Ухвала суду № 16919193, 23.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6562/09/7/0170

23.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" - ОСОБА_2, довіреність № 282 від 17.03.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 07.12.10 у справі №2а-6562/09/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" (вул. Індустріальна, 19,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)

до Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського 58,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення:

- №0000742301/0 від 07.05.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15659,00 грн. за основним платежем і штрафні санкції в сумі 101631,80 грн.

- №0000752301/0 від 07.05.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 189696,0 грн. за основним платежем та штрафних санкції в сумі 94863,0 грн.

- №0000762301/0 від 07.05.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Білогірське кар`єроуправління" нараховане податкове зобов'язання із збору за забруднення навколишньго середовища в сумі 6612,19 грн. за основним платежем і штрафні санкцій в сумі 1949,85 грн.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2010 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим здійснила виїзну перевірку ТОВ "Білогірське кар`єроуправління" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 31.12.08.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем - п. 1.28. ст.1; п.п. 1.31. ст.1; п.п.4.1.1 ст.4; п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, внаслідок чого занижено податок за 4 квартал 2008 року у сумі 15659,0 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7; п.п. 7.2.3; п.7.2 ст.7 п.6.1. ст.6; п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за період з 01.01.08 по 31.12.08 всього у сумі 191534,0грн., у тому числі за липень 2008 року у сумі 310,00грн., за жовтень 2008 року у сумі 191120,00грн., за грудень 2008 року - 104,00грн.;

- пп. 2,3,4,5.3,6,7,9 "Інструкції про порядок обчислення та справляння збору зі забруднення навколишнього природного середовища", уведеною Постановою Кабінету Міністрів України від 01 03.99 № 303, затвердженої спільним Наказом Міністерства охорона навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, ДПА України 19.07.99 №162/319. Заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 6612,19грн., у тому числі: за І кв.2008 на суму 127,49 грн., за ІІ кв. 2008 на суму 2582,85 грн., за ІІІ кв.2008 на суму 725,82 грн., за IV кв.2008 на суму 3176,03 грн.

- ст. 17 п.п. 17.1.3. п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», в зв'язку з чим до ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»застосовані штрафні санкції за несвоєчасне нарахувань податкового зобов'язання.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №1480/23-02/03379655 від 28 04.2009 (а.с.9-34).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

- №0000742301/0 від 07.05.09, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15659,00грн. і штрафних санкцій в сумі 101631,80грн. (а.с.37).

-№0000752301/0 від 07.05.09, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 191534,0грн. та штрафних санкцій в сумі 95900,0грн (а.с.38).

- №0000762301/0 від 07.05.09, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 6612,19грн. і штрафних санкцій в сумі 1949,85грн. (а.с.36).

Стосовно податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.08 встановлено його заниження всього у сумі 15659,25грн. судова колегія зазначає наступне..

З акту перевірки вбачається, що в порушення п. 3.1 ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 283/97-ВР від 22.05.1997 зі змінами та доповненнями, згідно якого: «об'єктом оподаткування є прибуток, встановлений як зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, встановленого згідно п. 4.3 дійсного Закону, на суму валових витрат, визначених ст.5 дійсного Закону та суму амортизаційних відрахувань визначених ст.8 і 9 дійсного Закону та в порушення ст. 1.28, ст. 1.31, ст. 1 п.п. 4.1.1., п. 4.1 ст. 4. п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 дійсного Закону платником податку занижено об'єкт оподаткувань податком на прибуток у 2008 у розмірі 62635грн. У результаті до бюджету платником не донараховано та не сплачено податку на прибуток у 2008 у сумі 15659 грн.

Податковим органом зроблений такий висновок у результаті не включення факту заниженого валового доходу за 4кв. 2008 на суму 62637грн в його склад вартості запасів, переданих як внесок у статутний фонд ТОВ «Некрасівський кар'єр»у порушеня п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. - Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»за 2008 рік задекларовано валових доходів в сумі 19832490 грн., валових витрат в сумі 16238988 грн., сума амортизаційних відрахувань склала 1193439 грн., об'єкт оподаткування в сумі 2400063 грн., сума податку на прибуток склала 600016 грн.

