Рішення № 16859023, 29.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.

Справа № 5004/950/11 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах казенного підприємства Спеціального конструкторського бюро "Молнія"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

про зобовязання виконати платіжні документи та стягнення 194715грн.93коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1, довір. №917919 від 12.03.2011р.

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва облпрокуратури Остапчук С.О. (посвідчення від 25.09.2009 року №224).

Суть спору: Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду в інтересах казенного підприємства спеціального конструкторського бюро "Молнія" (далі бюро «Молнія») з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі - Банк) та просить суд:

1.зобовязати Банк виконати платіжні документи на загальну суму 536239 грн. 54 коп. у тому числі на перерахування внесків до Пенсійного фонду України, на суму 313587 грн. 94 коп.; внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на суму 25676 грн. 18 коп.; внесків до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на суму 7457 грн. 86 коп.; платежі до бюджету в т.ч.: податок на прибуток на суму 20350 грн. 00 коп., комунальний податок загальну суму 908 грн. 00 коп., податок на доходи фізичних осіб на суму 168259 грн. 56 коп.

2.стягнути з кореспондентського рахунку ПАТ "Західінкомбанк" на поточний рахунок казенного підприємства спеціального конструкторського бюро "Молнія" 26006010110458 у філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в м.Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 14309623 194715 грн. 93 коп. в т.ч., пеню в розмірі 53640,75 грн., інфляційні втрати в сумі 65978 грн. 13 коп., 3% річних 20115 грн. 28 коп., відсотки у розмірі облікової ставки НБУ за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта в сумі 54981 грн. 77 коп.

Свої вимоги заступник прокурора обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору банківського рахунку від 14.02.06р. після закінчення введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів (строк мораторію закінчився 13.02.10р.), не виконує взятих на себе зобовязань щодо здійснення розрахункових операцій по рахунку бюро «Молнія», зокрема, з лютого 2009р. не виконує платіжні доручення позивача щодо перерахування коштів до бюджету та державних цільових фондів.

Копії вказаних в позовній заяві платіжних доручень та повідомлень Банку про невиконання розрахункового документа долучені до позовних матеріалів.

Відповідач у відзиві на позов та додаткових до нього поясненнях невиконання платіжних доручень бюро «Молнія»на загальну суму 536239грн.54коп. (на момент заявлення позову) мотивує недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Банку. Відповідач також зазначає, що 25.06.11р. ним були виконані платіжні доручення бюро «Молнія»по сплаті внесків до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на суму 7457 грн. 86 коп.; платежі до бюджету в т.ч.: податок на прибуток на суму 20350 грн. 00 коп., комунальний податок загальну суму 908грн.00 коп. Невиконаними залишаються платіжні доручення на перерахування внесків до ПФУ на суму 313587грн.94коп. та сплаті податку на доходи фізичних осіб на суму 168259грн.56коп.

Вимоги заступника прокурора про стягнення з Банку 194715грн.93коп. відповідач не визнає, посилаючись на наступне:

- договором банківського рахунку за невиконання платіжних доручень клієнта не передбачено такої відповідальності як пеня, штраф, 3% річних та збитків від інфляції;

- ст. 625 ЦК України передбачено стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання боржником. Банк по договору банківського рахунку не має перед позивачем грошових зобовязань, оскільки по договору банківського рахунку банк є повіреним клієнта, який надає послуги по виконанню платіжних доручень;

- до вимоги заступника прокурора про стягнення пені відповідач просить застосувати річний строк позовної давності, встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України та вважає, що річний строк по стягненню пені сплив;

- нарахування процентів на підставі ст. 1061 ЦК України на кошти, що знаходяться на поточному рахунку позивача, Банк вважає неправомірним, оскільки в даному випадку повинна застосовуватись норма ст. 1070 ЦК України, відповідно до якої за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти у розмірі, що звичайно сплачуються банком за вкладом на вимогу. Рішенням комітету Банку по активам і пасивам розмір процентної ставки по вкладу на вимогу встановлено на рівні 0,1% річних;

- заступником прокурора безпідставно заявлено до стягнення пеню та штраф за період, коли діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, оскільки згідно ст.ст. 58, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»під час дії мораторію не нараховуються штрафи, пені. фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредитором.

Позивач представника в судове засідання не направив, а надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи. заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, який підтримав позовні вимоги крім виконаних відповідачем платіжних доручень після заявлення позову, суд встановив наступне:

14.02.06р. між Одеською філією КБ "Західінкомбанк" та КП СКБ «Молнія»укладено договір банківського рахунку, згідно якого Банк зобовязався відкрити клієнту гривневий рахунок №260013010608 та здійснювати по ньому всі види розрахунково-касових операцій у відповідності до умов договору, нормативних актів НБУ та законодавства України, а клієнт за проведення розрахунково-касового обслуговування зобовязався сплачувати Банку винагроду згідно затверджених банком тарифів (пункти 1.1, 4.1 договору).

На виконання умов договору бюро «Молнія»протягом 2009 лютого 2010 року передало на виконання Банку платіжні доручення на перерахування обовязкових платежів до бюджету та державних цільових фондів на загальну суму 536239грн.54коп., які на момент заявлення позову не були виконані банком із зазначенням в повідомленнях Банку причин невиконання «немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку банку».

Банк у відзиві на позов та його представник в судових засіданнях факт невиконання платіжних доручень позивача на загальну суму 536239грн.54коп. на момент заявлення позову визнали повністю.

Згідно наданих відповідачем банківських виписок по рахунку №260013010608 за 25.06.11р. відповідач після порушення провадження у справі частково виконав зазначені в позовній заяві платіжні доручення бюро «Молнія», а саме до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на суму 7457 грн. 86 коп.; платежі до бюджету в т.ч.: податок на прибуток на суму 20350 грн. 00 коп., комунальний податок загальну суму 908грн.00 коп., відповідно позовні вимоги в цій частині є виконаними, а тому відносно них провадження у справі підлягає припиненню.

Не виконані платіжні документи на перерахування коштів до ПФУ на суму 313587 грн. 94 коп. та перерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну сум 168259грн.56коп.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства суд зазначає слідуюче:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, постановою Правління Національного Банку України від 12.02.09р. №68 в КБ "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") з метою стабілізації роботи банку та покращення його фінансового стану було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік (з 13.02.09р. по 12.02.10р.) та на шість місяців з 13.02.09р. до 12.08.09р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою НБУ від 05.08.09р. №450 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Банку ще на шість місяців до 12.02.10р.

Проте, після закінчення введеного мораторію Банк не здійснив перекази, ініційовані позивачем, чим порушив умови договору та наведені норми чинного законодавства, а тому вимоги заступника прокурора щодо зобовязання Банку виконати платіжні документи є правомірними.

Із врахуванням того, що 25.06.11р. Банк частково виконав зазначені в позовній заяві платіжні документи, вимоги заступника прокурора підлягають задоволенню в обсязі невиконаних платіжних документів по платежах до ПФУ на суму 313587грн.94коп. та податку на доходи фізичних осіб на суму 168259грн.56коп.

Щодо вимоги про стягнення з Банку коштів в сумі 194715грн.93коп., в т.ч. пені в розмірі 53640,75 грн., інфляційних втрат в сумі 65978 грн. 13 коп., 3% річних 20115 грн. 28 коп., відсотків у розмірі облікової ставки НБУ за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта в сумі 54981грн.77 коп., суд зазначає наступне:

Як на правову підставу стягнення 65978грн.13коп. інфляційних втрат та 20115грн.28 коп. 3% річних заступник прокурора посилається на ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак за договором банківського рахунку відповідно до змісту ст. 1066 ЦК України Банк не має перед клієнтом грошових зобовязань, а навпаки, клієнт оплачує послуги банку.

Банк в даних правовідносинах виступає повіреним свого клієнта,який надає послуги по виконанню платіжних документів, відповідно вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 65978грн.13коп. та 20115грн.28 коп. річних, нарахованих з посиланням на ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 53640грн.75коп. із обмеженням її нарахування 10% від суми невиконаних зобовязань за всіма платіжними дорученнями (10% від 536239грн.54коп.) за затримку платежів з 12.02.10р. по 01.03.11р. заступник прокурора посилається на п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до якого у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України пеня є одним із видів штрафних санкцій.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки, а саме: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст. ст. 256-258 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).

В ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України передбачено можливість зміни строку позовної давності за домовленістю сторін. Натомість, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач та відповідач в Договорі від 14.02.2006р. погодили продовження строку позовної давності.

Приймаючи до уваги норми ст. 258 Цивільного кодексу України, позивач міг звернутися до суду за захистом свого цивільного права чи інтересу з вимогою про стягнення з відповідача пені протягом року від дня, коли він довідався про порушення своїх прав відповідачем.

Позивач звернувся до Господарського суду Волинської області в травні 2011 року.

Як вбачається із розрахунку позивача пеня розраховується за прострочення платежів за період з 12.02.10р. по 01.03.11р. від всієї суми - 536407грн.53коп., що свідчить про те, що позивач нараховує пеню по всіх платіжних дорученнях, в т.ч. і по тих, по яких станом на момент звернення до суду (13.05.11р.) минув строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.

Як встановлено матеріалами справи платіжні документи по даному позову позивач предявляв в банк з лютого 2009 року по лютий 2010 року (в період дії мораторію), відповідно із врахуванням річного строку позовної давності та п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", пеня підлягає стягненню в сумі 1495грн.24коп. за прострочення виконання наступних платіжних доручень:

№9 від 03.07.10р. на суму 34162грн., прострочено 7 днів, пеня 239,13грн.

№17 від 11.02.10р. на суму 2753грн., прострочено 15 днів, пеня 41,30грн.

№19 від 11.02.10р. на суму 370грн., прострочено 15 днів пеня 5,55грн.

№24 від 11.02.10р. на суму 40000грн., прострочено 15 днів, пеня 600грн.

№26 від 11.02.10р. на суму 8200грн., прострочено 15 днів, пеня 123грн.

№14 від 03.02.10р. на суму 630грн., прострочено 7 днів, пеня 4,41грн.

№15 від 03.02.10р. на суму 172грн., прострочено 7 днів, пеня 2,08грн.

№21 від 11.02.10р. на суму 50грн., прострочено 15 днів, пеня -0,75грн.

№22 від 11.02.10р. на суму 93грн., прострочено 15 днів, пеня 1,4грн.

№28 від 11.02.10р. на суму 2541грн., прострочено 15 днів, пеня 38,12грн.

№28 від 11.02.10р. на суму 1000грн., прострочено 15 днів, пеня 15грн.

№11 від 03.02.10р. на суму 121грн., прострочено 7 днів, пеня 0,85грн.

№12 від 03.02.10р. на суму 15051грн., прострочено 7 днів, пеня 105,36грн.

№25 від 11.02.10р. на суму 20000грн., прострочено 15 днів, пеня 300грн.

№18 від 11.02.10р. на суму 1221грн., прострочено 15 днів, пеня 18,32грн.

Щодо нарахування позивачем процентів в сумі 54981грн.77 коп. за користування Банком грошовими коштами бюро «Молнія», що знаходяться на його рахунку, суд зазначає наступне:

Статтею 1070 ЦК України передбачено:

1. За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.

2. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

В договорі банківського рахунку від 14.02.06р. сторони не визначили розмір процентів за користування банком грошовими коштами бюро «Молнія», а тому в даному випадку застосовується норма ч. 2 ст. 1070 ЦК України, відповідно до якої Банк сплачує проценти у розмірі, що звичайно сплачуються банком за вкладом на вимогу.

Згідно наданого відповідачем протоколу засідання Комітету по управлінню пасивами та активами КБ «Західінкомбанк»від 01.12.08р. процентна ставка за вкладами на вимогу для фізичних та юридичних осіб затверджена на рівні 0,1%; річних по всій системі банку.

Відповідно 0,1% річних за період з лютого 2009 року по травень 2011 року становить 825грн.96коп. із врахуванням дати предявлення платіжних доручень та зазначеної в них суми переказу.

Нарахування позивачем процентів в розмірі облікової ставки НБУ, передбаченої ст. 1061 ЦК України, суд вважає помилковим, оскільки норма зазначеної статті стосується договорів банківського вкладу, а не договору банківського рахунку, правовідносини по якому регулюються главою 72 «Банківський рахунок»(ст.ст. 1066-1076 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 256-258, 549, 1066-1072 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", ст.ст. 44,49,80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Зобовязати ПАТ "Західінкомбанк" виконати платіжні доручення казенного підприємства Спеціальне конструкторське бюро "Молнія":

1) на перерахування внесків до Пенсійного фонду України на загальну суму 313587грн.94коп., а саме: №107 від 04.09.2009 року на суму 45121,00 грн.; №108 від 04.09.2009 року на суму 4326,00 грн.; №117 від 06.10.2009 року на суму 3843,00 грн.; №118 від 06.10.2009 року на суму 39856,00 грн.; №125 від 03.11.2009 року на суму 44646,63 гри.; №126 від 03.11.2009 року на суму 4394,78 грн.; №87 від 02.12.2009 року на суму 4181,78 грн.; №133 від 02.12.2009 року на суму 43509,75 грн.; №1 від 05.01.2010 року на суму 38224,00 грн.; №2 від 05.01.2010 року на суму 3677,00 грн.; №9 від 03.02.2010 року на суму 34162,00 грн.; №10 від 03.02.2010 року на суму 3201,00 грн.: №17 від 11 лютого 2010 року на суму 2753,00 грн.; №19 від 11 лютого 2010 року на суму 370,00 грн.: №24 від 11 лютого 2010 року на суму 40000,00 грн.; №26 від 11 лютого 2010 року на суму 8200,00 грн.;

2) на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 168259грн.56коп., а саме: №86 від 24.06.2009 року на суму 17522,00 грн., №88 від 01.07.2009 року на суму 16698,38 грн., №113 від 04.09.2009 року на суму 20911,03 грн., №123 від 06.10.2009 року на суму 17640,00 грн., №128 від 03.11.2009 року на суму 21501,72 грн., №136 від 02.12.2009 року на суму 19865,43 грн., №4 від 05.01.2010 року на суму 17849,00 грн., №12 від 03.02.2010 року на суму 15051,00 грн., №25 від 11.02.2010 року на суму 20000,00 грн., №18 від 11.02.2010 року на суму 1221,00 грн.

2. Стягнути з ПАТ "Західінкомбанк" на користь казенного підприємства Спеціальне конструкторське бюро "Молнія" 1495грн.24коп. пені та 825грн.96коп. процентів за користування коштами.

3. В стягненні решти суми в позові відмовити.

4. В частині зобовязання виконати платіжні доручення по перерахунку коштів до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на суму 25676грн.18 коп.; внесків до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на суму 7457грн.86коп.; платежі до бюджету в т.ч.: податок на прибуток на суму 20350грн.00коп., комунальний податок загальну суму 908 грн.00 коп. провадження у справі припинити.

5. Стягнути з ПАТ "Західінкомбанк" в дохід Державного бюджету України судові витрати по справі, а саме: 187грн. по сплаті державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ.

СуддяВ.Л.Слупко

Дата виготовлення повного

тексту рішення 05.07.2011р.