Постанова № 16859977, 04.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2011 року Справа № 5005/2630/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1., представник, довіреність №149 від 19.01.11;

від позивача: ОСОБА_2., представник, довіреність №б/н від 01.12.10;

від третьої особи представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто-Дніпро”, м.Обухів Київської області, та публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ”, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011р. у справі №5005/2630/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто-Дніпро”, м.Обухів Київської області

до: відповідача публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто Трейдінг Груп”, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним кредитного договору №160/02-10 від 28.07.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011р. (суддя Подобєд І.М.) у справі №5005/2630/2011 в задоволенні позову ТОВ “Авіто-Дніпро” про визнання недійсним кредитного договору №160/02-10 від 28.07.2010р. відмовлено повністю, з огляду на відсутність для цього передбачених чинним законодавством України підстав.

Не погодившись з даним рішенням, ТОВ “Авіто-Дніпро” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає дане рішення неправомірним, прийнятим за умов неповного зясування важливих для вирішення спору обставин справи, у звязку з чим просить останнє скасувати та прийняти у справі нове рішення, повністю задовольнивши позовні вимоги.

Зокрема, в апеляційній скарзі ТОВ “Авіто-Дніпро” наполягає на тому, що вищезгаданий кредитний договір має бути визнаний недійсним, з огляду на недосягнення сторонами всіх істотних умов, передбачених законодавцем для договорів даного типу. Так, сторонами не визначений строк дії кредитного договору у передбачений ст.252 ЦК України спосіб; сторони не дійшли згоди стосовно суми кредиту; договором не визначений обсяг відповідальності відповідача за невиконання ним зобовязань за оспорюваним правочином; зміст п.3.12.1 договору суперечить ст.55 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

В свою чергу, не погодившись із вищезгаданим рішенням від 21.04.2011р. у справі №5005/2630/2011, до апеляційного господарського суду звернувся також відповідач у справі ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ” /далі Банк/. Скаржник вважає помилковими викладені в оскаржуваному рішенні висновки місцевого господарського суду стосовно нікчемності п.п.3.12.1 та 4.2.4 оспорюваного кредитного договору, у звязку з чим вимагає виключення даних висновків з мотивувальної частини рішення. Решту рішення місцевого господарського суду Банк вважає такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

З огляду на оскарження обома сторонами одного і того ж процесуального документу, а саме, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011р., апеляційні скарги ТОВ “Авіто-Дніпро” та ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ”, обєднані в одне апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача /ТОВ “Авіто-Дніпро”/ Банк викладені в останній заперечення повністю відхиляє, наполягає на тому, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів шляхом укладення оспорюваного правочину. Навпаки, на його думку, внаслідок укладення вищезгаданого кредитного договору ТОВ “Авіто-Дніпро” отримано кредитні кошти, які використано на власні потреби. Таким чином, оспорюваний правочин Банк вважає укладеним за умов погодження обома сторонами всіх істотних умов, передбачених чинним законодавством України для договорів даного типу, спрямованим на набуття правових наслідків, у звязку з чим підстав для визнання його недійсним не вбачає.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 28.07.2010p. між ТОВ “Авіто-Дніпро” та ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ” був укладений договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №160/02-10, за умовами якого Банк зобовязався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, що не може перевищувати 22 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник, зі свого боку, зобовязався своєчасно повернути кредитні кошти та здійснити плату за кредит, що встановлену п.2.1. договору.

Проте, у лютому 2011 року ТОВ “Авіто-Дніпро” звернулось з позовом до Банку, в якому просить господарський суд визнати кредитний договір №160/02-10 від 28.07.2010р. про відкриття невідновлювальної кредитної лінії недійсним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов цього договору, не узгоджено строк його дії та суму кредиту, а також, не передбачено відповідальність Банку щодо видачі кредиту, що суперечить приписам ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.1056-1 ЦК України.

Отже, предметом даного спору є визнання недійсним Кредитного договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №160/02-10 від 28.07.2010p. з підстав невідповідності останнього вимогам чинного законодавства України.

Згідно зі ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі ТОВ “Авіто-Дніпро” підстави недійсності оспорюваного правочину в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились необґрунтованими та безпідставними.

Так, в апеляційній скарзі ТОВ “Авіто-Дніпро” посилається на те, що оспорюваний кредитний договір повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки при його укладанні сторонами не досягнуто згоди щодо визначених ст.345 ГК України істотних умов.

Згідно з частиною 2 статті 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Разом з цим, за п.п.2,3 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Тобто, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. /Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у Постанові від 05 лютого 2008 року по справі №22/268 /.