Відповідно до протоколу №11 від 09.07.08 зборів учасників ТОВ «Білогірське кар'єроуправління», учасниками було розглянуто і вирішено наступне:

-Створити шляхом виділення з ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»Товариство з обмеженою відповідальністю «Некрасівський кар'єр»з місцем знаходження м Білогірськ, вул. Індустріальна, 19.

-Затвердити статутний фонд (статутний капітал) ТОВ «Некрасівський кар'єр»- 948478,93 грн.

-На момент створення засновник - ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»вносить до статутного фонду (статутний капітал) ТОВ «Некрасівський кар'єр»матеріальні цінності: Некрасівське родовище, рухоме і нерухоме майно, яке знаходиться на Некрасівському кар'єрі і необхідно для розробки Некрасівського родовища, а також нерухоме майно, розташоване в м. Білогірськ по вул. Індустріальна, 19 з устаткуванням і механізмами в нім, загальною вартістю 948478,93 грн - 100% статутного фонду (статутного капіталу).

Таким чином, Товариствл з обмеженою відповідальністю «Некрасівський кар'єр»є правонаступником майнових прав і обов'язків ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»з видобутку надр на Некрасівському родовищі у відповідних частинах згідно передавального балансу. Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внеску учасників у вигляді майна, необхідного для користування надрами згідно дозволом, утворюється Статутний капітал у розмірі 948478,93 грн.

Матеріали справи підтверджується, що згідно до акту прийому - передачі майна від 01.10.08 ТОВ «Некрасівський кар'єр», в особі директора приймає майно загальною вартістю 948478,93 грн., вказані в акті оцінки рухомого і нерухомого майна від 01.10.08 (а.с.67-75), як внесок до статутного фонду Товариства засновника ТОВ «Білогірське кар'єроуправління», в особі генерального директора, який складає 100% Статутного капіталу Товариства і відповідає, - 100% голосів.

Відповідно до розподільного балансу ТОВ «Білогірське кар'єроуправління», яке реорганізується шляхом виділення ТОВ «Некрасівський кар'єр», станом на 01.10.2008 основні засоби склали в сумі 885,8 тис. грн. за первинною вартістю, 885,8 тис. грн. за залишковою вартістю; виробничі запаси склали 62,7 тис. грн.; статутний капітал склав 948,5 тис. грн. (а с.64).

Відповідно до положень п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94- ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валового доходу включають:- загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій

їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп. 1.31. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97 визначений продаж товарів як операції по цивільний - правовим договорам. Так, дана норма встановлює, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Судова колегія не бере до уваги доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що операція по внесенню до статутного фонду запасів учасників відносяться до оподаткуванню згідно Закону України "Про прибуток підприємств".

Відповідно до частин 1,2 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.2 Цивільного кодексу України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до положень частин 1,2 ст. 19 Закону України «Про господарські товариства», припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації, злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства.

Статтею 109 Цивільного кодексу України встановлено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при виділенні суб'єкта господарювання до нього переходять по розподільному балансу майнові права і обов'язки неорганізованого підприємства. Виділення це один з видів реорганізації, при якому неорганізована особа не припиняє своєї діяльності, реорганізовані і знов створені особи шляхом виділення будують свої взаємини не на підставі договорів, в яких вони виступають -учасниками цивільних правовідносин і домовляються про будь - які сумісні дії, а на підставі рішення збору учасників товариства, що реорганізується.

Таким чином, відповідно до законодавства, ці правовідносини не можливо віднести до договору. При реорганізації не відбувається передачі майна згідно договорам купівлі-продажу, обміну, постачання, і іншим цивільно-правовим договорам, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію відповідно, оскільки відбувається створення нової юридичної особи за рішенням загальних зборів засновників шляхом виділення з товариства.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія дійшла до висновку, що передача активів знов створеному підприємству при виділенні не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

У ході перевірки також було встановлено, що згідно банківських документів на рахунок ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»з інвестиційного рахунку Компанії «Каспер Пропертіз Б.В.»надійшли грошові кошти для поповнення статутного капіталу ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»(рішення протоколу №10 від 24.03.08) у сумі 985000грн без ПДВ (ас. 15), чим статутний фонд збільшується в процесі діяльності товариства.

