Рішення № 16859021, 07.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.

Справа № 5004/1147/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пастранс Реклама", м. Луцьк

до відповідача: підприємства "Візор", м. Луцьк

про стягнення 10380 грн.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (дов. №8 від 31.03.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 представник (дов. №10/05-11 від 10.05.2011р.)

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Пастранс Реклама" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємства "Візор" на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України грошових коштів в розмірі 10380 грн., як безпідставно отриманих.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні. Ухвалою від 30.06.2011р. у звязку з невиконанням відповідачем вимог суду (неподання витребуваних документів та ненаправлення в судове засідання повноважного представника) розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача, надавши витребувані судом документи, предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному обємі поклавши при цьому на підприємство "Візор" обовязок відшкодування товариству "Пастранс Реклама" понесених у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

Відповідно до наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень (а.с. 28) останнім було засвідчено на отриманні підприємством "Візор" від позивача грошових коштів в розмірі 10380 грн. та неможливості виконання вимог суду в частині подання витребуваних документів з підстав перебування у відпустці бухгалтера підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням №1 від 12.08.2009р. (а.с. 8) товариством з обмеженою відповідальністю "Пастранс Реклама" (м. Луцьк, вул. Чорновола, 24/15, код ЄДРПОУ 36541229) із рахунку №260063016723, відкритого товариством у АБ "Таврика" м. Київ, МФО 300788 на рахунок підприємства "Візор" (м. Луцьк, вул. Потебні, 50, код ЄДРПОУ 13350003) за №260030108718 у АТ "Кредобанк" м. Луцьк, МФО 303224, було перераховано грошові кошти в розмірі 10380 грн. із призначенням платежу: "за мультимедійний автоматизований комплекс МАК 001 аванс згідно договору №7/04/2009 від 06.04.2009р., в тому числі ПДВ 1730,00 грн."

Окрім платіжного доручення №1 від 12.08.2009р. перерахування позивачем відповідачу коштів із призначенням платежу "за мультимедійний автоматизований комплекс МАК 001 аванс згідно договору №7/04/2009 від 06.04.2009р., в тому числі ПДВ 1730,00 грн." підтверджується банківською випискою обслуговуючої кредитної установи про рух коштів на особовому рахунку ТзОВ "Пастранс Реклама" за період з 01-31.08.2009р. (а.с. 10) та довідкою ПАТ "Банк "Таврика" №51/09 від 29.04.2011р. (а.с. 11).

Отримання грошових коштів в розмірі 10380 грн. від ТзОВ "Пастранс Реклама" підприємством "Візор" не заперечується, та підтверджується виписаною підприємством-відповідачем податковою накладною №4459 від 27.08.2009р. (а.с. 9), поясненнями представника підприємства-відповідача, наданими в судовому засіданні.

27 травня 2011 року (опис вкладення до цінного листа а.с. 12) товариством "Пастранс Реклама" на адресу підприємства "Візор" було направлено лист від 27.05.2011р. №15 (а.с. 24) з вимогою повернення підприємством в термін до 01.06.2011р. безпідставно отриманих згідно платіжного доручення №1 від 12.08.2009р. коштів в розмірі 10380 грн.

Зазначену вимогу у визначений в останній строк було залишено підприємством "Візор" без відповіді та належного реагування.

Викладені обставини виступили підставою для звернення позивача до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України грошових коштів в розмірі 10380 грн., як безпідставно отриманих.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, оцінюючи подані стороною докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову та необхідність задоволення останнього в повному обємі.

Викладена позиція суду повязана з наступними обставинами:

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України було документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особо (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Згідно із ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобовязаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Відповідно п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. №22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/8976) неналежний отримувач особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Судом встановлено, що в даному випадку відповідач підприємство "Візор" є неналежним отримувачем грошових коштів в розмірі 10380 грн., перерахованих останньому товариством "Пастранс Реклама" згідно платіжного доручення №1 від 12.08.2009р.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Виходячи із наданого суду платіжного доручення №1 від 12.08.2009р., а також відповідних довідки кредитної установи та банківської виписки про рух коштів, позивачем в графі платіжного доручення "Призначення платежу" спрямування коштів в сумі 10380 грн. було визначено як "за мультимедійний автоматизований комплекс МАК 001 аванс згідно договору №7/04/2009 від 06.04.2009р. "

Судом зясовано, що у період з квітня місяця 2009 року і по даний час між товариством з обмеженою відповідальністю "Пастранс Реклама" та підприємством "Візор" договір за №7/04/2009 від 06.04.2009р. не укладався, підприємством "Візор" рахунок-фактура на оплату відповідних товарно-матеріальних цінностей не виставлявся, відповідачем мультимедійний автоматизований комплекс МАК 001 товариству "Пастранс Реклама" не відпускався.

Єдиним договором, котрий був укладений між підприємством "Візор" та ТзОВ "Пастранс Реклама" є угода №21/08/2009 від 21.08.2009р. на постачання мультимедійного автоматизованого комплексу МАК 002 в кількості 27 штук на суму 363744 грн.

Зазначений договір між сторонами було укладено 21 серпня 2009 року, кошти ж в сумі 10380 грн. було перераховано товариством "Пастранс Реклама" підприємству "Візор" за 11 днів до укладення цієї угоди та зовсім з іншим призначенням платежів.

В процесі розгляду господарським судом Волинської області справи №5004/633/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пастранс Реклама" до підприємства "Візор" про стягнення 270803,08 грн. заборгованості за непоставлений згідно договору №21/08/2009 від 21.08.2009р. товар (рішення від 16.05.2011р. а.с. 14-16) сторонами було засвідчено, а судом встановлено, що оплата товариством "Пастранс Реклама" коштів на суму 10380 грн. була здійснена 12.08.2009р. ще до підписання договору №21/08/2009 від 21.08.2009р., а тому не може вважатись такою, що здійснена як попередній платіж за даним договором поставки. Саме враховуючи зазначені обставини товариству "Пастранс Реклама" в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з підприємства "Візор" 10380 грн. було відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. (а.с. 30-32) рішення господарського суду Волинської області від 16.05.2011р. у справі №5004/633/11 в частині відмови позивачу у стягненні на його користь з відповідача 10380 грн. було залишено без змін.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

В процесі розгляду даної справи підприємством "Візор" не було надано суду жодних доказів в підтвердження здійснення перерахування (повернення) на рахунок товариства-позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 10380 грн., як і не надано суду документів в підтвердження укладення між сторонами договору №7/04/2009 від 06.04.2009р., а також здійснення відпуску товарно-матеріальних цінностей мультимедійного автоматизованого комплексу МАК 001.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок підприємства "Візор".

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. №22, ст.ст. 526, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства "Візор" (м. Луцьк, вул. Потебні, 50, код ЄДРПОУ 13350003) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пастранс Реклама" (м. Луцьк, вул. Чорновола, 24/15, код ЄДРПОУ 36541229) 10380 грн. в повернення безпідставно отриманих коштів, 103,80 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

07.07.11