Отже, щодо заперечень ТОВ “Авіто-Дніпро” про недосягнення сторонами згоди стосовно такої істотної умови кредитного договору, як строк дії останнього, колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне: за приписами статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, сторони можуть визначити, що договір діє до припинення прав та обов'язків, які з нього виникли. /Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у п.32 Листа від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», в якому зазначено, що «слід мати на увазі, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком./

Таким чином, строк дії оспорюваного кредитного договору було правомірно узгоджено сторонами у п.6.3 останнього, а саме, до повного повернення ТОВ “Авіто-Дніпро” отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та комісійної винагороди за управління та обслуговування кредитної лінії та повного виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Не заслуговують на увагу й посилання ТОВ “Авіто-Дніпро” на те, що при укладенні кредитного договору сторони не дійшли згоди щодо такої істотної умови договору, як сума кредиту, адже пунктом 2.1. правочину погоджено розмір кредитного ліміту, що не може перевищувати 22 000 000,00 грн.

Ґрунтуються на невірному розумінні норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», а тому, не можуть бути прийняті до уваги також посилання позивача на те, що умова кредитного договору щодо «забезпечення грошових потоків»є прямим порушенням статті 55 вищезгаданого Закону.

Так, статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.

Разом з цим, термін «грошові потоки»визначений у п.1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року №480. Згідно вказаному пункту Інструкції, «грошові потоки»- це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Отже, в даному випадку «грошові потоки», що зазначені у кредитному договорі, по своїй суті є грошовими коштами Позичальника /ТОВ “Авіто-Дніпро”/, що надходять на його поточний рахунок та списуються з нього, а тому, не є товарами чи послугами від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку.

Неспроможними апеляційний господарський суд вважає й посилання ТОВ “Авіто-Дніпро” на те, що в тексті оспорюваного правочину відсутня ще одна істотна умова відповідальність Банку за невиконання ним своїх зобов'язань, адже п.5.1. останнього передбачено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також, відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

Тобто, наведеним вище пунктом кредитного договору передбачена відповідальність ПАТ Промінвестбанк у вигляді відшкодування збитків у разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором. Окрім того, Банк несе відповідальність за належне виконання зобов'язань щодо надання кредиту і відповідно до ст.1054 ЦК України.

При цьому, слід зауважити на тому, що навіть незазначення даної умови в тексті кредитного договору підставою для визнання такої угоди недійсною не являється. /Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 05.02.2008р. у справі №22/268/.

На думку судової колегії, факт неузгодження сторонами істотних умов оспорюваного правочину спростовується також пунктом 6.8 останнього, за яким ТОВ “Авіто-Дніпро” гарантувало, що цей договір відображає повне розуміння ним його предмета та інших його положень, що містяться в ньому.

В свою чергу, згідно з пунктом 6.13 кредитного договору, позивач погодився, що з його укладанням досягнуто згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними для цього правочину.

Нарешті, умовами пункту 6.1.7. кредитного договору ТОВ “Авіто-Дніпро” гарантувало, що цей договір складений при повному розумінні його умов та термінології українською мовою.

З огляду на наведене, підстави вважати, що волевиявлення скаржника під час укладання оспорюваного кредитного договору на визначених в ньому умовах не було вільним та не відповідало його внутрішній волі відсутні.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ “Авіто-Дніпро” в порушення ст.ст.32-34 ГПК України не надано жодних доказів на підтвердження того, яким чином укладення оспорюваного кредитного договору порушує його права та охоронювані законом інтереси. В той же час, факт прийняття сторонами вищезгаданого кредитного договору до виконання, а також, те, що оспорюваний кредитний договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, підтверджується фактичним отриманням позивачем у справі кредитних коштів та сплату ним у 2010р. процентів за користування кредитом, комісії за управління та обслуговування кредитної лінії, укладення договору про внесення змін до основного кредитного договору тощо.

В свою чергу, апеляційний господарський суд приймає заперечення, викладені в апеляційній скарзі відповідача - ПАТ “Промінвестбанк”, стосовно помилкового визначення місцевим господарським судом п.п.3.12.1 та 4.2.4. кредитного договору №160/02-10 від 28.07.2010р., як нікчемних, з огляду на те, що зазначеними вище пунктами кредитного договору передбачено право Банку змінювати процентну ставку за кредитом в односторонньому порядку, що є порушенням Закону №661-IV від 12.12.2008р. а також, відповідно, ст.1056-1 ЦК України та ст.55 Закону “Про банки та банківську діяльність”.

На думку колегії суддів, з пунктів п.п.3.12.1 та 4.2.4. кредитного договору право Банку змінювати процентну ставку за кредитом в односторонньому порядку не вбачається, оскільки, по-перше, можливість зміни процентної ставки погоджена обома сторонами під час укладення договору шляхом його підписання. По-друге, застосування підвищеної процентної ставки у даному випадку можливо лише у певних випадках, як-то, у випадку порушення ТОВ “Авіто-Дніпро” взятих на себе за цим договором зобовязань.

Однак, зважаючи на те, що за результатами вирішення даного спору місцевим господарським судом було прийнято правильне рішення, а також, враховуючи той факт, що зазначене вище рішення Банком по суті не оскаржується, а вимоги останнього щодо внесення змін до мотивувальної частини судового рішення не ґрунтуються на положеннях ст.104 ГПК України, підстави для його скасування у апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011р. у справі №5005/2630/2011 залишити без змін, а апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Авіто-Дніпро”, м.Обухів Київської області, та публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк”, в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ”, без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз