Постанова № 16872972, 07.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 року Справа № 5005/4063/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)

суддів: Мороз В.Ф., Орєшкіна Е.В.

при секретарі: Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 01.09.10, представник;

від відповідача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислова група ”Рейнфорд” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011р. у справі №5005/4063/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Майєр-ТД”, м.Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислова група ”Рейнфорд”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 865054грн.51 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011р. у справі №5005/4063/2011 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)“Майєр-ТД” задоволено частково, з ТОВ"Торгівельнопромислова група "Рейнфорд" на користь позивача стягнуто 444118грн.78коп. основного боргу, 13980грн.07коп. пені, 2705грн.82коп. трьох процентів річних, 4249грн.84 коп. втрат від інфляції, в частині стягнення 400000грн. провадження у справі припинено з підстав, передбачених п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з порушення відповідачем зобовязань по договору поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару та часткового погашення ним відповідної заборгованості в процесі розгляду справи;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати частково, прийняти нове рішення та стягнути з товариства вартість товару в сумі 443118грн.78коп.;

- у поданій скарзі йдеться про здійснення товариством оплати вартості товару в сумі 1000грн. в день оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення, тобто в період розгляду справи;

- представник скаржника в судові засідання не зявився, про час і місце засідань суду повідомлений належним чином;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що на момент прийняття рішення позивач не мав відомостей стосовно оплати боргу в сумі 1000грн., оскільки відповідні платіжні документи відповідачем не надавалися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2010р. ТОВ”Майер-ТД” (постачальником) та ТОВ”Торгівельно-промислова група “Рейнфорд”(покупцем) укладено договір №Р-05V 450117-ДР, на підставі якого постачальник зобовязався поставити товар згідно з замовленням покупця, а покупець прийняти та оплатити цей товар на умовах, передбачених в додатку №4 до договору.

Відповідно до п.7.2 договору покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування коштів на рахунок постачальника в строк, установлений сторонами в п.6 додатку №4 до договору.

У вказаному пункті додатку №4 до договору “Додаткові умови” сторонами узгоджено, що покупець проводить оплату за поставлений товар протягом 25 календарних днів з моменту поставки товару.

П.8.10 договору встановлена відповідальність покупця за прострочку оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору протягом грудня 2010р. лютого 2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 844118грн.78коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи видатковими накладними (т.1, а.с.35-134).

Факт поставки товару відповідачем не оспорюється.

Зобовязання по оплаті вартості товару відповідачем не виконані.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача складала 844118грн.78коп., у звязку з чим, позивачем нараховані пеня в сумі 13980грн.07коп., три проценти річних в сумі 2705грн.82коп. та втрати від інфляції в сумі 4249грн.84коп.

В процесі розгляду справи господарським судом відповідач частково погасив заборгованість за поставлений товар, а саме в сумі 400000грн., що підтверджується банківською випискою від 19.04.2011р.

Докази погашення решти суми заборгованості відповідачем до господарського суду не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобовязань по договору поставки в частині повної та своєчасної оплати товару та ненадання ним доказів, які б спростували таке невиконання господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 444118грн.78коп., пені в сумі 13980грн.07коп., трьох процентів річних в сумі 2705грн.982коп. та втрат від інфляційії в сумі 4249рн.84коп..

Одночасно колегія суддів погоджується з припиненням господарським судом провадження у справі в частині стягнення 400000грн. у звязку із сплатою останніх відповідачем після звернення з позовом внаслідок відсутності предмета спору.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про сплату боргу в сумі 1000грн. в день оголошення рішення судом, що, на його думку, призводить до зменшення суми основного зобовязання, яка підлягає стягненню визнані колегією суддів безпідставними.

Так, з наданого скаржником в підтвердження зазначеної оплати платіжного доручення №2850 від 27.04.2011р. (т.2, а.с.27) вбачається, що вказаний розрахунковий документ отримано банківською установою лише 28.04.2011р., списання коштів з рахунку платника проведено установою також 28.04.2011р. Вказані дати засвідчені підписами відповідального виконавця та відбитком штампу банківської установи згідно з вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004р. №22.

Отже, фактично оплата боргу в сумі 1000грн. відбулася 28.04.2011р., тобто після оголошення господарським судом вступної та резолютивної частини рішення по справі, а тому така оплата не може слугувати підставою для його часткового скасування.

При цьому скаржник не позбавлений можливості вирішити відповідне питання на стадії виконання рішення.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011р. у справі №5005/4063/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя В.Ф.Мороз

Суддя Е.В.Орєшкіна

Повна постанова складена 08.07.2011