Постанова № 16915919, 30.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2011 року Справа № 2а-2253/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ковальової Т.І.

при секретарі Скрипкіній А.О.

за участю сторін

позивача Гамза О.П.

відповідача № 1 Коляденко Е.А.

відповідача № 2 Литвін І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною, зобовязання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2011 року позивач звернувся до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною, зобовязання виконати певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що за рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року, по справі №11/288, з державного підприємства «Лугансквугілля» на користь дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» було стягнуто 50 264,42 гривні, про що було видано відповідний наказ.

За заявою ДП «Донбаснафтопродукт» про примусове виконання рішення суду, Ленінським ВДВС Луганського МУЮ 14.01.2011 року було відкрито виконавче провадження ВП №23696362, яке, за приписами ЗУ «Про виконавче провадження» повинно бути приєднано до зведеного виконавчого провадження, котре було відкрито за місцезнаходженням постійно діючого органу боржника - ДП «Луганськвугілля» у Ленінському районі м. Луганська.

02.02.2011 року позивачем до відповідача 1 було подано заяву №14/11 від 01.02.2011 року про передачу виконавчого провадження ВП №23696362 до іншого органу державної виконавчої служби, а саме - до Артемівському ВДВС Луганського МУЮ.

17.02.2011 року за №2164 відповідачем 1 було надано відповідь, за якою вказувалось на відсутність у останнього повноважень на вирішення питання щодо передачі виконавчого провадження від одного територіального органу ДВС до іншого.

22.02.2011 року, згідно поштової квитанції, на адресу Луганського обласного управління юстиції було направлено заяву №43/11 від 21.02.2011 року про винесення рішення про передачу виконавчого провадження ВП №23696362 до іншого органу державної виконавчої служби, а саме - до Артемівському ВДВС. Але дане питання не було вирішено і відповідь не надана. В звязку з цим, просили суд визнати незаконною бездіяльність відповідача 2, щодо ігнорування заяви позивача №43/11 від21.02.2011 року про передачу виконавчого провадження ВП №23696362 від відповідача 1 до іншого органу державної виконавчо служби, а саме - до Артемівському ВДВС Луганського МУЮ.

Зобовязати відповідача 2 винести рішення про передачу виконавчого провадження ВП №23696362 з Ленінського ВДВС Луганського МУЮ до Артемівському ВДВС Луганського МУЮ, для примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року по справі №11, місцезнаходженням майна боржника за заявою позивача на підставі ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зобовязати відповідача 1 передати виконавче провадження ВП № 23696362 до Артемівському ВДВС Луганського МУЮ, для примусового виконані рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року по справі №11/288, за місцезнаходженням майна боржника за заявою позивача на підставі ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник відповідача № 1 Ленінської ВДВС Луганського міського управління юстиції позовні вимоги не визнав і вказав, що не в їх компетенції вирішувати питання про передачу виконавчих проваджень з одного органу ДВС до іншого. Дане питання вирішується за рішенням регіонального органу ДВС.

Ленінським відділом ДВС Луганського МУЮ позивачу була надана обґрунтована відповідь №2164 від 17.02.2011 року. Просила у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Представник відповідача №2 позовні вимоги не визнала і вказала, що ніякого права позивача не порушено. Позивачем порушено підсудність розгляду даної справи, так як виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. Наказ видав господарський суд, відповідно слід звертатися до господарського суду. Незрозумілим є той факт, хто є саме належним відповідачем позивач звернувся до Луганського обласного управління юстиції, але на площі Героїв ВВВ знаходиться Головне управління юстиції у Луганській області.

Звернення позивача від 21.02.2011 року №43/11 надійшло до Головного управління юстиції у Луганській області 23.03.2011 року, відповідно до Цивільного кодексу України. Не дочекавшись відповіді, позивач звернуся до суду. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити із наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2011 відкрито виконавче провадження по стягненню з ДП «Луганськвугілля» на користь ДП «Донбаснафтопродукт ТОВ «Донбаснафтопродукт» 38154,14 грн. інфляційних нарахувань 11444,59 грн., 3% річних, витрати зі сплати державного мита у сумі 495,99 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 169,70 грн. (аркуш справи 4).

01.02.2011 року ДП «Донбаснафтопродукт» звернулося з заявою до Ленінської ВДВС МУЮ про виконання рішення суду за місцезнаходженням майна боржника та передачі виконавчого провадження ВП 23696362 на виконання до Артемівської ВДВС Луганського МУЮ (аркуш справи 5).

17.02.2011 року Ленінською ВДВС була надана відповідь про неможливість передачі матеріалів, так як це питання не входить до їх компетенції. Передача виконавчих проваджень здійснюється за рішенням керівників регіонального органу ДВС (аркуш справи 6).

Листом № 43 від 21.02.2011 року ДП «Донбаснафтопродукт» звернулося до Луганського обласного управління юстиції про розяснення правомірності відмови Ленінської ВДВС про відмову у передачі виконавчого провадження. У разі правомірності, просили винести рішення про передачу виконавчого провадження ВП 23696362 на виконання до Артемівської ВДВС Луганського МУЮ для примусового виконання рішення господарського суду за місцезнаходженням майна боржника. При цьому, ДП «Донбаснафтопродукт не доклав ніяких доказів про місцезнаходження майна, в тому числі і в Артемівському районі м. Луганська (аркуш справи 7).

Дочірнє підприємство ТОВ «Добаснафтопродукт» ТОВ «Добаснафтопродукт є юридичною особою, ідентифікаційний код 31288775, місцезнаходження м. Луганськ, Ленінський район, вул.. Лермонтова, буд. 1-В (аркуш справи-36-38, 49-51).

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «про реформування органів юстиції» ліквідовані обласні управління юстиції та на їх базі утворено, в тому числі, Головне управління юстиції у Луганській області (аркуш справи 73), тому справі слід вірно читати не Луганське обласне управління юстиції, а Головне управління юстиції у Луганській області.

Головне управління юстиції у Луганській області є юридичною особою, ідентифікаційний код 34941884, місце знаходження м. Луганськ, Ленінський район, площа Героїв ВВВ, будинок 3-а (аркуш справи 70-72).

Звернення позивача № 43 від 21.02.2011 року надійшло до Головного управління юстиції у Луганській області 23.03.2011 року. 24.03.2011 року Головним управлінням юстиції у Луганській області, на звернення № 43 від 21.02.2011 року ДП «Донбаснафтопродукту», надано відповідь та направлено на адресу позивача, про що в журналі відправлення простої кореспонденції за № 13-24-1681 мається запис. З наданої відповіді вбачається, що рішення про передачу виконавчого провадження не прийнято в звязку з відсутністю підстав для його передачі(аркуш справи 75-79).

01 серпня 2010 року ДП «Луганськвугілля» - боржник позивача, уклав договір на збагачення рядового вугілля з приватним акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія», строк договору з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року (аркуш справи 52-55) місцезнаходження приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія» - м. Луганськ, вул. Радянська 18 (аркуш справи 55) знаходиться в Артемівському районі м. Луганська і обслуговується Артемівським ВДВС, що не заперечують сторони по справі.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

На підставі ст..ст. 1, 20 Закону України «Про звернення громадян» № 393 від 02.10.1996 року із змінами та доповненнями, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Звернення позивача № 43 від 21.02.2011 року надійшло до Головного управління юстиції у Луганській області 23.03.2011 року, 24.03.2011 року Головним управлінням юстиції у Луганській області, на звернення № 43 від 21.02.2011 року ДП «Донбаснафтопродукту», надано відповідь та направлено на адресу позивача, про що в журналі відправлення простої кореспонденції за № 13-24-1681 мається запис. Таким чином, відповідачем № 2 не порушено Закон України «Про звернення громадян».

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV, 21.04.1999, діючого на момент звернення позивача до ВДВС в Ленінському районі м. Луганська, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Порядок передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого встановлюється Міністерством юстиції України.

Згідно 2.1., 4.1, 4.2 «Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого» затвердженого наказом міністерства юстиції N 38/5 від 17.05.2004, до підрозділу примусового виконання рішень, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС.

Виконавче провадження може передаватися з одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи у зв'язку:

із задоволенням заяви про відвід (самовідвід) відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження";

з прийняттям рішення про передачу виконавчого провадження на виконання до відділу або підрозділу примусового виконання рішень;

з утворенням виконавчих груп при органах ДВС;

з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення;

якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в кількох органах ДВС, у тому числі за наявності відповідної письмової заяви стягувача.

Передача виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого або виконавчої групи здійснюється за наявності обставин, зазначених у пункті 4.1 цього Порядку, та на підставі постанови посадової особи, яка прийняла рішення про передачу, відповідно до пункту 2.1 Порядку.

В звязку з тим, що позивач не надав доказів та не навів підстав для передачі виконавчого провадження, начальником Головного управління юстиції у Луганській області було відмовлено у прийнятті рішення про передачу виконавчого провадження.

Надання суду позивачем договору від 01.08.2010 року з ПАТ «Луганська вугільна компанія» не свідчить доказом про знаходження майна боржника в Артемівському районі м. Луганська. До того ж, строк вказаного договору закінчився 31.12.2010 року, тобто до звернення позивача до Ленінської ВДВС про передачу виконавчого провадження (аркуш справи 5, 52-55).

Позивач як до судового розгляду справи так і в судових засіданнях не навів обґрунтувань неправомірних дій, бездіяльності відповідача № 1 Ленінської ВДВС м. Луганська та з матеріалів справи не вбачається неправомірних дій відповідача № 1, тому позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

За вищенаведених обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Тому судові витрати понесені позивачем стягненню не підлягають.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено до пяти днів, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено, після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною, зобовязання виконати певні дії відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі 05 липня 2011 року.

Суддя Т.І. Ковальова