Постанова № 16915033, 22.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 р. справа № 2а/0570/5591/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

за участю:

представника позивача Воронцової А.О.,

представника відповідача Волвенкової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області звернулася до суду з позовом до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» про стягнення штрафу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області 19 січня 2011 року була проведена перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт по капітальному ремонту системи опалення у шкірно-венерологічному диспансеру м. Краматорська.

Під час перевірки встановлено, що будівельні роботи виконувались без дозволу Інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт, що на думку позивача, є порушенням ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Замовником будівництва об'єкту є Комунальна лікувально-профілактична установа «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська».

На час проведення перевірки об'єкт експлуатувався, що є порушенням ст. 30 Закону України «Про планування та забудову територій».

Комунальній лікувально-профілактичної установі «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» був наданий припис від 09.01.2011 року з вимогою експлуатацію припинити та отримати сертифікат відповідності до 02.02.2011 року.

14.02.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області була проведена повторна перевірка даного об'єкту. Було встановлено факт не виконання припису від 19.01.2011 року.

22.02.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області була винесена Постанова № 56 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування за невиконання припису, де вказані штрафні санкції у розмірі 850, 00 грн. за невиконання припису згідно з п.п.2 п.4 Положення про державний архітектурно - будівельний контроль» від 5.03.1993р. № 225, що тягне відповідальність за правопорушення у сфері містобудування відповідно до ст. 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

28.03.2011 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області отримала від Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» лист про неможливість сплати штрафу.

Позивач вказує, що до теперішнього часу штрафні санкції не сплачені.

Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225 передбачено, що інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право давати в межах своїх повноважень обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних розумів, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків.

Порушення цієї норми Відповідачем, на думку позивача, руйнує основні засади містобудівної діяльності в Україні, що спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 850, 00 грн. відповідно до постанови № 56 від 22.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначено наступне.

Відповідно до п. 18 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104, капітальний ремонт інженерних мереж, а саме мережі теплопостачання в межах існуючої мережі не потребує отримання дозволу Держархбудконтролю.

Згідно договору № 45/08 від 15 вересня 2010 року між Комунальною лікувально-профілактичною установою «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» та Приватним підприємством «Енергія-КУ» та кошторисної документації, на яку був отриманий позитивний висновок державної експертизи № 05-01201-10 від 21 вересня 2010 року, в будівлі диспансеру був проведений капітальний ремонт системи опалення, а саме заміна старого теплообмінника на новий пластинчатий в межах існуючої мережі та без збільшення допустимих навантажень на перекриття та фундамент.

Також виконавцем капітального ремонту системи опалення Приватним підприємством «Енергія-КУ» були надані сертифікати відповідності установленого обладнання, які видані органом з сертифікації та отримано узгодження установки обладнання з теплопостачальною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго».

Таким чином, на думку представника відповідача, Комунальна лікувально-профілактична установа «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» не порушувала ст. 29 та ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову території».

Тому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Згідно з п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, основними завданнями Інспекції є, у тому числі, виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю й нагляду в сфері будівництва, містобудування та архітектури.

19 січня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області складено припис № 90, згідно якого відповідач повинен був припинити експлуатацію системи опалення та отримати сертифікат відповідності до 02.02.2011 року. Вищевказаний припис отриманий головним лікарем Гончаренко К.В. (а.с. 8-9).

14 лютого 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області була проведена повторна перевірка даного об'єкту. Було встановлено факт невиконання припису від 19.01.2011 р.

22 лютого 2011 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області прийнято рішення у вигляді постанови про накладення на Комунальну лікувально-профілактичну установу «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» штрафу за правопорушення у сфері містобудування на суму 850, 00 гривень (а.с.7).

Зазначена постанова отримана юрисконсультом Волвенковою О.М. 23.02.2011 року, про що свідчить її підпис на вказаній постанові.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем штраф за правопорушення у сфері містобудування на суму 850, 00 гривень станом на момент розгляду справи не погашений.

Відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням ч. 4 цієї статті.

Щодо посилань позивача на п. 18 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, суд зазначає наступне. Представником відповідача отримано припис № 90 від 19.01.2011 року, у судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що в установленому порядку вищезазначений припис не оскаржувався, отже є чинним та обовязковим до виконання Комунальною лікувально-профілактичною установою «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт;

передачу проектною організацією замовнику робочої документації для будівництва, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, - у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

виробництво, реалізація або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої продукції;

виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а так само місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, - у розмірі п'яти відсотків вартості відповідних об'єктів;

здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;

ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

передачу проектною організацією замовнику робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об'єкта, - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої робочої документації;

експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування - у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;

недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених цим Законом.

Відповідно до Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції) на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі - підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений за формою посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень за формою. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення, розрахунок розміру штрафу тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб.

Рішення посадової особи інспекції про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

У постанові зазначається розмір штрафу, який зараховується до державного бюджету.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у 3-денний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник постанови в такий же термін подається державній податковій інспекції за місцем знаходження підприємства. Третій примірник залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Підприємство повинно сплатити штраф у 15-денний термін з дня його накладення за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності. Копія документа про сплату штрафу надсилається інспекції, яка його наклала.

У разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується інспекцією у судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу може бути оскаржено до господарського суду. Про оскарження цього рішення підприємство повідомляє до настання терміну його виконання інспекцію. При цьому виконання постанови про накладення штрафу призупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.

Таким чином, оскільки відповідачем штраф за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 850, 00 гривень у встановлені законом строки не сплачений, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» про стягнення штрафу, задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Краматорська» (ЄДРПОУ 02125042; р/р 35428001002647 в ГУДКУ в Донецькій області) штрафні санкції у розмірі 850, 00 (вісімсот п'ятдесят) гривень до державного бюджету на р/р 31110106700059, ЄДРПОУ 34686652; код платежу 21081100, ГУ ДКУ в Донецькій області; МФО 834016.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 22 червня 2011 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 27 червня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.