Рішення № 16920634, 01.06.2011, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 2/2207/336/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2011 р. м. Ізяслав

в складі: головуючого суддіПашкевича Р.В.

при секретарі Гедзенюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізяслав цивільну справу за позовом Ізяславської міської ради, КП «Ізяславське міське бюро ритуальних послуг»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому зазначили, що 04.05.2006 року згідно розпорядження міського голови, відповідача ОСОБА_2 було призначено на посаду директора КП «Ізяславське бюро ритуальних послуг», на підставі чого був укладений контракт. 29.01.2009 року контракт з відповідачем поновлений, строком на 2 роки. 23.03.2011р. ОСОБА_2 звільнено з посади начальника підприємства за власним бажанням.

05 січня 2001 року Ізяславською міською радою на третій (позачерговій) сесії було прийнято рішення №3 «Про припинення діяльності комунального підприємства Ізяславське міське бюро ритуальних послуг»шляхом ліквідації, створено ліквідаційну комісію та розпочато процедуру ліквідації.

При проведенні ліквідації, Ізяславською МДПІ проведено перевірку даного підприємства, відповідно до якої було виявлено ряд порушень податкового та іншого законодавства, які відображенні в Акті Ізяславської МДПІ № 66/2301/33875973 від 22.02.2011 року. Так, згідно податкової вимоги Ізяславської МДПІ за №43 від 12.03.2011 року КП «Ізяславське МБРП»необхідно сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобовязаннями в сумі 16698,43 грн., у тому числі основний платіж 5273,31 грн., штрафні санкції 11425,12 грн. Крім того, зазначили, що згідно наданої інформації щодо дебіторської і кредиторської заборгованості по підприємству на 28.02.2011р. за вих..№4 від 28.02.2011р. заборгованість по договору №33 від 24.10.2008р. за ритуальні товари перед ПП ОСОБА_3 становить 9535,71грн. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом 21.03.2011р. становить 8573,89 грн.

Такими чином позивачі вважають, що відповідно до статуту КП «Ізяславське МБРП»управління підприємством здійснює начальник підприємства, а також згідно контракту начальник підприємства є відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства, тому внаслідок порушення ОСОБА_2 покладених на нього трудових обовязків підприємству завдано матеріальну шкоду, повязану із необхідністю проведення зайвих виплат.

Представники позивачів Ізяславської міської ради Ящук Т.І. та представник КП «Ізяславське МБРП»Валігура Л.І. в судовому засіданні позов підтримали в повному обємі, просять стягнути на їхню користь з відповідача його середньомісячну заробітну плату, яка становить 1300 грн., а також судові витрати, які ними були понесенні при подачі заяви.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, подав заперечення проти позову. Крім того, пояснив, що під час його перебування на посаді начальника КП «Ізяславське МБРП»він будь-яких порушень не допускав, діяв згідно чинного законодавства. Також вказав, що підприємство неналежно фінансувалося, а в позовних вимогах не зазначено в чому полягає його вина, а зазначено загальні норми матеріального права про майнову відповідальність, тому якими його неправомірними діями шкоду заподіяно або неналежне виконання яких призвело до суми шкоди зазначеної в позові незрозуміло. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню по слідуючим підставам.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач на підставі розпорядження Ізяславської міської ради №33 від 04.05.2006 року ОСОБА_2 призначено на посаду начальника КП «Ізяславське МБРП». 29 січня 2009 року згідно контракту продовжив свою працю на посаді начальника даного підприємства на термін з 01.02.2009 року по 01.06.2011 року.

Відповідно до п.1 Контракту начальник підприємства зобовязаний безпосередньо і через адміністрацію організації здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високопродуктивну діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого комунального майна.

Відповідно до п.6 Контракту начальник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених Законами, статутом підприємства та цим Контрактом.

Відповідно до п.7 Контракту начальник забезпечує виконання підприємством зобовязань із сплати податків, внесення інших обовязкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, своєчасної виплати заробітної плати працівникам.

Актом про результати позапланової виїзної перевірки КП «Ізяславське МБРП», з питань вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року № 66/230/33875973 від 22.02.2011 року, виявлено ряд порушень чинного законодавства. Дані порушення підпадають під вимоги пунктів п.1, 6, 7 Контракту, внаслідок чого завдано підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 16698,43 грн., яка складається з основного платіжу 5273,31 грн. та штрафних санкцій 11425,12 грн., що підтверджується вимогою Ізяславської МДПІ за №43 від 12.03.2011 року.

Також слід зазначити, що згідно деяких порушень вказаних у вищевказаному акті, а саме пп..5.2.5 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»зі змінами та доповненнями, підприємством занижено податок на прибуток в сумі 1353 грн., утому числі за 2008 рік в сумі 652 грн., за 2009 рік в сумі 701 грн. та завищення в сумі 481 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 481 грн., працівниками Ізяславської МДПІ було складено протокол про адміністративну відповідальність та постановою Ізяславського районного суду від 11.03.2011 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу в розмірі 85 грн. Як вбачається з даної постанови ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав повністю, та розкаявся у вчиненому.

Крім того, згідно інформації щодо дебіторської та кредиторської заборгованості по підприємству станом на 28.02.2011 року існує заборгованість по договору №33 від 24.10.2008р. за ритуальні послуги перед ПП ОСОБА_3, яка становить 9535,71 грн. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом на 21.03.2010 року становить 8573,89 грн.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 ст.21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.18 Контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обовязків, передбачених цим Контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим Контрактом.

Частиною 1 ст.130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Частиною 2 ст.132 КЗпП України встановлено, що матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.133 КЗпП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Згідно ч.1 ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Оскільки на теперішній час Контракт з відповідачем припинено у звязку з його звільненням за власним бажанням, його дії підлягають застосуванню ч.3 ст.136 КЗпП України, якою передбачено, що у решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що є законні підстави для стягнення з відповідача на користь Ізяславської міської ради та КП «Ізяславське МБРП»шкоди, яка була спричинена неналежним виконанням ним трудових обовязків.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені при зверненні до суду 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 132, 133, 136 КЗпП України, ст.ст.10, 60, 61, 88, 209, 212 ЦПК України, суд, -

в і р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Ізяславське міське бюро ритуальних послуг»1300 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ізяславської міської ради Хмельницької області 51 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддяв складі: головуючого суддіПашкевича Р.В.

при секретарі Гедзенюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізяслав цивільну справу за позовом Ізяславської міської ради, КП «Ізяславське міське бюро ритуальних послуг»до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому зазначили, що 04.05.2006 року згідно розпорядження міського голови, відповідача ОСОБА_2 було призначено на посаду директора КП «Ізяславське бюро ритуальних послуг», на підставі чого був укладений контракт. 29.01.2009 року контракт з відповідачем поновлений, строком на 2 роки. 23.03.2011р. ОСОБА_2 звільнено з посади начальника підприємства за власним бажанням.

05 січня 2001 року Ізяславською міською радою на третій (позачерговій) сесії було прийнято рішення №3 «Про припинення діяльності комунального підприємства Ізяславське міське бюро ритуальних послуг»шляхом ліквідації, створено ліквідаційну комісію та розпочато процедуру ліквідації.

При проведенні ліквідації, Ізяславською МДПІ проведено перевірку даного підприємства, відповідно до якої було виявлено ряд порушень податкового та іншого законодавства, які відображенні в Акті Ізяславської МДПІ № 66/2301/33875973 від 22.02.2011 року. Так, згідно податкової вимоги Ізяславської МДПІ за №43 від 12.03.2011 року КП «Ізяславське МБРП»необхідно сплатити податковий борг за узгодженими грошовими зобовязаннями в сумі 16698,43 грн., у тому числі основний платіж 5273,31 грн., штрафні санкції 11425,12 грн. Крім того, зазначили, що згідно наданої інформації щодо дебіторської і кредиторської заборгованості по підприємству на 28.02.2011р. за вих..№4 від 28.02.2011р. заборгованість по договору №33 від 24.10.2008р. за ритуальні товари перед ПП ОСОБА_3 становить 9535,71грн. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом 21.03.2011р. становить 8573,89 грн.

Такими чином позивачі вважають, що відповідно до статуту КП «Ізяславське МБРП»управління підприємством здійснює начальник підприємства, а також згідно контракту начальник підприємства є відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства, тому внаслідок порушення ОСОБА_2 покладених на нього трудових обовязків підприємству завдано матеріальну шкоду, повязану із необхідністю проведення зайвих виплат.

Представники позивачів Ізяславської міської ради Ящук Т.І. та представник КП «Ізяславське МБРП»Валігура Л.І. в судовому засіданні позов підтримали в повному обємі, просять стягнути на їхню користь з відповідача його середньомісячну заробітну плату, яка становить 1300 грн., а також судові витрати, які ними були понесенні при подачі заяви.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, подав заперечення проти позову. Крім того, пояснив, що під час його перебування на посаді начальника КП «Ізяславське МБРП»він будь-яких порушень не допускав, діяв згідно чинного законодавства. Також вказав, що підприємство неналежно фінансувалося, а в позовних вимогах не зазначено в чому полягає його вина, а зазначено загальні норми матеріального права про майнову відповідальність, тому якими його неправомірними діями шкоду заподіяно або неналежне виконання яких призвело до суми шкоди зазначеної в позові незрозуміло. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню по слідуючим підставам.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач на підставі розпорядження Ізяславської міської ради №33 від 04.05.2006 року ОСОБА_2 призначено на посаду начальника КП «Ізяславське МБРП». 29 січня 2009 року згідно контракту продовжив свою працю на посаді начальника даного підприємства на термін з 01.02.2009 року по 01.06.2011 року.

Відповідно до п.1 Контракту начальник підприємства зобовязаний безпосередньо і через адміністрацію організації здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високопродуктивну діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого комунального майна.

Відповідно до п.6 Контракту начальник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених Законами, статутом підприємства та цим Контрактом.

Відповідно до п.7 Контракту начальник забезпечує виконання підприємством зобовязань із сплати податків, внесення інших обовязкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, своєчасної виплати заробітної плати працівникам.

Актом про результати позапланової виїзної перевірки КП «Ізяславське МБРП», з питань вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року № 66/230/33875973 від 22.02.2011 року, виявлено ряд порушень чинного законодавства. Дані порушення підпадають під вимоги пунктів п.1, 6, 7 Контракту, внаслідок чого завдано підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 16698,43 грн., яка складається з основного платіжу 5273,31 грн. та штрафних санкцій 11425,12 грн., що підтверджується вимогою Ізяславської МДПІ за №43 від 12.03.2011 року.

Також слід зазначити, що згідно деяких порушень вказаних у вищевказаному акті, а саме пп..5.2.5 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»зі змінами та доповненнями, підприємством занижено податок на прибуток в сумі 1353 грн., утому числі за 2008 рік в сумі 652 грн., за 2009 рік в сумі 701 грн. та завищення в сумі 481 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 481 грн., працівниками Ізяславської МДПІ було складено протокол про адміністративну відповідальність та постановою Ізяславського районного суду від 11.03.2011 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу в розмірі 85 грн. Як вбачається з даної постанови ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав повністю, та розкаявся у вчиненому.

Крім того, згідно інформації щодо дебіторської та кредиторської заборгованості по підприємству станом на 28.02.2011 року існує заборгованість по договору №33 від 24.10.2008р. за ритуальні послуги перед ПП ОСОБА_3, яка становить 9535,71 грн. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом на 21.03.2010 року становить 8573,89 грн.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 ст.21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.18 Контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обовязків, передбачених цим Контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим Контрактом.

Частиною 1 ст.130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Частиною 2 ст.132 КЗпП України встановлено, що матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.133 КЗпП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Згідно ч.1 ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Оскільки на теперішній час Контракт з відповідачем припинено у звязку з його звільненням за власним бажанням, його дії підлягають застосуванню ч.3 ст.136 КЗпП України, якою передбачено, що у решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що є законні підстави для стягнення з відповідача на користь Ізяславської міської ради та КП «Ізяславське МБРП»шкоди, яка була спричинена неналежним виконанням ним трудових обовязків.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені при зверненні до суду 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 132, 133, 136 КЗпП України, ст.ст.10, 60, 61, 88, 209, 212 ЦПК України, суд, -

в і р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Ізяславське міське бюро ритуальних послуг»1300 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ізяславської міської ради Хмельницької області 51 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя