Ухвала суду № 16859723, 22.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" червня 2011 р. Справа № 5023/4133/11

вх. № 4133/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

Представник прокуратури - Фатєєв А.М. (посвідчення № 15 від 15.01.2010р.).

Представник позивача - ОСОБА_2 (дов. № 378/02-46 від 11.02.2011р.).

Представник відповідача - не з'явився.

розглянувши матеріали справи за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області, в особі Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Чугуїв, Харківської області

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області звернувся до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 997,08 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди комунального майна №1 від 26.06.2007 року, укладеного між Чугуївською міською радою Харківської області та ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого відповідачу було надано в строкове платне користування приміщення площею 28,83 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2011 року розгляд справи відкладено до 22.06.2011року, оскільки позивачем було усно наголошено про наявність інформації щодо погашення відповідачем заборгованості за спірним договором, проте таких доказів на час розгляду справи позивач не мав.

Представник позивача з супровідним листом вх.№15879 від 22.06.2011 року надав до суду докази сплати по договору оренди комунального майна відповідачем ФОП ОСОБА_3 заборгованості в сумі 997,08грн., про що свідчить копія банківської виписки з ГУДКУ у Харківській області від 06.06.2011 року та у зв'язку з цим заявив клопотання про припинення провадження по справі, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник прокуратури підтримує надане позивачем клопотання про припинення провадження по справі.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2011 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, про причину неявки на час розгляду справи не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою прокурора за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди комунального майна №1 від 26.06.2007 року,

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування приміщення площею - 28,83кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В п.3.2. договору сторони передбачили, що об'єкт, що орендується, повинен бути переданий "Орендодавцем" та прийнятий "Орендарем" з моменту підписання даного договору.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктами 3.8, 4.8 договору сторони передбачили, що об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акта здачі - приймання. Початком нарахування та сплати орендної плати сторони вважають день підписання акту прийому - передачі об'єкта.

В пункті 4.9. договору сторони передбачали, що припинення нарахування орендної плати сторони вважають день підписання акту здачі - прийому при передачі об'єкта, що орендується, "Орендарем " "Орендодавцю".

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення.

В п.4.1. договору сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Чугуєва, затвердженої рішенням ХХII сесії Чугуївської міської ради V скликання від 30.03.2007 р. за №527 - V і становить 229,68 грн. При нарахуванні плати за послідуючі місяці повинні нараховуватись відповідні індекси інфляції.

Пунктом п.5.2. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором по сплаті орендної плати, з урахуванням чого, станом на 26.05.2011р., тобто станом на час звернення прокурора до суду з позовом, виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в розмірі 997,08 грн.

Під час розгляду господарським судом справи по суті, позивачем надано докази щодо повної сплати відповідачем заборгованості за договором оренди комунального майна, а саме виписки ГУДКУ у Харківській області Чугуївського управління державного казначейства від 06.06.2011 року та зазначено позивачем, що ФОП ОСОБА_3 06 червня 2011 року повністю перерахував до державного бюджету суму основної заборгованості за договором в розмірі 998,0 грн. та наголосив про відсутність предмету спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач повністю сплатив після подачі позову до суду суму боргу за договором оренди комунального майна № 1 від 26.06.2007 року, тобто, спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу відповідачем, в матеріалах справи містяться докази такого врегулювання, а саме належного виконання зобов*язань відповідачем щодо сплати заборгованості та у сторін, у зв*язку з цим не залишилося не врегульованих питань, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі, матеріали справи свідчать, що відповідачем було сплачено борг після звернення прокурора з позовом до суду, у зв"язку з чим державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 гривень слід покласти на відповідача, оскільки з вини відповідача виник спір.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити узгоджену заяву прокурора та позивача вх. №15879 від 22.06.2011 року про припинення провадження у справі.

Провадження у справі № 4133/11 припинити , у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)накористь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Ухвала складена 24 червня 2011 року.