З протоколу №10 від 24.03.08 зборів учасників ТОВ «Білогірське кар'єроуправління вбачається, що присутніми учасниками було розглянуте і вирішене наступне.

Порядок денний: Про збільшення Статутного (сформованого) капіталу Товариства : обмеженою відповідальністю «Білогірське кар'єроуправління».

1. За рахунок додаткового внеску Компанії «Каспер Пропертіз Б.В.»у розмір 985000,00 грн., що еквівалентно 195050,00 доларам США, по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США, збільшити розмір Статутного (сформованого) капіталу ТОВ «Білогірсью кар'єроуправління»у зв'язку із збільшенням об'ємів господарської діяльності ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»до 4570000,00 грн., що еквівалентно 904950,99 доларам США, по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на день оплати, в т.ч.:

-Компанія «Каспер Пропертіз Б.В.»4 520 000,00 грн. (895 050,00 доларів США по курс; НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на день оплати) - 98,91% Статутного (сформованого) капіталу;

-ТОВ «Геліос»50 000,00 грн. (9 900,99 доларів США по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на день оплати) - 1,09% Статутного (сформованого) капіталу.

Вирішили: за рахунок додаткового внеску Компанії «Каспер Пропертіз Б.В.»у розмір 985000,00 грн. (195 050,00 доларів США по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США), збільшити розмір Статутного (сформованого) капіталу ТОВ «Білогірсью кар'єроуправління»до 4570000,00 грн. що еквівалентно 904950,99 доларам США, по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на день оплати, в т.ч.:

-Компанія «Каспер Пропертіз Б.В.»4 520 000,00 грн. (895 050,00 доларів США по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на день оплати) - 98,91% Статутного (сформованого) капіталу;

-ТОВ «Геліос»50 000,00 грн. (9 900,99 доларів США по курсу НБУ 5,05 грн. за 1 долар США на день оплати) - 1,09% Статутного (сформованого) капіталу.

Статутом (нова редакція) ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»встановлено (пункт 1.2. статуту), що засновниками ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»є:

-Компанія «Каспер Пропертіз Б.В.»;

-ТОВ «Геліос»;

Пунктом 2.1. статуту встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю визнається Товариство, яке має Статутний (складений) капітал, розділений на долі, розмір яких визначається засновницькими документами.

ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»створено відповідно до Господарського, Цивільного кодексів України, закону України: «Про господарські товариства», шляхом реорганізації колективного підприємства «Білогірське кар'єроуправління»в товариство з обмеженою відповідальністю «Білогірське кар'єроуправління».

Пунктом 6.3. статуту визначено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок грошових внесків учасників створений Статутний (складений) капітал у розмірі 4570000,00 грн., що еквівалентно 904950,99 доларам США по курсу НБУ, 1 долар США - 5,05 грн.

Долі учасників в Статутному (сформованому) капіталі Товариства складають: Компанія «Каспер Пропертіз Б.В.», розмір частки у гривнях - 4250000,00, розмір частки - 988,91%; ТОВ «Геліос»- розмір частки - 50000,00грн., розмір частки - 1,09%.

Учасники зобов'язуються внести свої долі в повному об'ємі у вигляді грошових внесків, протягом року з дня реєстрації цього Статуту.

З виписки з банку від 02.04.08(а с. 143), вбачається, що на розрахунковий рахунок ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»від Компанії «Каспер Пропертіз Б.В.»надійшло 985000 грн. з призначенням платежу «Перераховано для збільшення статутного капіталу ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»с\но протоколу № 10 від 24.03.08».

Як було встановлено експертом при проведенні судової економічної експертизи (висновок№94 від 10.10.2010 (а с. 171-187)) при співставленні записів в головній книзі з випискою банку встановлено, що відповідно до Наказу Мінфіну України від 30.11 1999 № 291 «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»вказана сума відбита в бухгалтерському обліку підприємства в квітні 2008 року в кореспонденції:

ДТ 31 «Розрахунковий рахунок»- КД 46 «Неоплачений капітал»985000грн., на якому збирається інформація про зміни у складі неоплаченого капіталу.

У серпні 2008 року відбита проводка по формуванню статутного капіталу після реєстрації змін в Статут:

ДТ 46-КД 40 «Статутний капітал»- 985000грн.

Згідно до положень ст. 52 Законом України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, діючій на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», визначає поняття корпоративних прав як право власності на статутний капітал і визначає, відповідно до п.п. 4.2.5 п. 4.2. ст. 4 Закону, що інвестиції в корпоративні права не включаються до складу валового доходу.

Так, відповідно до положень даної норми, не включаються до складу валового доход) суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямої інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, і тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Згідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Відповідно до положень п. 1.22 ст. 1 та п.п. 1.22.1, 1.22.2 п.1.22 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідно компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або б укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особо що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строї повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на та основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, і залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової став Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання та поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Виходячи з положень даних норм, сума грошових коштів, що внесена в корпоративні права (внесок до статутного капіталу) не підпадає під визначення поворотної або безповоротної допомоги та не відноситься до складу валового доходу при отриманні та валових витрат при поверненні.

Таки висновки також підтверджуються висновком судової економічної експертизи.

Судова колегія не приймає до уваги висновки відповідача про необхідність включення до валового доходу сум грошових коштів, які надійшли від Компанії «Каспер Пропертіз Б.В.», а після внесення зареєстрованих змін від коректувати валові доходи, зроблені відповідачем не на підставі норм закону, а тому є необґрунтованими та протиправними.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем було встановлено, що у період з 01.01.08 по 31.12.08. ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»задекларувало податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3825961,0 грн., з приводу чого, відповідач вказує, що позивачем занижено податкове зобов'язання у зв'язку з переведенням до невиробничих фондів, що з метою оподаткування є продажем (постачанням) основних фондів і запасів в жовтні 2008 і складає 189 695,79 грн.

Враховуючи вищенаведене та що згідно до акту прийому - передачі майна від 01.10.08 ТОВ «Некрасівський кар'єр», в особі директора приймає майно загальною вартістю 948478,93грн. Відповідно до розподільного балансу ТОВ «Білогірське кар'єроуправління», яке реорганізується шляхом виділення ТОВ «Некрасівський кар'єр», станом на 01.10.2008 р., основні засоби склали в сумі 885,8 тис. грн. за первинною вартістю, 885,8 тис. грн. за залишковою вартістю; виробничі запаси склали 62,7 тис. грн.; статутний капітал склав 948,5 тис. грн. (а.с.64).

Су д першої інстанції дійшов вірного висновку за наслідком аналізу норм ст.ст. 59, 67 Господарського кодексу України, 109 Цивільного кодексу України, положень ст.. 19 , 58 Закону України «Про господарські товариства», під час оцінки правомірності нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 15659грн. внаслідок заниження валового доходу на суму 62 635 грн., з підстав виділення активів при реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю, було встановлено, що при виділенні суб'єкта господарювання до нього переходять по розподільному балансу майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. Виділення це один з видів реорганізації, при якому реорганізована особа не припиняє своєї діяльності, реорганізовані і знов створені особи шляхом виділення будують свої взаємини не на підставі договорів, в яких вони виступають учасниками цивільних правовідносин і домовляються про будь - які сумісні дії, а на підставі рішення збору учасників товариства, що реорганізується.

При реорганізації не відбувається передачі майна згідно договорам купівлі-продажу, обміну, постачання, і іншим цивільно-правовим договорам, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію відповідно, оскільки відбувається створення нової юридичної особи за рішенням загальних зборів засновників шляхом виділення з товариства.

Відповідно до положень пп.3.2.8 п.3.2 ст.З Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №138/97-ВР, не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацією сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.

Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

З вищенаведеного вбачається, що придбання підприємства здійснюється підприємством - покупцем. Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже відповідно до даної норми, покупцем є сторона договору.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 1.4. ст. 1 даного Закону, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

При реорганізації позивача не відбувається передачі майна згідно договорам купівлі- продажу, обміну, постачання, і іншим цивільно-правовим договорам, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію відповідно.

Отже, передача активів знов створеному підприємству, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що підтверджує помилкові висновки відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 189 696 грн., а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню частині нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 189696грн та штрафних санкцій у сумі 94863грн.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»задекларовало збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 8647,53 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємство має стаціонарні, пересувні джерела забруднення, розміщує відходи і здійснює викиди забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище.

Основним видом діяльності ООО «Білогірське кар'єроуправління»є виробництво по здобичі і переробці мармурових вапняків.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 видобуток корисних копалин здійснювався з кар'єрів «Ульянівський»і «Некрасовський».

По кар'єру «Некрасівський»розміщення відходів кам'яного пилу здійснюється на виробленому, згідно проекту розробки, просторому кар'єрі, в межах гірського відведення.

По кар'єру «Ульянівський»розміщення відходів (відсівши кам'яний) здійснюється на спеціально відведеній території в межах гірського відведення. Відвал відходів кам'яного пилу розташований в 5 км. на південний схід від м. Білогірська і в 1,5 км. південно-західно с Кирпичне Белогірського району.

Згідно до положень ст. 1 Закону України «Про відходи»(у редакції станом на період діяльності позивача, що перевірявся відповідачем), відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №303 (у редакції станом на період діяльності позивача, що перевірявся відповідачем), встановлено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди), розміщення відходів.

Територіальні органи Мінприроди подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1.

Враховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням територіальних органів Мінприроди можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Нормативи збору за викиди і скиди цих забруднюючих речовин

встановлюються за критеріями та відповідно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 і визначених за місцем перебування платників збору на податковому обліку коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2.

Згідно до п. 6 Порядку, ліміти скидів у водні об'єкти державного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають територіальні органи Мінприроди.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

З висновку експерта від 10.10.2010р. №94 (а.с. 171 - 187) та додатку до висновку - відомості дослідження та співставлення накладних з реалізації та карток рахунку 26 «Готова продукція»за номенклатурою «відсів»(а.с. 188-195) вбачається, що експертом були досліджені первинні бухгалтерські документи, зведені бухгалтерські регістри - картки рахунку 26 «Готова продукція»по номенклатурі «Відсів»з накладними на відвантаження за 2008рік та було встановлено, що всього прихід відсіву склав за 2008 20503,045 тон, продаж здійснено в сумі 20503,045грн.

Також експертом вказано, що у економічній практиці відходи класифікуються як поворотні, які відбиваються в бухгалтерському обліку як матеріали на рахунку 209 «Інших матеріалів»і безповоротні, які враховуються тільки в кількісному виразі, отже, відсів кам'яний не є відходом в розумінні Закону України «Про відходи»оскільки матеріали справи свідчать, що впродовж всього періоду, що перевіряється, відбувалася реалізація даного виду продукції споживачеві по бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція», на якому відповідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну України від 30.11.1999 № 291 відбивається інформація про наявність і рух готової продукції.

За таких підстав, висновки відповідача в акті перевірки про заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 6612,19 грн. зроблені відповідачем без урахування факту продажу відсіву як готовій продукції. Вказане свідчить про необґрунтованість висновків відповідача та як наслідок про протиправність прийнятого повідомлення - рішення.

Відповідно до зазначеного висновку експерт дійшов висновку про те, що донарахування податку на прибуток за 4 кв. 2008 року по ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»наданими на дослідження документами не підтверджується Донарахування фінансових санкцій за невчасне нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за період 2 квартал 2008 р. по ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»наданими на дослідження документами і нормативно не підтверджується. Заниження ПДВ до сплати по ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»за 2008 рік наданими на дослідження документами підтверджується в сумі 1 838 грн. Заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища по ТОВ «Білогірське кар'єроуправління»за 2008 рік наданими на дослідження документами не підтверджуються.

Таким чином доводи відповідача вказані в акті перевірки спростовуються висновком судової економічної експертизи №94 від 10.10.2010 (а.с.171-187).

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.12.10 у справі №2а-6562/09/7/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко