вину у вчиненні злочину визнав повністю, фактично вину визнав частково, та показав, що 6 вересня 2010 року ОСОБА_9 повідомив увечері, що є робота, однак не повідомив, яка саме. ОСОБА_9 взяв із собою розвідний ключ, та на маршрутному таксі вони удвох поїхали до новобудови станції технічного обслуговування по Проспекті Грушевського. Підійшовши до новобудови, він зрозумів, що ОСОБА_9 має на меті вчинити крадіжку, тому він почав відмовлятися приймати в ній участь, однак погрозами побиттям ОСОБА_9 змусив його допомогти вчинити крадіжку. Він залишився на вулиці, в той час як ОСОБА_9 проник до приміщення станції, де через вікно почав передавати радіатори. Загалом ними було викрадено сім радіаторів опалення, які вони заховали неподалік у кущах. Після того радіатори вони перевезли на таксі до автозаправки по вул. Князів Коріатовичів. За вказівкою ОСОБА_9 він пішов додому, а наступного дня ОСОБА_9 повідомив його, що викрадені радіатори продав особі на прізвисько "ОСОБА_14". Будь-яких коштів від ОСОБА_9 за продані радіатори не отримував.

Із показань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлено, що наступного дня після вчинення крадіжки ОСОБА_1 від оператора АЗС дізнався про крадіжку семи радіаторів із новобудови станції технічного обслуговування, про що відразу ж звернувся в міліцію. У вчиненні крадіжки відразу ж запідозрив ОСОБА_9, оскільки він постійно на роботі вчиняв дрібні крадіжки, про які вони не заявляли у міліцію. Приміщення станції техобслуговування цілодобово охороняється, двері на той час закривалися вручну охоронцем. Внаслідок крадіжки потерпілій ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода, яка полягала у здійсненні витрат на повторне встановлення радіаторів, а також заподіяно моральну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що в кінці серпня 2010 року він поїхав в м. Харків. Через три дні повернувся і відразу ж виявив відсутність трьох каністр із дизельним пальним. Зі слів ОСОБА_15 дізнався про те, що біля 00 год.- 1 год. ночі вона бачила через вікно як ОСОБА_9 щось ніс в руках, пройшовши двічі повз її будинок.

Як показала в ході судового слідства свідок ОСОБА_12, вона проживає на одному подвірї із ОСОБА_3 Восени однієї з ночей вона біля опівночі побачила ОСОБА_9, який проходив повз її будинок і щось ніс у руках.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює оператором-машиністом у приватного підприємця ОСОБА_2 В його обовязки також входила охорона недобудованої станції технічного обслуговування. 6 вересня 2010 року він до 23 год. ночі носив рейки на другий поверх станції технічного обслуговування. Вранці наступного дня виявив відсутність радіаторів, про що відразу ж повідомив ОСОБА_1

Із показань ОСОБА_11, даних ним в ході досудового слідства встановлено, що 7 вересня 2010 року ОСОБА_9 запропонував йому придбати за 2000 гривень сім нових радіаторів водяного опалення. При цьому повідомив, що радіатори належать йому і він змушений їх продати у звязку із проблемами з грошима. Вказані радіатори ним було придбано в ОСОБА_9 за 2000 гривень.(т.1 а.с.87).

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що в кінці серпня 2010 року біля 00 год. 30 хв. бачила ОСОБА_9, який декілька разів проходив повз її будинок, при цьому щось ніс важке. Наступного дня від ОСОБА_3 дізналася про викрадення каністр із дизельним паливом.

Крім того, вина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтверджується даними, здобутими під час огляду місця події 7 вересня 2010 року, в ході якого в приміщенні новобудови станції технічного обслуговування, яка розміщена по Проспекту Грушевського, 1, зафіксовано обстановку після вчинення злочину, а саме відсутність семи радіаторів опалення (т.1 а.с.8-17).

Згідно із протоколом виїмки від 14 вересня 2010 року ОСОБА_11 добровільно видав сім радіаторів опалення, які придбав у ОСОБА_9 (т.1 а.с.89).

В ході проведення відтворення обстановки та обставин події підозрювані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на місці розповіли та показали, яким саме чином вони вчинили викрадення радіаторів опалення з приміщення новобудови станції технічного обслуговування (т.1 а.с.74-80, 114-117).

Відповідно до висновку №802 від 27 вересня 2010 року судової товарознавчої експертизи загальна вартість представлених на експертизу семи радіаторів водяного опалення станом на 6 вересня 2010 року може складати 6392 грн.(т.1 а.с.139-141).

Судом не приймаються до уваги показання ОСОБА_10 про застосування щодо нього з боку ОСОБА_9 психічного примусу, та оцінює їх як спробу уникнути кримінальної відповідальності з наступних міркувань.

Так, в ході допиту в якості підозрюваного ОСОБА_10 в присутності захисника розповів детально про обставини крадіжки майна ОСОБА_2, при цьому про застосування щодо нього психічного насильства з боку ОСОБА_9 не зазначав (т.1 а.с. 112-113). Не повідомляв про вказані обставини ОСОБА_10 і в ході проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с.114-115). Факт застосування психічного примусу щодо ОСОБА_10 заперечив ОСОБА_9 Будь-які інші докази, окрім показань ОСОБА_10, у справі відсутні.

Крім того, із змісту ч.2 ст.40 КК України встановлено, що питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам під впливом психічного примусу, вирішується відповідно до положень ст.39 КК України. Згідно із ч.1 ст.39 КК України не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_10 міг уникнути небезпеки іншим чином, ніж вчиненням злочину, зокрема, втекти з місця події, повідомити охоронникам, правоохоронним органам, тощо.

Таким чином, суд вважає, що діяння ОСОБА_10 не можуть буди розцінені як вчинені за обставин, що виключають злочинність діяння.

Дії ОСОБА_9, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, та поєднаній з проникненням в приміщення та сховище, судом кваліфікуються за ч.3 ст.185 КК України, а дії, які виразились у втягнені неповнолітнього у злочинну діяльність, судом кваліфікуються за ч.1 ст.304 КК України.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_10, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, та поєднаній з проникненням в приміщення, за ч.3 ст.185 КК України.

При призначені покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_9, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які є тяжкими, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину. Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_9 вчинив злочини будучи судимим, за місцем роботи характеризується негативно.

Призначаючи покарання ОСОБА_10, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні. Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_10 позитивно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи наведене, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів, а також призначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, оскільки таке покарання із звільненням від його відбування є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів та особи підсудного ОСОБА_9 суд не вбачає підстав щодо застосування при призначення йому покарання ст.75 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування їй спричиненої матеріальної шкоди в сумі 11 тисяч гривень, який підтверджується документально копіями договору підряду №2 від 26 листопада 2010 року, локального кошторису №2-1-1 від 26 листопада 2010 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акту виконаних робіт за грудень 2010 року, платіжного доручення №251 від 7 грудня 2010 року, підлягає задоволенню в повному обсязі. Цивільний позов потерпілої про стягнення з підсудних 10 500 грн. моральної шкоди підлягає задоволенню частково. Зокрема, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить із глибини фізичних та душевних страждань, порушення нормального способу життя, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, матеріальний стан потерпілої та підсудних, суд вважає необхідним стягнути з підсудних на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.1 ст.304 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч.1 ст.304 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

ОСОБА_10 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік.

Згідно із ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_10 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_9 залишити попередню утримання під вартою, ОСОБА_10 підписку про невиїзд.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з 8 лютого 2011 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 20 жовтня 2010 року по 8 лютого 2011 року включно.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволити частково. Стягнути солідарно із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 11000 (одинадцять тисяч) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди, а всього 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

Речові докази: газовий ключ, гайковий ключ, пласкогубці, одну пару взуття, які не представляють істотної цінності, після набрання вироком законної сили знищити (т.1 а.с.18-19, 201-203), сім радіаторів після набрання вироком законної сили залишити потерпілій ОСОБА_2 (т. 1 а.с.149).

Стягнути із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013, Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код №25575309) по 139 (сто тридцять девять) гривень 32 коп. з кожного вартості судової товарознавчої експертизи (т.1 а.с.138).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Камянець-Подільський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного судуЮ. В. Мантуляк