Постанова № 16916049, 30.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. № 2а-6493/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

з участю секретаряКукси В.А.

представників:

від позивача Мельник С.І.;

від відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Архітектурне бюро «Ательєр»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Архітектурне бюро «Ательєр»звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання протиправними дій по проведенню документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за січень 2011 року за результатами якої складено акт за №540/23-4/33854693 від 30.03.2011 року та дій, які полягають у викладенні в акті перевірки протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених позивачем та його контрагентами за січень 2010 року.

Позивач вважає, що перевірка проводилась без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема, за відсутності обставин для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки; з порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

В запереченні проти позову відповідач вважає, що його дії є законними, а тому позов не підлягає до задоволення.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову та вважає, що позов є безпідставний та необґрунтований, оскільки орган державної податкової служби діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Наказом начальника ДПІ у Франківському районі м.Львова за №251 від 30.03.2011 року призначено документальну позапланову перевірку ТзОВ «Архітектурне бюро «Ательєр»з питань правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за січень місяць 2011 року.

За результатами згаданої перевірки складено акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Архітектурне бюро «Ательєр», код ЄДРПОУ 35854693 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за січень 2011»за №540/23-4/33854693 від 30.03.2011 року.

У згаданому акті зазначається про те, що перевірка проводиться у відповідності до вимог п.75.1 ст.75, підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Як передбачено п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки, продовжується у згаданому пункті, проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до вимог п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається зі змісту акту перевірки при призначенні перевірки керівник керувався підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

У відповідності до даного підпункту необхідною умовою для проведення перевірки є не надання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Органом державної податкової служби не представлено згаданого запиту, який би надсилався платнику податків перед проведенням перевірки.

При цьому в матеріалах справи наявні докази в підтвердження місця знаходження позивача, а саме Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, договір оренди приміщення №1/11-2010 від 22.11.2010 року.

Дані обставини вказують на те, що органом державної податкової служби не було дотримано положень підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України при проведенні перевірки.

Також не можна залишити поза увагою і наступні обставини, які стосуються результатів оформлення перевірки.

У висновках акта за №540/23-4/33854693 від 30.03.2011 року зазначено про порушення ТзОВ «Архітектурне бюро «Ательєр»ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення статтей 662, 655 та 656 ЦК України.

Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 згаданого Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як вбачається зі змісту наведеної норми документальна перевірка повинна проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Крім того, вимоги щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (п.6 Розділ І, підп.5.2 п.5 Розділу ІІ).

Як вбачається зі змісту згаданого акту зазначені документи не були предметом дослідження перевірки.

Більше того, у відповідності до вимог п.85.2 ст.85 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Враховуючи те, що перевірка була закінчена в той самий день коли і призначена, платник податків був позбавлений можливості надати первинні бухгалтерські документи.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності, не можуть вважатись достатньо обґрунтованими.

На дані обставини також звертає увагу і центральний орган державної податкової служби у своєму листі «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, зокрема «Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.».

Не можна залишити поза увагою і той факт, що зміст акту містить суперечності, які полягають тому, що в одному випадку орган державної податкової служби правочини вважає фіктивними (ст.234 ЦК України), а в іншому випадку нікчемним.

При цьому, в першому випадку, такий правочин визнається недійсним судом.

В іншому ж випадку, орган державної податкової служби не вказує ту норму, яка встановлює недійсність згаданого правочину (нікчемний правочин).

Отже, суд вважає помилковими висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Архітектурне бюро «Ательєр»та його контрагентами-покупцями і продавцями.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова по проведенню документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Ательєр»з питань правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за січень 2011 року, за результатами якої складено акт за №540/23-4/33854693 від 30.03.2011 року.

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки за №540/23-4/33854693 від 30.03.2011 року висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Ательєр» та контрагентами покупцями і продавцями за січень 2011 року.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурне бюро «Ательєр», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Природна, 6/7 (код ЄДРПОУ 37277910) 3 грн. 40 коп. судового збору.

5.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк