Постанова № 16917246, 30.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.06.11Справа №2а-944/10/2770

м. Севастополь

16 год. 29 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г. В.,

за участю: представника позивача - Міністерства оборони Російської Федерації - ОСОБА_1 - довіреність № 1664 від 18.08.2010р.

представника відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - ОСОБА_2 - довіреність № 344/10-04 від 22.06.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомМіністерства Оборони Російської ФедераціїдоДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополяпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони Російської Федерації звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень № 0001040231/3 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн., з яких податок 201996,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 100998,00 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0001640231/3 від 10.03.2010р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 47205,50 грн., з яких податок 28192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 19013,50 грн. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що призвело до неправильного визначення податкових зобовязань, які ґрунтуються не зрозуміло на яких підставах та розрахунках. Крім того, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проводила перевірку 1997 Відділу морської інженерної служби (далі 1997 ВМІС), яке не є юридичною особою або філією, відділенням, іншим окремим підрозділом, перевірка Міністерства оборони Російської Федерації податковим органом не проводилась, тому визначення податкових зобовязань здійснено податковим органом в порушення норм податкового законодавства. Отже, враховуючи той факт, що саме Міністерство оборони Російської Федерації є юридичною особою, має процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві, тому саме позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31.03.2010р. позовна заява залишена без руху.

Після усунення недоліків, ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.04.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.09.2010р. позовна заява залишена без розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р. ухвала Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 27.09.2010р. скасовано, справа направлена для подальшого розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов, із змінами (доповненнями) підстав позову, яки були заявлені 08.06.2010р., підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, просив у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях. Вважає, що відповідно до Угоди між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації проводять податкові відрахування відповідно до законодавства України. Оскільки при проведенні перевірки встановленні порушення саме з боку 1997 ВМІС, як самостійного платника податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (має свідоцтво про платника податку на додану вартість), вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», тому податкові зобовязання були визначенні ДПІ обґрунтовано, в звязку з чим підстав для скасування податкових повідомлень-рішень не має.

Як свідчать матеріали справи, у липні 2009 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя була проведена планова виїзна перевірка 1997 Відділення морської інженерної служби з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. (акт перевірки № 78/23-1/09613425/3908/10 від 24.07.2009р.).

Згідно висновку актів перевірки 1997 ВМІС у порушення підпунктів 4.1.4, .4.1.5 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.6 пункту 5.2, підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5, пункту 20.1 статті 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку заповнення декларації, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, занижений податок на прибуток підприємств в сумі 171458,00 грн., у порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказу ДПА України «Про порядок заповнення декларації з податку на додану вартість» від 30.05.1997р. №166, занижений податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя 13.08.2009р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001040231/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн., з яких податок 201996,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 100998,00 грн.; № 0001030231/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 65318,00 грн., з яких податок 28192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 37126,00 грн.

За результатами розгляду скарги 1997 ВМІС рішенням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0001030231/0 скасоване в частині визначення суми податку на прибуток підприємств в розмірі 23285,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 18112,50 грн.

Рішенням ДПА в м. Севастополі від 24.12.2009р. про результати розгляду повторної скарги та рішенням ДПА України від 10.03.2010р. про результати розгляду скарги 1997 ВМІС залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

На адресу 1997 ВМІС направлені податкові повідомлення-рішення від 10.03.2010: № 0001040231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн., з яких податок 201996,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 100998,00 грн.; № 0001640231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 47205,50 грн., з яких податок 28192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 19013,50 грн.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

На підставі наказу Командира Чорноморського флоту від 22.04.1944р. № 0020070 сформоване квартирно-експлуатаційне відділення Севастопольської військово-морської бази Чорноморського флоту. Наказом від 15.11.1973р. № 364 перейменовано в 1997 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 09613425.

1997 ВМІС взято на податковий облік в органах державної податкової служби ДПА в м. Севастополі з 01.02.1994р. за № 56, з 2000р. перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя. У період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.05.2000р. № 39502815, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, 1997 ВМІС зареєстровано платником податку на додану вартість згідно самостійно наданої заяви за формою 1-Р від 22.05.2000р. Також 1997 ВМІС є самостійним платником податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за геологорозвідувальні роботи, орендної плати за землю.

24 липня 2009р. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя складений акт № 78/23-1/09613425/3908/10 планової виїзної перевірки 1997 Відділення морської інженерної служби з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.

Згідно акту перевірки 1997 ВМІС у порушення підпункту 4.1.4, підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, підпункту 5.2.6 пункту 5.2, підпункту 5.3.5 підпункту 5.3 статті 5, підпункту 20.1 статті 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», № 334 від 28.12.1994р., який діяв під час встановлених правовідносин, Порядку заповнення декларації, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, занижений податок на прибуток підприємств в сумі 171458,00 грн., у порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.1997р., який діяв під час встановлених правовідносин, Наказу ДПА України «Про порядок заповнення декларації з податку на додану вартість» від 30.05.1997р. №166, занижений податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до пункту 1.1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р., органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). Згідно підпункту 11 частини 1 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Згідно статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

При розгляді справи судом встановлено, що перевірка проведена ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя на підставі направлень № 642/01-055 від 25.06.2009р., № 694/01-055 від 06.07.2009р., № 709/01-055 від 10.07.2009р., відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок у червні 2009р. субєктів господарювання наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 566 від 20.05.2009р. Направлення на перевірку надані під розписку головному бухгалтеру 1997 ВМІС. Платник проінформований про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 12.06.2009р. № 3048/10-23-1, що вручено 15.06.2009р. під розписку головному бухгалтеру. Перевірку проведено з відома начальника 1997 ВМІС Ставрова В.О. та у присутності головного бухгалтера Руденко А.Б. В журналі реєстрації перевірок платника вчинені записи 26.06.2009р. за № 3, 07.07.2009р. за № 4, 13.07.2009р. за № 5.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя 13.08.2009р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001040231/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн., з яких податок 201996,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 100998,00 грн.; № 0001030231/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 65318,00 грн., з яких податок 28192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 37126,00 грн.

За результатами розгляду скарги 1997 ВМІС рішенням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0001030231/0 скасоване в частині визначення суми податку на прибуток підприємств в розмірі 23285,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 18112,50 грн.

10 березня 2010р. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя сформовані та направлені на адресу 1997 ВМІС податкові повідомлення-рішення: № 0001040231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн., з яких податок 201996,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 100998,00 грн.; № 0001640231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 47205,50 грн., з яких податок 28192,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 19013,50 грн.

Статті 6,14 Угоди між Російською Федерацією і Україною «Про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України» встановлюють, що господарська діяльність підприємств, організацій та установ Чорноморського флоту Російської Федерації не повинна суперечити законодавству України. Підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації провадять податкові відрахування відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статті 2, 3, 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначають, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про систему оподаткування» об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Згідно пункту 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає доходи від спільної діяльності та у вигляді процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходів від здійснення операцій лізингу (оренди), а також дивідендів (крім тих, які не підлягають включенню до валового доходу відповідно до підпункту 7.8.6 пункту 7.8 статті 7 цього Закону) (підпункт 4.1.4 статті 4 Закону); доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді (пп.4.1.5 ст.4 Закону).

Відповідно до пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 статті 5 Закону); суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді (підпункт 5.2.6 статті 5 Закону).

Не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (підпункт 5.3.5 статті 5 Закону).

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача (орендаря).

Підпункт 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг (пункт 4.3 статті 4 Закону).

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності (п.1.4 ст.1 Закону).

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи, в тому числі актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, підтверджується, що завищення з боку 1997 ВМІС валових витрат встановлено в зв'язку з: відображенням витрат по оплаті праці, комунальних послуг та іншим послугам по утриманню та експлуатації житлово-казармового фонду ЧФ РФ, які здійснювались у рамках фінансування, отриманого від Фінансово-економічного управління (ЄДРПОУ 07928610); віднесенням до складу валових витрат на оплату праці, витрат, які не повязані з оподаткованими операціями, оскільки фінансуються за рахунок бюджету Російської Федерації; декларуванням нарахувань страхового збору до фондів державного загальнообовязкового страхування; відображенням у складі валових витрат на сплату штрафів та пені та віднесенням до складу валових витрат сум без підтверджуючих документів.

