Рішення № 16886111, 08.06.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цивільна справа № 2 169/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

08 червня 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Хримко У. А.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

позивачаОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмету спору:

приватний нотаріус Тернопільського міського

нотаріального округу ОСОБА_5

представник першої Тернопільської державної

нотаріальної конториКозоріз А. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, Друга Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності, витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, Друга Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності, витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту та визнання права власності на спадкове майно. Посилаючись на те, що позивачка є спадкоємцем щодо нерухомого майна АДРЕСА_2 та ? частини квартири АДРЕСА_1 за заповітом, укладеним 18 січня 2000 року на її користь свекрухою, ОСОБА_8, яка проживала у зазначеній квартирі зі своїм чоловіком, ОСОБА_9 і померла ІНФОРМАЦІЯ_1.АДРЕСА_1 заповідачем ОСОБА_8 та її чоловіком ОСОБА_9 набута у спільну власність внаслідок приватизації.Позивач спадщину, що відкрилась на її користь ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла шляхом подачі до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.На момент прийняття спадщини позивач фактично ще з 1982 року проживала в успадкованому після смерті ОСОБА_8 АДРЕСА_2 і отримав 26 липня 2008 року свідоцтво про право на спадщину щодо спадкового будинковолодіння. У квартирі, половина якої була успадкована позивачем, на день відкриття спадщини і по 2009 рік включно, проживав чоловік заповідача, ОСОБА_9, з яким у позивача були гарні відносини, і який ніколи не виказував невдоволення з приводу спадкування позивачем половини квартири, що належала йому та його померлій дружині.З врахуванням цих обставин позивач після прийняття спадщини не квапилась з одержанням правовстановлюючих документів на успадковане нерухоме майно і не отримував свідоцтво про право на спадщину щодо успадкованої 1/2частини АДРЕСА_1 У 2009 році вони втратили зв'язок і пізніше позивач дізнався, що чоловік заповідача помер. Після смерті ОСОБА_9, власником АДРЕСА_1 став його син, відповідач ОСОБА_4, якому було відомо про спадкування позивачем ? частини квартири і неодноразово з цього приводу ще за життя вимагав від позивача у грубій формі відмовитись від спадщини.З метою оформлення права власності на успадковане майно позивач звернувся до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, в якої отримав постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмову позивачеві у видачі Свідоцтва про право на спадщину на успадковану нею ? частину АДРЕСА_1. Позивачу стало відомо, що ОСОБА_9 оформив право власності на спірне майно на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р., згідно якого зареєстровано право власності за ОСОБА_9, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, на 1/2 частину АДРЕСА_1. Дане рішення суду було скасоване ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2010 р. за нововиявленими обставинами. За час життя ОСОБА_9 було складено заповіт, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 17 вересня 2008 року, яким заповівОСОБА_4,АДРЕСА_1. Після його смерті його спадкоємець ОСОБА_4 для оформлення своїх спадкових справ за заповітом та отриманням свідоцтва про право на спадщину, у визначений законом строк звернувся в Другу Тернопільську державну нотаріальну контору, яка видала 14 січня 2010 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія ВММ 628704, на АДРЕСА_1, згідно якого зареєстровано право власності за ОСОБА_4, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майнона АДРЕСА_1, та технічний паспорт. У звязку з вищенаведеним та те, що вчинені і видані документи з порушення вимог чинного законодавства та скасована підстава на якій було зареєстровано право власності на спірне майно, просить суд визнати недійсними в частині успадкованої позивачем ? частини АДРЕСА_1; заповіт ОСОБА_9, посвідчений на користь відповідача по справі ОСОБА_4 17 вересня 2008 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5; свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 14 січня 2010 року державним нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори Темніковою С.А. на імя відповідача по справі ОСОБА_4; незаконною державну реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_4 на ? частину АДРЕСА_1; недійсними витяг прореєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий на імя відповідача ОСОБА_9, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий на імя відповідача ОСОБА_4, технічний паспорт на АДРЕСА_1, реєстраційний №3378, виданий Тернопільським ТОВ"Міське бюро технічної інвентаризації" 20.01.2010 року на ім."я відповідача ОСОБА_4 та визнати право власності на ? частину АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять суд з мотивів та підстав викладених у позовній заяві позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просить у задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що при зверненні його батьком до нотаріальної контори йому повідомлено, що з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, тому за його батьком було правомірно визнано право власності на спірне майно, а подана заява про прийняття спадщини позивачем через приватного нотаріуса не є доказом про прийняття спадщини. Крім цього його батько мав право на обовязкову частку в спадщині як вдівець.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позову в частині визнання заповіту недійсним заперечує та просить у цій частині позову відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Першої Тернопільської державної нотаріальної контори у судовому засіданні вважає, що державною нотаріальною конторою не було порушено вимоги чинного законодавства.

Представники третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, Другої Тернопільської державної нотаріальної конториу судове засідання не зявилися, однак подали заяву про розгляд справи без участі їх представників.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом установлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, що стверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1, видане 23.06.2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася, відповідно до ст. 525 ЦК України, 1963 року, спадщина, яка складається з належного їй спадкового майна, а саме: житлового АДРЕСА_2, який належав їй на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого Кременецькою державною нотаріальною конторою 21 серпня 1967 року за реєстром №1220 та акту прийняття домоволодіння в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Кременецької міської ради від 21 березня 1975 року за реєстром за №129, зареєстрованого Кременецьким міжміським бюро технічної інвентаризації 28 грудня 1975 року за № 2736 та 1/2 частини АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло,виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 26 липня 1993 року, згідно розпорядження органу приватизації №3687 від 19.07.1993 року та зареєстрованого в реєстрову книгу за №3378.

ОСОБА_8 склала заповіт, посвідчений 18.01.2000 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстрованого в реєстрі №210, яким заповіла ОСОБА_2 належну їй на праві особистої власності 1/2 частину АДРЕСА_1, а також на все інше її майно, яке буде належати їй на день смерті.

Після смерті ОСОБА_8 для оформлення своїх спадкових справ за заповітом та отриманням свідоцтва про право на спадщину, позивач ОСОБА_2 звернулася в Першу Тернопільську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини від 12 липня 2000 року, посвідчену приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу ОСОБА_13 і отриманою Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 17.07.2000 р., заява № 565, про що в журналі реєстрації заяв зроблено відповідний запис.

Відповідно до п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, що діяло на час відкриття спадщини, Цивільний кодекс України, 1963 року.

Згідно зі ст. 524 ЦК України, 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до статей 548, 549 ЦК України, 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Таким чином позивач подав заяву про прийняття спадщини до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини і вважається таким, що прийняв спадщину, доказів про відмови від прийняття спадщини чи усунення від спадщини позивача сторонами не подано та судом не здобуто, також позивач прийняв спадкове майно житловий АДРЕСА_2.

26 липня 2008 року за реєстровим №264 Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок з надвірними будівлями та АДРЕСА_2, на підставі якого за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та АДРЕСА_2, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19767605, 04.08.2008 р., Кременецького районного комунального бюро технічної інвентаризації.

11.08.2010 р. державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_8 з підстав відсутність належних правовстановлюючих документів.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р. за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, вирішено визнати за ОСОБА_9 право власності на спадкове майно на 1/2 частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружини ОСОБА_8.

На підставі вказаного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р. зареєстровано право власності за ОСОБА_9, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, №19364546, 01.07.2008 р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль,на 1/2 частину АДРЕСА_1.

22 грудня 2010 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, згідно якого за ОСОБА_9 було визнано право власності на спадкове майно по закону - 1/2 частину АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8 скасувати.

16 березня 2011 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області розгляд справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Першої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно провадження зупинити до розгляду іншої справи.

