Рішення № 16872721, 08.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.11р.Справа № 5005/3155/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алада - Керам",

смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Плюс",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 5252531,08 грн.

У складі колегії суддів:

головуючий суддя: Суховаров А.В.,

судді: Назаренко Н.Г., Бондарєв Е.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. б/н від 01.03.11р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2., довір. № 2-АК від 04.04.11р.;

від відповідача-2: не зявився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алада - Керам" (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Плюс" (відповідача-2) суму 4262853,01 грн. боргу за кредитом, 706306,44 грн. відсотків за користування кредитом, 42360,04 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 228325,44 грн. комісії за управління кредитною лінією, 12686,15 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, а всього 5252531,08 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по кредитному договору на відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 46/КВ-07 від 03.07.07р., виконання якого забезпечено порукою за договором № 46/Zпор-07-4 від 09.11.07р.

Представник позивача наполягав на повному задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, про що повноваженим представником заявлено у судовому засіданні. При цьому ж відзив на позов та документи на вимогу суду не надав.

Відповідач-2 у призначене судове засідання не зявився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення повернуте установою поштового звязку з відміткою про вручення кореспонденції господарського суду під розпис, проте, відзив на позов та документи витребувані на вимогу суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору чи/або письмові пояснення до канцелярії господарського суду не надходили.

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача-2, оскільки останній повідомлений про слухання справи належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, а також наданими позивачем для огляду у судовому засіданні оригіналами документів.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідач-1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Так, 03.07.2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" (позичкодавцем) та відповідачем-1 (позичальником) було укладено кредитний договір на відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 46/КВ-07 (далі - Договір) з додатковими угодами до нього, згідно з умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 1000000,00 доларів США, зі сплатою 13 % річних у доларах США, 11 % річних у євро та 17 % річних у гривні, де порядок повернення кредитної лінії передбачений п. 1.1 цієї ж угоди.

Згідно договору про внесення змін № 7 від 19.11.08р. до Договору, позичальнику (відповідачу-1 у справі) нараховується щомісячна комісія за управління кредитною лінією в розмірі 5 % річних у гривні, 2 % річних у доларах США, 1 % річних у євро від фактичної суми заборгованості, без урахування ПДВ.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі спірного кредитного договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

На виконання умов Договору банк для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків відкрив позичальнику відповідні рахунки, що підтверджується наявним в матеріалах справи розпорядженням на відкриття рахунків клієнту (контрагенту) ТОВ "Укрпромбанк" від 03.07.07р. код валюти 980 (гривня), розпорядженням на відкриття рахунків клієнту (контрагенту) ТОВ "Укрпромбанк" від 03.07.07р. код валюти 840 (долар), розпорядженням на відкриття рахунків клієнту (контрагенту) ТОВ "Укрпромбанк" від 03.07.07р. код валюти 978 (євро).

Відповідно п. 4.1 Договору, позичальник зобовязався повернути кредит, а також сплатити нараховані проценти шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на відповідні позичкові рахунки банку у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до цієї ж угоди), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії 02.07.12р.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

За умовами п. 4.4 Договору, сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на відповідні рахунки ТОВ "Укрпромбанк". Також, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати плату за кредит, яка включає в себе, зокрема, комісійну винагороду за управління кредитною лінією (договір про внесення змін № 7 від 19.11.08р. до Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4, проценти з розрахунку 20 % річних у доларах США, 27 % річних у гривні, 17 % річних у євро що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати повного її погашення.

Наведене вище, дає суду підстави вважати що між сторонами у справі досягнуто згоди за всіма умовами надання, користування, повернення кредиту та сплати відсотків за користування наданими банком кредитними коштами, оскільки визначені права та обовязки кожної із сторін, а Договір містить всі істотні умови визначені чинним законодавством для такого виду договорів.

В той же час матеріали справи відображають, що 30.06.10р. між ТОВ "Український промисловий банк", позивачем та Національним банком України був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., договір про передачу активів та кредитних зобов'язань позичкодавця на користь позивача, запис в реєстрі № 2258.

За умовами п. 4.1 вказаного договору, ТОВ "Укрпромбанк" в порядку, в обсязі та на умовах, визначних цією угодою, передає (відступає) позивачу права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора, тобто стає новим кредитором, зокрема, по вищезазначеним кредитним зобовязанням.

Внаслідок передачі ТОВ "Укрпромбанк" позивачу права вимоги до боржників, останньому переходить (відступається) право вимагати (замість позичкодавця) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (п. 4.2 договору про передачу активів та кредитних зобов'язань).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

18.01.11р. позивачем було повідомлено відповідача-1 про заміну кредитора у спірному кредитному зобовязанні, а також виставлено претензію № 02.1-287 з вимогою сплати існуючу по Договору заборгованість в строки передбачені господарським законодавством, однак претензія була залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення.

Таким чином, в силу умов названого вище договору та положень ст.ст. 512-514, 516-517 Цивільного кодексу України, ПАТ "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора.

За умовами ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачають, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За результатами проведеного господарського судом детального аналізу документів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що позичальник (відповідач-1 у справі) порушив взяті на себе зобовязання в частині строків та повноти внесення на рахунок банку відповідних кредитних платежів, у звязку із чим станом на 22.02.2011 року заборгованість відповідача-1 за Договором становить загальну суму 5252531,08 грн., з якої: 4262853,01 грн. заборгованість за кредитом, 706306,44 грн. несплачені відсотки за користування кредитом, 42360,04 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 25.08.10р. по 22.02.11р. (згідно п. 8.1 Договору), 228325,44 грн. несплачена комісія за управління кредитною лінією, 12686,15 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії за період 25.08.10р. по 22.02.11р. (згідно п. 8.1 Договору), розмір якої підтверджується обґрунтованим розрахунком та деталізованою випискою по особовому рахунку позичальника наданими позивачем до матеріалів справи.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно п. 5.2.6 Договору банк має право при настанні випадків, передбачених п. 9.2 цієї ж угоди, призупинити подальше кредитування позичальника (відповідача-1 у справі) та/або достроково стягнути всю заборгованість.

На час розгляду спору відповідач-1 не надав суду доказів добровільної сплати спірної загальної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Окрім того, на забезпечення виконання зобовязання позичальника, 09.11.07р. між банком, відповідачем-2 (поручителем) та відповідачем-1 укладено договір поруки № 46/Zпор-07-4 (а.с. 67, том І).

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (відповідачем-1 у справі).

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Також, п. 4 названого договору поруки передбачена солідарна відповідальність позичальника та поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

При цьому позивачем, на виконання приписів п. 5 спірного договору поруки, 18.01.11р. було направлено на адресу відповідача-2 претензію за вих. № 02.1-288 (а.с. 91, том І) з вимогою сплати спірну суму заборгованості по Договору (доказом чого є наявний у справі фіскальний чек № 9522 від 18.01.11р. та опис вкладення до цінного листа (а.с. 99, том І)), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

У звязку з чим, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем вимог ст. 33 ГПК України, оскільки було документально доведено ті обставини, на які останній посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, та які не спростовані відповідачами в ході розгляду спору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються солідарно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алада - Керам" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Магістральна, 34; ЄДРПОУ 35045087) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мост-Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, 15; ЄДРПОУ 32329052) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; ЄДРПОУ 34047020) суму 4262853,01 грн. (чотири мільйони двісті шістдесят дві тисячі вісімсот пятдесят три грн. 01 коп.) боргу за кредитом, 706306,44 грн. (сімсот шість тисяч триста шість грн. 44 коп.) відсотків за користування кредитом, 42360,04 грн. (сорок дві тисячі триста шістдесят грн. 04 коп.) пені за несвоєчасне повернення відсотків, 228325,44 грн. (двісті двадцять вісім тисяч триста двадцять пять грн. 44 коп.) комісії за управління кредитною лінією, 12686,15 грн. (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят шість грн. 15 коп.) пені за несвоєчасну сплату комісії, 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії А.В. Суховаров

Суддя Н.Г. Назаренко

Суддя Е.М. Бондарєв

Рішення підписано ___