Рішення № 16858644, 05.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011Справа №5002-26/2404-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Баір», м. Сімферополь, пров. Бокуна, 32Г.,

про стягнення 8468,62грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, ю/к, довіреність №335-Д від 22.04.2011 року.

від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач, Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Баір», про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за реактивну енергію у розмірі 7985,01грн., інфляційні витрати у розмірі 219,87грн., 3% річних у розмірі 42,76грн., пеню у розмірі 220,98грн., а також витати повязані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у звязку з порушенням відповідачем зобовязань за укладеним договором щодо своєчасної оплати обємів електричної енергії, за ним утворилась заборгованість за активну та реактивну електроенергію, а як наслідок за порушення відповідачем своїх зобовязань позивачем нараховано санкції передбачені як договором так і законом.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням, відзив по справі не представив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

07.06.2004 року між ВАТ «Крименерго» - Постачальником та ТОВ «Баір» - Споживачем укладений договір про поставку електричної енергії №636/050.

Відповідно до п. 1. даного договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невідємними частинами.

Серед обовязків споживача визначених у розділі другому договору, встановлено оплата вартості електричної енергії та інших нарахувани визначених у додатку № 4 «Порядок розрахунків» та оплата перетоків реактивної енергії між електромережами Постачальника та електроустановками Споживача відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії».

Пунктом 18 додатку №5 до договору №636 від 07.06.2004 року встановлено, що за підсумками розрахункового періоду 07 числа Постачальник виписує Споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електроенергії.

Проте відповідач, у порушення умов договору не здійснював оплату за спожиту електричну енергію у повному обсязі та у встановлені строки, у звязку із чим за ним виникла заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 7985,01грн.

Факт наявності вказаної заборгованості не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Доказів оплати суми заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію у сумі 7985,01грн. суду не подавалось.

Таким чином, вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про стягнення пені у сумі 220,98грн., суд має зазначити наступне.

Пунктом 4.2.1. договору визначено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4. договору з порушенням строків визначених додатком № 4, споживач зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимоги про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 220,98грн. також підлягають задоволенню.

Ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ТОВ «Баір» не виконано зобовязання щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору про постачання електричної енергії, вимоги про стягнення: інфляційних витрат по реактивній електроенергії у сумі 219,87грн.; 3% річних у сумі 42,76 грн. також підлягають задоволенню.

Враховуючи що спір виник в наслідок неправильних дій відповідача, що виразилось в порушенні ним взятих на себе зобовязань за укладеним договором, витрати по спліті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню саме на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баір» (пров. Бокуна, 32Г, м. Сімферополь, АР Крим, 95004, ОКПО 23444627) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, ОКПО 00131400) заборгованість за реактивну енергію у розмірі 7985,01грн., інфляційні витрати у розмірі 219,87грн., 3% річних у розмірі 42,76грн., пеню у розмірі 220,98грн., 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. 3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 06.07.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.