Рішення № 16871844, 23.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.11р.Справа № 6/5005/7179/2011 За позовом Приватне підприємство фірма "ТV-Плюс", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 7 756 грн. 79 коп.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 07/10-2Ю від 07.10.2010р.;

від відповідача - ОСОБА_2., довіреність б/н від 26.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява приватного підприємства фірми "TV-Плюс", м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення 6 744,96 грн. на підставі домовленості сторін про купівлю - продаж виробничо - технічної продукції, перелік яких наведено у видатковій накладній № 163 від 24.10.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представник відповідача, що діяв на підставі довіреності серії ЯМП № 933106 від 24.10.2007р., отримав виробничу - технічну продукцію, у зв'язку з чим позивач належним чином виконав перед позивачем своє зобов'язання, однак відповідач, станом на момент розгляду справи у суді не оплатив вартість отриманої виробничо - технічної продукції, а направлену на його адресу вимогу за № 3 від 28.04.2009р., залишив без відповіді.

Додатково, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов домовленості сторін про купівлю - продаж виробничо - технічної продукції, що підтверджується видатковою накладною № 163 від 24.10.2007р., позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 735,20 грн. - інфляційних та 276,63 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі, а саме: 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, в судове засідання з'явився, надав до суду письмове пояснення по справі, яким підтверджує факт, що 24.10.2007р. відповідач, згідно видаткової накладної № 163 від 24.10.2007р. отримав від позивача товарно - матеріальні цінності на суму 6 744,96 грн. Однак, зазначає, що строк оплати за отриману продукцію між сторонами обумовлений не був, у зв'язку з чим обов'язок відповідача по оплаті отриманої продукції виникне лише після направлення позивачем вимоги у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Позивач зазначив, що вимога на оплату була надіслана на адресу відповідача 28.04.2009р., однак відповідач дану вимогу не отримав, тому вважає, що обов'язок по оплаті товару у нього не виник, крім того позивачем не надано суду належних доказів укладення між сторонами договору у спрощеній формі, у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України, на підставі вищенаведеного відповідач просить суд відмовити позивачу у позові.

По справі № 16/249-10 прийнято рішення від 24.11.2010р., яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.2011р. залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, однак постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2011р. по справі № 16/249-10 касаційну скаргу позивача задоволено, рішення господарського суду від 24.11.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.2011р. по справі № 16/249-10 скасовано. Справу № 16/249-10 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

02.06.2011р. суддя Коваленко О.О. прийняв справу № 16/249-10 до свого провадження та присвоїв їй № 6/5005/7179/2011.

23.06.2011р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2011р. по даній справі, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, позивачем за видатковою накладною від 24.10.2007р. № 163 та довіреністю від 24.10.2007р. серії ЯМП № 933106 передано відповідачу продукцію (сантехнічні вироби) на загальну суму 6 744,96 грн. відповідно до рахунку № 188 від 24.10.2007р. В письмовій та єдиній формі документа договір між позивачем та відповідачем укладено не було.

Між сторонами виникли певні відносини, що випливають з договору купівлі - продажу, в результаті яких у відповідача виникло зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції. Термін виконання зобов'язання, а саме оплати товару сторонами не встановлено. Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Законом форма вимоги не встановлена. Однак позивач направив на адресу відповідача лист №3 від 28.04.2009р., в якому просив відповідача оплатити отримані по видатковій накладній №163 від 24.10.2007р. товарно-матеріальні цінності на суму 6744грн. 96 коп. В наданій копії листа №3 від 28.04.2009р. в правому нижньому куті міститься номер №4/201, дата 29.04.2009р. та підпис. В листі від 19.11.2010р. на адресу господарського суду за підписом в.о. директора по управлінню персоналом та головного бухгалтера відповідача, відповідач заперечує отримання листа №3 від 28.04.2009р. Повноваження зазначених осіб підтверджуються наказом від 14.08.2006р. №244-к про прийняття на посаду головного бухгалтера ОСОБА_3 та наказом від 03.08.2010р. №297-к про покладення обовязків директора по управлінню персоналом на Ряпасова А.В.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, позивач просить суд стягнути її з відповідача в примусовому порядку заборгованість за поставлені товарно -матеріальні цінності у розмірі 6 744,96 грн.

Додатково, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов домовленості сторін про купівлю - продаж виробничо - технічної продукції, що підтверджується видатковою накладною № 163 від 24.10.2007р., позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 735,20 грн. - інфляційних та 276,63 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі, а саме: 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально в повному обсязі було доведено ті обставини на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку; майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем та відповідачем на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України від 10.05.2011р. у даній справі, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар, в такому випадку слід керуватися вищевказаною нормою Цивільного кодексу України ст. 692 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, зроблено не було, а сам факт належного отримання товару відповідачем, підтверджується накладною № 163 від 24.10.2007р., за якою відповідач отримав цей товар, і є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у постанові Вищого господарського суду України від 25.11.2010р. у справі № 22/132, винесеної по аналогічній справі, вважає помилковим посилання відповідача на те, що обов'язок відповідача оплатити отриманий ним товар, виникає лише після звернення позивача, як продавця, з вимогою про виконання зобов'язання здійснити оплату товару, та отримання даної вимоги відповідачем, посилаючись при цьому на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 Цивільного кодексу України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті. Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. З огляду на викладене суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 744,96 грн. заборгованості за поставлені товарно -матеріальні цінності.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 735,20 грн. - інфляційних та 276,63 грн. - 3% річних від простроченої суми, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов домовленості сторін про купівлю - продаж виробничо - технічної продукції, що підтверджується видатковою накладною № 163 від 24.10.2007р., слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судові витрати по справі, а саме: 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625,655,692 Цивільного кодексу України, ч.1ст. 175, ч.1ст.181 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь приватного підприємства фірми "TV - Плюс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шевченко, 134, код ЄДРПОУ 21923737) 6 744,96 грн. (шість тисяч сімсот сорок чотири грн. 96 коп.) - заборгованості за поставлені товарно -матеріальні цінності; 735,20 грн. (сімсот тридцять п'ять грн. 20 коп.) - інфляційних; 276,63 грн. (двісті сімдесят шість грн. 63 коп.) - 3% річних; 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) - державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко

Дата підписання рішення

24.06.2011 р.