Постанова № 16915040, 23.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8309/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Подлєсної Марини Григорівни,

представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту опису і арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г., третя особа ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування акту опису і арешту майна.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року замінено неналежного відповідача Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г. належним Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Одночасно за вказаною адресою зареєстрована мати позивача (третя особа у справі). Відповідно до договору виготовлення та поставки від 02.09.2005 року, укладеного між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_6, останнім на замовлення позивача було виготовлено і передано у власність меблі та побутову техніку.

Згідно з актом приймання - передачі № 1 від 27.09.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року кухню кутову з підвісними шафами, вбудовану витяжку, газову піч, кухонний розкладний стіл, кухонні стули та табурети вартістю 16618,00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої техніки та меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 1 від 27.09.2005 року.

Згідно з актом приймання - передачі № 2 від 11.10.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року шафа - купе з кутовим сегментом, тумба кутова для прихожої та вбудована шафа для прихожої вартістю 3 485, 00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 2 від 11.10.2005 року.

Згідно з актом приймання - передачі № 3 від 19.10.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року меблі вартістю 14 190, 00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 3 від 19.10.2005 року.

Згідно з актом приймання - передачі № 4 від 24.10.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року меблі вартістю 6 880, 00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 4 від 24.10.2005 року.

Крім того, як зазначає позивач, 17.01.2006 року позивачем було придбано у гр. ОСОБА_7 пральну машинку CANDY, заводський номер 3100097005435350 та двохкамерний холодильник LIEBHERR, заводський номер 411495914 загальною вартістю 3 800, 00 грн., що підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_7

15.04.2011р. до квартири позивача прийшов відповідач і повідомив, що повинен скласти акт опису і арешту майна, що належить третій особі (матері позивача), оскільки відносно неї відкрито виконавче провадження про стягнення суми боргу.

Позивач вказує, що до початку проведення виконавчих дій відповідачу були надані документи, які свідчили про те, що меблі і побутова техніка у квартирі є власністю позивача, а також повідомлено, що рухоме та не рухоме майно, яке належить матері позивача знаходиться у банківській заставі. Однак ігноруючи заяви позивача і надані документи (договір на виготовлення та поставку меблі від 02.09.2005 року та акти приймання - передачі до нього, Витяг з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 31072508 від 15.04.2011 року, Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 31072479 від 15.04.2011 року), відповідач відмовився долучити їх до матеріалів виконавчого провадження та склав акт опису і арешту майна від 15.04.2011 року, яке є власністю позивача, і залишив його на відповідальне зберігання до проведення експертної оцінки та примусової реалізації.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції, чинній на час проведення дій по опису й арешту майна (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України держава гарантує непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ст. 8 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Як зазначає позивач, ухиляючись від отримання та долучення до матеріалів виконавчого провадження документів, наданих позивачем, які свідчили про те, що описане і арештоване майно не є власністю боржника у виконавчому провадженні, відповідач діяв упереджено, не у спосіб, передбачений законом, і з повним розуміння того, що своїми діями порушує права і інтереси позивача.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г. при проведенні опису й арешту майна; визнати протиправним та скасувати акт опису і арешту майна від 15.04.2011 року.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на позов, в якому зазначив наступне.

30.09.2010 року до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку надійшов виконавчий лист № 2-934 від 01.09.2010 року, виданий Ворошиловським районним судом м. Донецька, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 суми боргу у розмірі 600 000, 00 грн., що еквівалентно 75 000,00 доларів США, суму судового збору у розмірі 1 700, 00 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120, 00 грн., а всього стягнути 601 820, 00 грн.

Того ж дня державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Боржникові надано строк для добровільного виконання рішення суду до 08.10.2010 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику до відома та виконання на адресу, вказану у виконавчому документі, вихідний номер 20445-23/11. Боржником рішення суду у наданий йому добровільний строк не виконано.

Державним виконавцем зроблені запити щодо перевірки майнового стану боржника до КП БТІ м. Донецька, МРЕВ № 3 м. Донецька, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області.

30.03.2010 року державний виконавець звернувся до голови Ворошиловського районного суду м. Донецька з поданням про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України на підставі ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

21.10.2010 року державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

08.04.2011 року представник боржника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 був під підпис ознайомлений з повідомленням державного виконавця про примусове проведення опису та арешту майна боржника на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та п.5.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, яке відбудеться 15.04.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 о 14.00 год.

15.04.2011 року у Відділі державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку для проведення вищевказаних виконавчих дій утворена виконавча група у складі старшого державного виконавця Подлєсной Марини Григорівни та Чукмарьова Павла Юрійовича.

15.04.2011 року старшим державним виконавцем був складений акт опису й арешту майна боржника, за участю понятих, вказаних у акті. Даний акт був складений у відповідності до вимог чинного законодавства.

На момент складення акту боржник та його представник були повідомленні про дії, які будуть проводитися у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Ці обставини дали змогу боржнику скрити ліквідне майно.

Як зазначає представник відповідача, всі документи які були представлені державному виконавцю на момент опису майна, були копіями та сумнівного походження.

Також державним виконавцем для перевірки майнового стану боржника був зроблений запит 11.04.2011 року до Управління Державної реєстрації Донецької міської ради та до ДПА у Донецькій області.

Станом на 06.06.2011 року боржником рішення суду не виконано. Останній перешкоджає виконувати рішення суду.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і дослідивши матеріали адміністративного позову, встановив наступне.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Лисак О.В. 30.09.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21654375 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-934 Ворошиловського районного суду м. Донецька, виданого 01.10.2010 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 суми боргу у розмірі 601820, 00 грн.

15.04.2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г. було складено акт опису й арешту майна.

Як вбачається з вищезазначеного акту, накладено арешт на наступне майно:

1.Мікрохвильова піч Daewoo;

2.Тостер Vitek;

3.Пральна машина CANDY;

4.Кухонний гарнітур;

5.Шафа-пенал;

6.Шафа книжкова;

7.Прихожа.

У статті 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" зазначено, що правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийнятті на їх виконання.

Відповідно до договору виготовлення та поставки від 02.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, було виготовлено і передано у власність меблі та побутову техніку (а.с. 9-10).

Згідно з актом приймання - передачі № 1 від 27.09.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року кухню кутову з підвісними шафами, вбудовану витяжку, газову піч, кухонний розкладний стіл, кухонні стули та табурети загальною вартістю 16 618, 00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої техніки та меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 1 від 27.09.2005 року (а.с. 11).

Згідно з актом приймання - передачі № 2 від 11.10.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року шафа - купе з кутовим сегментом, тумба кутова для прихожої та вбудована шафа для прихожої загальною вартістю 3 485, 00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 2 від 11.10.2005 року (а.с. 12).

Згідно з актом приймання - передачі № 3 від 19.10.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року стіл письмовий двотумбовий, тумба приставна, книжна шафа, тумба з кутовими полками, напільна полка зі скляними дверцятами, диван «Комфорт софа», шафа, підвісна полка зі скляними дверцятами, тумба приставна, тумба під телевізор, полка підвісна загальною вартістю 14 190, 00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 3 від 19.10.2005 року (а.с. 13).

Згідно з актом приймання - передачі № 4 від 24.10.2005 року позивачу було передано відповідно до договору від 02.09.2005 року ліжко двоспальне, тумба, платтяна шафа купе, пенал, комод, комплект для ванної кімнати «Мойдодир» загальною вартістю 6880,00 грн. Факт сплати виготовленої та поставленої меблі підтверджується власноручною розпискою приватного підприємця ОСОБА_6, зробленої на акті приймання - передачі № 4 від 24.10.2005 року (а.с. 14).

Також 17.01.2006 року позивачем було придбано у гр. ОСОБА_7 пральну машинку CANDY, заводський номер 3100097005435350 та двохкамерний холодильник LIEBHERR, заводський номер 411495914 загальною вартістю 3 800, 00 грн., що підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_7 (а.с 15).

Суд не приймає доводи представника відповідача про сумнівність договорів та не відповідність їх вимогам закону, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

З вищевикладених норм Закону не вбачається право державного виконавця робити висновки про недійсність правочину.

Під час розгляду справи з ініціативи суду у якості свідка було викликано в судове засідання фізичну особу-підприємця ОСОБА_10, який був стороною відповідного договору про виготовлення та поставки меблів. Від свідка ОСОБА_10 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що він зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.06.2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_2 (а.с. 62), послуги за договором від 02.09.2005 року були виконані у повному обсязі, сплачені ОСОБА_3 у повному обсязі (а.с.60-61).

Як вбачається з матеріалів справи, начальником відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, винесено постанову про утворення виконавчої групи у складі старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г. керівника виконавчої групи та старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Чукмарьова Павла Юрійовича (а.с.56).

У судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що при складанні акту опису і арешту був присутній старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Чукмарьова Павла Юрійовича.

Відповідно до п. 5.6.6. Інструкції з проведення виконавчих дій, в акті опису і арешту майна зазначаються, зокрема: назва органу державної виконавчої служби, в якому працює державний виконавець, а також прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця та осіб, що були присутні при складанні акта із зазначенням їх процесуального стану.

У порушення вищевказаної норми, в акті опису і арешту майна від 15.04.2011 року не вказано старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Чукмарьова Павла Юрійовича.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ч. 1 ст. 334 право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, державний виконавець не наділений правом встановлювати недійсність правочину, правочин може бути визнаний недійсним лише судом.

Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України майнові права субєктів господарювання захищаються законом. Право власності на інші права субєкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у ст. 20 цього Кодексу.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г. при проведенні опису й арешту майна є протиправними, оскільки описано та накладено арешт на майно, яке не належало боржнику за виконавчим провадженням, таким чином дії відповідачем вчиненні не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом № 606-ХІV, що в свою чергу призвело до складання акту опису й арешту майна, який суперечить чинному законодавству та порушує права та інтереси позивача.

За таких підстав, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову, у звязку з чим задовольняє його у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту опису і арешту майна задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Подлєсної М.Г. при проведенні опису і арешту майна 15.04.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати акт опису і арешту майна від 15.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 22090200, р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп. (вісім гривень пятдесят копійок).

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 червня 2011 року. Постанову виготовлено у повному обсязі 28 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.