В частині заниження податку на додану вартість встановлено, що за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. від Фінансово-економічного управління (ЄДРПОУ 07928610) на розрахунковий рахунок 1997 ВМІС з формулюванням «фінансування» надійшло 198439816,98 грн. Також у зазначеному періоді підприємство понесло витрати по придбанню основних засобів, будівельних матеріалів, інших матеріалів, придбанню комунальних послуг, послуг зв'язку та інших послуг по утриманню та експлуатації житлово-казарменого фонду ЧФ РФ, який враховується на балансі та за балансом. Однак, в порушення вимог пункту 4.1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 1997 ВМІС одержані від ФЕУ грошові кошти за послуги по утриманню житлово-казармового фонду ЧФ РФ у складі податковий зобовязань з ПДВ не відобразило. Не включені також до складу податкового кредиту 1997 ВМІС суми податку на додану вартість по операціях з придбання основних засобів, будівельних матеріалів, інших матеріалів, комунальних послуг, послуг зв'язку та інших послуг по утриманню та експлуатації житлово-казарменого фонду ЧФ РФ при наявності регістрів бухгалтерського обліку, первинних банківських документів, накладних на придбання, актів-рахунків виконаних (отриманих) робіт, договорів, податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних. Зазначені порушення спричинили заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у загальному розмірі 201996,00 грн.

Згідно з приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статтей 69, 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В той же час, при розгляді справи в спростування обґрунтованості визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, та правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень з боку позивача Міністерства оборони Російської Федерації не надано доказів, що підтверджують позовні вимоги.

Більш того, згідно постанови Ленінського районного суду м. Севастополя від 14.09.2009р. у справі № 3-5228/09 головний бухгалтер 1997 ВМІС ЧФ РФ Руденко А.Б. визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, допустив порушення встановленого порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 28192,00 грн. та податку на додану вартість у сумі 201996,00 грн. за актом перевірки № 78/23-1/09613425/3908/10 від 24.07.2009р., та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн. в дохід держави.

Відповідно до постанови Апеляційного суду м. Севастополя від 04.11.2010р. у справі № 33-245/10 постанова Ленінського районного суду м. Севастополя від 14.09.2009р. змінена, Руденко А.Б. вважається винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн. у дохід держави.

Отже, оскільки винність головного бухгалтера 1997 ВМІС у вчиненні порушення підпункту 4.1.4, підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статі 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.6 пункту 5.2, підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5, підпункту 20.1 статті 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку заповнення декларації, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказу ДПА України «Про порядок заповнення декларації з податку на додану вартість» від 30.05.1997р. №166, встановлена у судовому порядку, постанова суду набрала законної сили, тому на підставі статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає доведеним факт порушення саме 1997 ВМІС вимог податкового законодавства України, що зафіксовано у акті № 78/23-1/09613425/3908/10 планової виїзної перевірка 1997 Відділення морської інженерної служби з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.

За цих обставин, прийняття ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя податкових повідомлень-рішень № 0001040231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн. та № 0001640231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 47205,50 грн., на думку суду, є законодавчо обґрунтованим та законним.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що за захистом порушеного права шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень звернулось Міністерство оборони Російської Федерації.

Проте, під час розгляду цієї справи з боку позивача не надано доказів порушення прав саме Міністерства оборони Російської Федерації, оскільки податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість визначені 1997 Відділення морської інженерної служби, та згідно п.п.2,3 Положення 1997 Відділення морської інженерної служби Міністерства оборони Російської Федерації 1997 ВМІС є військовим формуванням Міністерства оборони Російської Федерації та входить до складу Квартирно-експлуатаційної служби Чорноморського флоту Російської Федерації. Безпосередньо керівництво 1997 ВМІС здійснює начальник Квартирно-експлуатаційної служби Чорноморського флоту Російської Федерації, як встановлено ініціювання виникнення правовідносин з державою щодо сплати податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за геологорозвідувальні роботи, орендної плати за землю мало місце з боку 1997 Відділення морської інженерної служби за його заявою, а це не суперечить передбаченому чинним законодавством принципу реєстрації платником цього податку.

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин та мереж заявлених позовних вимог визначення сум податкових зобов'язань ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя здійснено з врахуванням первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а також звітності підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності, та не суперечить нормам податкового законодавства, в зв'язку з чим прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є правомірним.

Позивач неправомірність винесених податкових повідомлень-рішень в межах заявлених позовних вимог належним чином не довів. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність підстав у відповідача для визначення 1997 ВМІС сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 0001040231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 302994,00 грн. та № 0001640231/3 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 47205,50 грн. скасуванню не підлягають.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 05.07.2011.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства Оборони Російської Федерації до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статткю 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяпідписО.В. Мінько

З оригіналом згідно

СуддяО.В. Мінько