Постанова № 16914746, 17.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/7885/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі          Телешові В.О.

приміщення суду за адресою м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17          

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена перевірка позивача з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, за результатами якої був складений акт №7506/15-311-03337119 від 26.04.2010 року. На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року №0003341543/0 на суму 5259,86 грн. За результатами розгляду скарги позивача рішенням Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції від 09.12.2010 року №50114/10/25-013-3 скарга була залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року №0003341543/0 було залишено без змін та прийнято друге податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 року № 0003341543/1 на суму 5259,86 грн.

Позивач вважає, що відповідачем самостійно було змінено призначення платежу, внаслідок чого позивачу були нараховані податкові зобов’язання за спірними повідомленнями-рішеннями.

В судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 року № 0003341543/0 та від 09.12.2010 року № 0003341543/1 скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення, в якому пояснив, що кошти, які надійшли на сплату зобов’язань з податку, збору (обов’язкового), спрямовується на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов’язань, так і податкових зобов’язань, розрахованих контролюючим органом. Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідно до законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька як платник податків.

Як вбачається з акту №7506/15-311-03337119 від 26.04.2010 року про перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем був невчасно сплачений збір за забруднення навколишнього природного середовища.

04.11.2010 року Слов’янською об’єднаною Державною податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення №0003341543/0 за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища із затримкою на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 26299,28 грн. та зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20 % від зазначеної суми, що складає 5259,86 грн.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПА у Донецькій області від 28.01.2011 року №1613/10/25-213-1 скарга була залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 року №0003341543/0 було залишено без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2010 року №0003341543/1 на суму 5259,86 грн.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та просить їх скасувати.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі за текстом – Закон) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАСУ) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач діяв з порушенням вимог діючого законодавства при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

З 01.01.2011р. прийнято Податковий кодекс України, однак з огляду на те, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, факт правомірності чи неправомірності прийняття оскаржуваних рішень суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення боргу зі сплати штрафних санкцій.

Так, згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III (надалі - Закон №2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пунктом 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначено, що 4.1.4. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, відповідно до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року позивачем був нарахований збір за звітний 3 квартал у розмірі 133999,92 грн., який повинен бути сплачений згідно законодавства 19.11.2009 року.

Відповідно до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік позивачем був нарахований збір за звітний 4 квартал у розмірі 86 760,27 грн., який повинен бути сплачений згідно законодавства 19.11.2009 року.

Платіжним дорученням №7366 від 19.02.2010 року позивачем було сплачено 86760,27 грн. з призначенням платежу «Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2009 року».

Однак, незважаючи на визначене позивачем призначення платежу, відповідач спрямував зазначені кошти на погашення зобов’язань позивача зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 3 квартал 2009 року.

Платіжним дорученням №599 від 18.05.2010 року позивачем було сплачено 75015,09 грн. з призначенням платежу «Збір за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2010 року».

Однак, незважаючи на визначене позивачем призначення платежу, відповідач спрямував зазначені кошти на погашення зобов’язань позивача зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2009 року.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до акту №7506/15-311-03337119 від 26.04.2010 року, відповідач вважає, що узгоджене податкове зобов’язання позивача за 4 квартал 2009 року (86 760,27 грн.) у частині 26299,28 грн. було сплачено з затримкою на 88 календарних днів – 18.05.2010 року.

Таким чином, незважаючи на своєчасну сплату позивачем платіжним дорученням №7366 від 19.02.2010 року податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4 квартал 2009 року у розмірі 86 760,27 грн., відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій у розмірі 5259,86 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, які розповсюджуються на спірні правовідносини, суд вважає, що відповідач необґрунтовано змінив призначення платежу, керуючись пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” або іншими законами з питань оподаткування.

Виходячи з наведеного, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Слов’янської об’єднаної Державної податкової інспекції №003341543/0 від 04 листопада 2010 року та № 0003341543/1 від 09 грудня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Загацька Т. В.