Відповідно до додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5,правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

У звязку з тим, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р., про визнання право власності за ОСОБА_9 на 1/2 частини АДРЕСА_1, скасоване ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2011 року, суд вважає за доцільне скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19364546, 01.07.2008 р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, на 1/2 частину АДРЕСА_1, зареєстровано право власності за ОСОБА_9, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р. у звязку з тим, що скасовано правовстановлюючий документ на підставі якого було здійснено державну реєстрацію прав на 1/2 частину АДРЕСА_1, за ОСОБА_9.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9, що стверджується свідоцтвом про смерть, серія І-ИД № 087924, видане 02.07.2009 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася, відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина, яка складається з належного йому спадкового майна, а саме: 1/2 частини АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 26 липня 1993 року, згідно розпорядження органу приватизації №3687 від 19.07.1993 року та зареєстрованого в реєстрову книгу за №3378 та 1/2 частини АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставірішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р., а також грошового вкладу з нарахованими процентами та компенсаціями, що зберігається в операційному відділі філії Тернопільське обласне правління ВАТ «Державний ощадбанк України»на рахунках № 052636, 05702955, 20290, 59338545-1000018499, та компенсаційному рахунку №915511976, яке належало на підставі довідки, виданої філією Тернопільське обласне управління 11.01.2010 р. №24-06/25.

Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

ОСОБА_9 склав заповіт, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 17 вересня 2008 року і зареєстрованого в реєстрі №7754, яким заповівОСОБА_4 та ОСОБА_14 в рівних частках кожному, все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом буде мати право, включаючи грошові заощадження.

Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу, заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено наявними у справі доказами, судом не встановлено, та не підтверджено доказами, підстав для визнання заповіту складеного ОСОБА_9, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 17 вересня 2008 року і зареєстрованого в реєстрі №7754, недійсним, у порядку ст.203-235 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині визнання заповіту недійсним є не доведеними та задоволенню не підлягають.

Після смерті ОСОБА_9 для оформлення своїх спадкових справ за заповітом та отриманням свідоцтва про право на спадщину, відповідач ОСОБА_4 звернувся в Другу Тернопільську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини від 14січня 2010 року, про що в журналі реєстрації заяв зроблено відповідний запис.

ОСОБА_14 від прийняття ? частки спадкового майна відмовилася в користь свого брата ОСОБА_4, про що, подала заяву в Другу Тернопільську державну нотаріальну контору.

Згідно статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

14 січня 2010 року державним нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4, на підставі заповіту ОСОБА_9, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 17 вересня 2008 року, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія ВММ 628704, на АДРЕСА_1.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія ВММ 628704, за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на АДРЕСА_1, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25157085, 27.01.2010 р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль.

Відповідно до статті 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 27 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

У звязку з тим, що право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1,було за ОСОБА_9 визнано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р., на підставі якого зареєстровано за ним право власності, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19364546, 01.07.2008 р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, які на даний час скасовані.

Суд приходить до висновку, щоспірне майно не може входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_9, оскільки на даний час спірне майно не належитьОСОБА_4, а тому суд вважає, за необхідне визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія ВММ 628704, на 1/2 частину АДРЕСА_1, яке видане 14 січня 2010 року державним нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4, на підставі заповіту ОСОБА_9, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 17 вересня 2008 року, яке належало ОСОБА_9, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/20008 р., зареєстрованого ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, 01.07.2008 р., в книгу № 9, номер запису №3378, реєстраційний номер в РПВН 23812366.

У звязку з тим, що позивачу 11.08.2010 р. державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_8, суд вважає, що має місце порушення прав позивача і для відновлення її прав, слід визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1, яка належала, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, оскільки інших спадкоємців, які б заявляли вимогупро визнання на частку спірного майно судом не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, статтями 524, 548, 549 ЦК України, 1963 року, статтями 1220, 1217, 1218, 1222, 1223, 1233 1236, 1247, 1257, 1296, 1301 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, Друга Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності, витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія ВММ 628704, на 1/2 частину АДРЕСА_1, яке видане 14 січня 2010 року державним нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4, на підставі заповіту ОСОБА_9, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 17 вересня 2008 року, яке належало ОСОБА_9, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/20008 р., зареєстрованого ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, 01.07.2008 р., в книгу № 9, номер запису №3378, реєстраційний номер в РПВН 23812366.

Скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19364546, 01.07.2008 р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, на 1/2 частину АДРЕСА_1, зареєстровано право власності за ОСОБА_9, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2008 року, справа №2-3412/2008 р.

Скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25157085, 27.01.2010 р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації»м. Тернопіль, на 1/2 частину АДРЕСА_1, зареєстровано право власності за ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія ВММ 628704, видане 14 січня 2010 року державним нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори, за реєстром №25.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1, яка належала, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяВийванко О. М.