Рішення № 16894767, 19.05.2011, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

№ 2-66/11

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2011 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Зелінського В.Г.

з участю секретаря          - Ткаченко Ю.Ю.

судового розпорядника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_2

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, та

по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення

5747 грн.,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору

довічного утримання, посилаючись на те, що 17 січня 2009 року вона уклала з ОСОБА_4 договір

довічного утримання.

          Відповідно до договору вона передала у власність відповідачу 31\50 частину квартири

№ 11 по вул. Фрунзе, 53 в м. Ізюмі Харківської області.

          За договором довічного утримання відповідач брала зобов’язання довічно повністю

утримувати її, забезпечувати продуктами харчування, одягом, надавати необхідну допомогу,

забезпечувати її медикаментами.

          Відразу після укладення договору довічного утримання ОСОБА_4 відмовилася

виконувати свої обов’язки, умови договору. Продуктами харчування, медикаментами вона забезпечує

себе сама. Фактично повністю себе обслуговує, в разі потреби допомогу їй надають сусіди.

          Відповідач пересилила її в квартиру своєї матері, яку, в зв’язку зі сварками, вона була

вимушена залишити. З 18 серпня 2010 року мешкає у сусідки.

          Просить розірвати договір довічного утримання, в зв’язку з невиконанням ОСОБА_4

К.П. умов договору.

          Відповідач ОСОБА_4 позов визнала.

          ОСОБА_4 пред’явила до ОСОБА_2 зустрічний позов про стягнення матеріальних

збитків. ОСОБА_4 посилається на те, що після укладення договору довічного утримання вона провела

ремонт у набутій за договором квартирі, витративши 5747 грн. ОСОБА_4 просить розірвати договір

довічного утримання, посилаючись на ч. 2 ст. 756 ЦК України, посилаючись на неможливість його

подальшого виконання, в зв’язку з поведінкою ОСОБА_2, яка відмовилася від її послуг та переїхала

на інше місце проживання.

          Відповідач ОСОБА_2 зустрічний позов не визнала, наполягаючи на своїх вимогах.

          Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до

слідуючого.

          17 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір довічного

утримання.

          Згідно договора ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_4 31\50 частину квартири

№ 11 по вул. Фрунзе, 53 в м. Ізюмі Харківської області.

          ОСОБА_4 взяла на себе зобов’язання довічно повністю утримувати ОСОБА_2,

забезпечувати її харчуванням, одягом, необхідною допомогою і залишає її право довічного

проживання у вищезазначеній частині квартири.

          Вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду, допомоги) визначена

сторонами в сумі, що дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму на місяць.

          ОСОБА_2 у судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_4 не виконувала свої

обов’язки по договору.

          Ці обставини підтвердила свідок ОСОБА_5, яка показала, що після укладення договору

довічного утримання ОСОБА_2 скаржилася, що її не випускають з квартири. Вони покупали їй

продукти.

          Свідок ОСОБА_6 показала. що ОСОБА_2 просила допомогти їй розірвати договір

довічного утримання. Ходила голодна. Просила купити їй продуктів.

          Свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_2 зверталася до неї за допомогою.

Розповідала, що відповідач нічого їй не купляє. Допомагала їй розвішувати білизну. ОСОБА_8

перейшла жити до сусідки.

          Свідок ОСОБА_9 показала, що вона допомагала позивачці. Ходила для неї в магазин за

продуктами.

          Таким чином у судовому засіданні доведено неналежне виконання набувачем своїх обов’язків.

          Згідно ст. 755 ч. 1 п. 1 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути

розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання

набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

          Статтею 756 ч. 1 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання

(догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором,

відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

          У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не

підлягають поверненню.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлений ст. 61 цього

Кодексу.

          ОСОБА_4 не доведено у судовому засіданні, що договір довічного утримання

розривається у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне

значення.

          В зв’язку з цим зустрічна позовна заява ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 755, 756 ЦК України,

суд:

          В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_2 задовільнити.

          Договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_10 та

ОСОБА_4 17 січня 2009 року та зареєстрований Ізюмським міським приватним

нотаріусом ОСОБА_11 розірвати.

          Визнати за ОСОБА_10 право власності на 31\50 (тридцять одну

п’ятидесяту) квартири АДРЕСА_1.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судової справи в розмірі 120 грн.

          Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати –державне мито на користь держави –

Ізюмське ВДК банк УДК у Харківській області код ОКПО –24134350, МФО 851011, р\р

№ 31419537700012, код 22090100 в сумі 203 грн. 06 коп.

          В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення

5747 гр. відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного

суду через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь

у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,

можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: