Постанова № 16916259, 29.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4526/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Черноморченко М.Є.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавхіммаш"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2010 року № 0001292310/0, від 31.12.2010 року № 0001292310/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на помилковість та безпідставність висновків податкового органу у акті перевірки щодо порушення позивачем підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначивши, що тільки при отриманні податкової накладної платник податків набуває свого законного права на формування податкового кредиту. До того ж, оскільки такі податкові накладні включаються до реєстру виданих та отриманих податкових накладних періоду, в якому вони отримані, податковий кредит за ними формується в загальному порядку. Вказував, що чинним законодавством України не обмежено способи направлення та отримання податкових накладних платниками податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх запереченнях відповідач посилався на те, що у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних та за умови виконання норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з ПДВ. Відповідач вважає, що податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Документальним підтвердженням отримання податкової накладної в інших періодах, ніж дата їх виписки є лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку штемпеля з календарною датою. Вказував, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (ідентифікаційний код 00217449) зареєстроване 12.07.1994 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки з ЄДРПОУ серії АА № 102489, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, 25.05.2011 року змінено найменування юридичної особи із Відкритого акціонерного товариства "Полтавхіммаш" на Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (далі - ПАТ „Полтавхіммаш”, позивач).

У період з 31.08.2010 року по 11.10.2010 року інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2010 року № 9664/23-10/00217449, у якому, крім іншого, відображено порушення позивачем підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування (р. 25) за червень 2010 року на суму 2897347 грн.

На підставі акту перевірки від 12.10.2010 року № 9664/23-10/00217449 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010 року № 0001292310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2897347 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ПАТ "Полтавхіммаш" оскаржило його в адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ у м. Полтаві від 27.12.2010 року № 28204/10/25-040 про результати розгляду первинної скарги, скарга ВАТ «Полтавхіммаш» залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

31.12.2010 року ДПІ у м. Полтаві складено податкове повідомлення-рішення № 0001292310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2897347 грн.

За наслідками розгляду повторних скарг прийнято рішення ДПА у Полтавській області від 28.02.2011 року №430/10/25-016 та рішення ДПА України від 12.05.2011 року № 8754/6/25-0515, якими податкові повідомлення-рішення залишено без змін, повторні скарги ВАТ «Полтавхіммаш» - без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідноз пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР(далі - Закон № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При складанні ВАТ «Полтавхіммаш» податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року залишок відємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, (р. 24) у розмірі 3 294594 грн. заявлено, як суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 25.1).

Залишок відємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р. 24), визначено як різницю між залишком відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.23) та позитивним значенням різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) (р. 20), тобто, 3 580498 грн. 285904 грн. = 3 294594 грн.

В свою чергу, суму залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 23), було сформовано за рахунок показників податкових декларації попередніх звітних періодів (р.23.1 + р.23.2). Тобто, 3580498 грн. = 1932124 грн. + 1648374 грн.

ДПІ у м. Полтаві заперечує право ПАТ "Полтавхіммаш" щодо включення до бюджетного відшкодування в червні 2010 року сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних до травня 2010 року, але отриманих платником податків у звітному податковому періоді.

Щодо включення до податкового кредиту сум податкових накладних минулих періодів, необхідно зазначити наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платникаподатку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг),датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Приписами підпункту 7.2.6. пункту 7.2., підпункту 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до складу податкового кредиту. Тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом України “Про податок на додану вартість” правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідно до вищевказаних положень Закону України “Про податок на додану вартість” суд дійшов висновку, що платник податків має правову можливість скористатися правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту згідно дати фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

Відповідачем не заперечується, що податкові накладні, виписані позивачу постачальниками придбаних ним товарів (робіт, послуг) складені у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Фактична сплата сум податку на додану вартість, яка заявлена до бюджетного відшкодування, підтверджена банківськими виписками.

Твердження відповідача про те, що позивач мав право включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту лише у момент виникнення податкових зобовязань у контрагента судом оцінюються критично, оскільки згідно положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податків набуває права на податковий кредит у момент отримання податкової накладної.

В свою чергу, Закон України “Про податок на додану вартість” містить норму, яка встановлює, що платник податків повинен забезпечувати ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, яким і підтверджується отримання податкових накладних таким платником податків.

Так, приписами пунктом 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Отже, судом встановлено, що зазначеною нормою Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 244 від 30.06.2005 року (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2009 року № 582) встановлено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, якою передбачено, що в реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податкових деклараціях.

Суд зазначає, що надання до перевірки податкових накладних, зазначених у акті перевірки, відображення позивачем цих податкових накладних в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Із досліджених в судовому засіданні реєстрів виданих та отриманих податкових накладних судом встановлено дійсні дати їх отримання.

Способи направлення та отримання податкових накладних платниками податків не обмежено чинним законодавством України, Законом України “Про податок на додану вартість” не встановлено обов'язок платника податків підтверджувати дату отримання податкових накладних рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку штемпеля з календарною датою, в разі отримання їх із запізненням.

Навпаки, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Також суд вважає необхідним зазначити, що посилання відповідача на лист ДПА України від 04.11.2009 року № 24259/7/16-1517-26 є безпідставним, оскільки він не може бути підставою нарахування податкових зобовязань платнику податків, а є лише внутрішнім документом, спрямованим на надання роз'яснення податковим органам.

Таким чином, зменшення позивачеві задекларованої ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є незаконним.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2897347 грн., а тому податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 22.10.2010 року № 0001292310/0, від 31.12.2010 року № 0001292310/1 є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 22.10.2010 року № 0001292310/0, від 31.12.2010 року № 0001292310/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко