Рішення № 16858715, 05.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011Справа №5002-7/1878-2011

За позовом Регіонального управління в Автономній Республіці Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, каб. 302, ідентифікаційний код 25627303)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 27 225,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача Цвященко М. П. директор, посв. №197 від 04.08.2006р.

Від відповідача - ОСОБА_1 предст., дов. №33 від 04.04.2011р.

Сутьспору Регіональне управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 27 225,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обовязків за договором №1/11509 від 09.11.2010 р. в частині оплати послуг за здійснення контролю за ходом будівництва обєкта фінансування, у звязку з чим заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Регіональним управлінням в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" складає 27 225,00 грн. та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання зявився, однак відзив на позов не надав, через що суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

09.11.2010 р. між Регіональним управлінням в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Забудовник) був укладений договір №1/11509 про будівництво (придбання) доступного житла, за яким сторони домовилися про організацію спорудження обєкта будівництва силами Забудовника (безпосередньо або опосередковано) і за рахунок залучених в незаборонений законодавством спосіб коштів.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Забудовник на замовлення Замовника зобовязується на свій ризик безпосередньо або опосередковано виконати всі роботи по організації спорудження Обєкта будівництва та введення його в експлуатацію, а також зобовязується передати фізичним особам обєкти фінансування у відповідності з вимогами цього договору, отриманим від Замовника замовленням на спорудження Обєкта будівництва та проектною документацією на Обєкт будівництва.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що фінансування будівництва здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунків громадян, за якими закріплений обєкт фінансування (квартира) на поточний рахунок Забудовника відповідно до фактично виконаних робіт забудовником (на підставі актів виконаних робіт протягом 5 робочих днів).

Замовник здійснює фінансування спорудження обєкта будівництва виключено через фінансування спорудження конкретних обєктів фінансування, закріплених за громадянами, які приймають участь у державній програмі надання державної підтримки для будівництва і придбання доступного житла (п. 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 4.15 договору сторони домовились, що Замовник, як в особі його офіційних представників та із залученням третіх осіб, буде здійснювати контроль за ходом будівництва обєкта фінансування. Ціна послуг з ведення нагляду становить 1,2 % від загальної вартості обєктів фінансування та сплачується Забудовником пропорційно перерахованих сум вартості обєктів фінансування на протязі 3-х банківських днів з дати надходження коштів на поточний рахунок Забудовника, та сплачуються на рахунок Замовника.

Однак, матеріали справи свідчать, що вказаний договірний обовязок відповідачем не виконаний. Так, з наявного в матеріалах справи акта звірки взаємних розрахунків від 31.12.2010 р., підписаного обома сторонами, вбачається, що загальна вартість профінансованих робіт з будівництва житла складає 2268811,00 грн., у звязку з чим ціна послуг з ведення нагляду за ходом будівництва обєкта фінансування дорівнює 27225,73 грн., які мають бути сплачені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Регіональному управлінню в Автономній Республіці Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 була направлена претензія №104 від 23.02.2011р. про сплату боргу, в якій зазначено, що ціна послуг за ведення нагляду становить 27225,00 грн. Вказана претензія, згідно з поштовим повідомленням, була отримана відповідачем 25.02.2011 р., про що свідчить підпис працівника у поштовому повідомленні, але залишена без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Проте, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у розмірі 27 225,00 грн., у звязку з чим суд вважає, що вимоги Регіонального управління в АР Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального управління в Автономній Республіці Крим Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (95006, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17, каб. 302, ідентифікаційний код 25627303) заборгованість у сумі 27 225,00 грн., 272,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 07.07.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.