Постанова № 168893, 09.10.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" жовтня 2006 р. Справа №16/237-нА

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Берегиня" с. Сутківці Ярмолинецького району

до Управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці

про скасування рішення №137 від 18.04.06 р. УПФ в Ярмолинецькому районі про

застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових

внесків

Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Приступа Д.І.

Представники сторін:

Від позивача –Стефанишин С.Л. –за довіреністю від 25.07.2006 р.

Від відповідача –Риба Н.О. –за довір. № 7579/06 від 26.07.2006 р.

Чорна С.С. – за дов. № 7580/06

Ухвалою суду від 12.07.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання по справі на 26.07.2006 р. Ухвалою суду від 26.07.2006 р. судовий розгляд по справі призначено на 11.09.2006 р., який ухвалою суду від 11.09.2006 р. відкладено на 25.09.2006 р. В судовому засіданні 25.09.2006 р. оголошено перерву до 29.09.06 р. Ухвалою суду від 29.09.2006 р. судовий розгляд по справі відкладено та призначено на 09.10.2006р.

Суть спору: Позивач у позовній заяві його представник в судовому засіданні просять скасувати рішення №137 від 18.04.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків на загальну суму 55 132,91 грн.

При цьому позивачем зазначається, що управлінням ПФУ у Ярмолинецькому районі рішенням від №137 від 18.04.06 р. про застосування штрафних санкцій за своєчасно обчислені та несплачені страхові внески позивачу було нараховано суму штрафу у розмірі 50% - 22 842,39 грн. та нарахована пеня в розмірі 32 290,52 грн. Позивач також зазначає, що станом на 01.01.04 р. борг зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що виник до 01.01.2004 р. і не погашений в установленому законом порядку складав 60 324,63 грн. Протягом 2004-2006 р. СТОВ „Берегиня” погашало податковий борг зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що виник до 01.01.2004 р. Також посилається на те, що застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату збору, що виник до 01.01.2004 р. і непогашений в установленому законом порядку, не здійснюється відповідно до ст.106 Закону. Крім того, протягом 2004-2006 р. нараховані суми страхових внесків у розмірі 45 684,78 грн. за звітний місяць господарством не подавалось. У зв’язку з викладеним позивач просить скасувати рішення №137 від 18.04.2006 р.

09.10.2006 р. повноважним представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить судовий збір повернути з державного бюджету. Вказана заява відповідає вимогам ст. ст. 49-51 КАС України тому судом приймається.

Відповідач у запереченні на позов, його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, зазначаючи, що рішення №137 від 18.04.06 р. прийнято відповідно до п.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Позивачу за період з 20.09.04 р. по 28.03.06 р. нараховано фінансові санкції в розмірі 50% - 22 842,39 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих. При цьому згідно ст. 106 Закону накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:50 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно.

Згідно п.9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п’ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Тобто, фінансові санкції нараховуються по факту сплати , а не по даті виникнення боргу.

Крім того, 01.01.2004 року вступив в силу Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який є спеціальним законом для врегулювання всіх питань пов’язаних з пенсійним забезпеченням. В зв’язку із цим положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з 01.01.2004 року органами Пенсійного фонду не застосовується. Відповідач вважає підстави для скасування рішення №137 від 18.04.2006 року відсутні.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Берегиня“, с.Сутківці Ярмолинецького району є юридичною особою, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №955 і відповідно до ст. 1, 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які зобов’язане своєчасно та у повному обсязі сплачувати.

18.04.2006 р. відповідачем прийнято рішення № 137 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, яким позивачу нараховано фінансові санкції в розмірі 50% - 22 842,39 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих та 32 290,52 грн. –пені.

Розрахунок штрафних санкцій та пені відповідачем проведено за період з 31.12.2001 р. по 22.08.2005 р., що підтверджується особовими картками платника та розрахунком штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджуючись із правомірністю винесеного на його адресу спірного рішення оскаржив його до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом приймається до уваги наступне:

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 зазначеного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 106 зазначеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до п.3 ст.6 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно ст. 106 даного Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, не узгодив вимогу, або не оскаржив її в судовому порядку дана вимога являється узгодженою, а борг визнаним.

Як встановлено судовим розглядом справи, відповідачем проведено нарахування позивачу штрафних (фінансових санкцій) на заборгованість за період 31.12.2001 р. - 22.08.2005 р. на загальну суму 55 132,91 грн.

Сплата внесків до Пенсійного фонду України, до вступу в силу Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” 01.01.04р. регулювалася Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (№2181 від 21.12.00р.), що вступив в дію з 1 квітня 2001 року. Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату збору здійснювалося відповідно до Закону №2181.

Згідно преамбули вказаного Закону, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пункт 1.2 ст. 1 даного Закону встановлює що, податкове зобов’язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Між тим, ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Законодавцем не визначена можливість Пенсійного фонду чи його територіальних органів нараховувати фінансові санкції, пеню на збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, порядок сплати та стягнення якого, до 01.01.2004 р., регулювалося Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який також передбачав порядок нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату збору до Фонду.

Тому вимоги позивача в частині скасування рішення відповідача № 137 від 18.04.2006 р. щодо застосування фінансових санкцій у розмірі 18 505,93 грн. та 27 274,58 грн. пені, що нараховані на заборгованість перед Фондом за період 31.12.2001р.-31.12.2003р. є обґрунтованими, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Між тим, вимоги позивача, щодо скасування рішення відповідача № 137 від 18.04.2006 р. в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 4 336,46 грн. та 5 015,94 грн. пені (нарахованих за період з 01.01.2004 р. по 22.08.2005 р.) суперечать вимогам чинного законодавства, не підтвердженні належними доказами, оскільки всупереч вимогам ст. 72 КАС України позивач не довів безпідставності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені страхові внески до фонду. Правомірність нарахування таких санкцій спірним рішенням підтверджується особовими рахунками платника де відображено стан заборгованості по внесках та прострочені дати їх сплати. Тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Враховуючи задоволення позову, згідно ч. 1 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно платіжного доручення № 98 від 11.07.06 р. в сумі 3,40 грн.), присуджуються йому, відповідно до задоволених позовних вимог. При цьому згідно ч.1 ст.94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України та у межах визначених розділом VII КАС України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Берегиня“, с.Сутківці Ярмолинецького району до Управління Пенсійного фонду в Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці про скасування рішення №137 від 18.04.06 р. УПФ в Ярмолинецькому районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків задовольнити частково.

Скасувати рішення №137 від 18.04.2006 р., прийняте Управління Пенсійного фонду в Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці, в частині визначення позивачу фінансових санкції в розмірі 18 505,93 грн. та пені в сумі 27 274,58 грн., а всього на загальну суму 45 780,51 грн. за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Берегиня“, с.Сутківці Ярмолинецького району ( р/р 2600461262 в ХОД АППБ “Аваль”, МФО 315966, код ЄДРПОУ 03787503) 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.) відшкодування сплаченого державного мита.

В решті позову відмовити.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.