Постанова № 16872914, 05.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 року Справа № 5005/5037/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Колесник Д.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №03/28-06 від 10.01.11, представник;

прокурор та представник відповідача у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011р. у справі № 5005/5037/2011

за позовом прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ

до державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 26 497 грн. 70 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011р. у справі № 5005/5037/2011 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб” на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал” 11829 грн. 22 коп. заборгованості, 749 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 350 грн. 23 коп. річних та 1 326 грн. 05 коп. пені.

Присуджено до стягнення з державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб” в доход Державного бюджету України 142 грн. 55 коп. державного мита та 126 грн. 96 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду, міське комунальне виробниче підприємство “Дніпроводоканал” звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення в частині відмови в стягненні з відповідача пені в сумі 12 242 грн. 68 коп. та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 12 242 грн. 68 коп., посилаючись на порушення норм матеріального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. у справі № 5005/5037/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.05.2000р. між державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (Водоканалом) та дослідним заводом Державного науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості (Абонентом) було укладено договір № 1040 на відпуск води та послуг каналізації (далі договір), за умовами якого водоканал зобовязався здійснити відпуск питної води на господарсько-побутові та виробничі потреби в кількості не більше 5056 мі в місяць, а абонент взяв на себе зобовязання прийняти воду та скинути стоки в кількості, визначених згідно з показниками вимірювальних приладів або по доданим до договору розрахункам (п.п. 1.1, 1.2.2).

Міське комунальне виробниче підприємство „Дніпроводоканал” є правонаступником державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська відповідно до пункту 1.1 Статуту міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал”.

Державне підприємство „Дніпропетровський завод прецизійних труб”, створене наказом Міністерства промислової політики України на базі відокремленого структурного підрозділу (філії) дослідний завод державного підприємства „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю.Осади”, є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обовязків державного підприємства „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я. Ю. Осади” в частині, яка була закріплена за відокремленим підрозділом (філіалом) дослідний завод державного підприємства „Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної” промисловості ім. Я. Ю. Осади”, відповідно до розподільчого балансу (преамбула Статуту державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб”).

Відповідно до частини 1 пункту 3.1 договору оплата за відпуск води та послуги каналізації здійснюється абонентом щомісячно, самостійно в пятиденний строк після початку розрахункового місяця по абонентним книжкам або рахункам, які він самостійно отримує в водоканалі у розмірі спожитої води та відпущених стоків за період минулого місяця за діючими тарифами.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

На виконання умов зазначеного договору позивачем з березня 2010р. по липень 2010р. було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у обсязі 4 338 мі на загальну суму 15 660 грн. 18 коп., що підтверджується матеріалами справи

Строк оплати за договором вважається таким, що настав і відповідач за послуги, надані у березні 2010р., повинен був розрахуватися до 05.04.2010р., у червні 2010р. до 05.07.2010р. та у липні 2010р. до 05.08.2010р.;

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи відповідач за надані послуги розрахувався частково, у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.02.2011р. складає 11829 грн. 22 коп.

Позивачем направлялось на адресу відповідача повідомлення-попередження № 15190/516 від 23.11.2010р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість.

Відповідач, у свою чергу, листом від 08.12.2010р. № 0871263 визнав наявну суму основного боргу, однак існуючу заборгованість не сплатив.

У зв`язку з чим, прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд у примусовому порядку стягнути з відповідача 26497 грн. 70 коп., що складає 11829 грн. 22 коп. заборгованості за надані відповідно до умов договору від 18.05.200р. №1040 послуги водовідведення, 749 грн. 52 коп. - втрат від інфляції, 350 грн. 23 коп. 3% річних та 13568 грн. 73 коп. - пені.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачами відповідачем не надано,

Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 18.05.200р. № 1040 у розмірі 11829 грн. 22 коп.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно розрахунку позивача інфляційні нарахування становлять 749 грн. 52 коп. (квітень 2010 лютий 2011р.), а річні - 350 грн. 23 коп. (з 06.04.2010р. по 18.02.2011р.), які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 пункту 3.1 договору у випадку прострочення платежу після 5-го числа розрахункового місяця нараховується пеня в розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочки.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Задовольняючи частково позов в частині стягнення пені, господарський суд застосував до спірних правовідносин Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” і обмежив розмір стягнутої пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово комунальні послуги” житлово комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб… у нежилих приміщеннях, будинках і спорудах.

Комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно преамбули спеціальної норми, яка регулює спірні правовідносини Закону України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, цей Закон встановлює відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 названого Закону за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1 відсоток від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлений угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Однак, суд першої інстанції наведене не врахував, не перевірив, який розмір пені за несвоєчасну оплату спожитих комунальних послуг сторони визначили договором і чи відповідає розрахунок суми пені, заявлений позивачем до стягнення, розміру пені, визначеному договором та Законом України “Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій”.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Така правова позиція відповідає практиці Вищого господарського суду України (постанова від 19.01.2011р. № 38/166, постанова від 12.04.2011р. № 15/239, постанова від 11.02.2010р. № 1/109-38.1, постанова від 25.01.2011р. № 20/155-10).

Крім того, як визначено в статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, стягненню підлягає пеня у розмірі 4000 грн.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011р. у справі № 5005/5037/2011 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд.22; ідентифікаційний код 34367550; п/р 2600830135125 в Промінвестбанк, МФО 305437) на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради (49070, м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса,75) в особі міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал” (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21; ідентифікаційний код 03341305; п/р 26007301117501 в філії АБ „Південний” в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) 11829 грн. 22 коп. заборгованості, 749 грн. 52 коп. інфляційних нарахувань, 350 грн. 23 коп. річних та 4000 грн. 00 коп. пені.

Стягнути з державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд.22; ідентифікаційний код 34367550; п/р 2600830135125 в Промінвестбанк, МФО 305437):

- в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 242 467 86; рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) 169 грн. 29 коп. державного мита;

- в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 242 467 86; рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, призначення платежу: КБКД 22050003 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди) 126 грн. 96 коп. - оплату на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ”.

Стягнути з державного підприємства „Дніпропетровський завод прецизійних труб” на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал” 20 грн. 00 коп. витрат по апеляційній скарзі.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко