Ухвала суду № 16850684, 16.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2011 р. м. КиївК-23645/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2008 у справі № А37/1-08 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Зоряна»

до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про зобовязання списати безнадійний податковий борг

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2008, позов ТОВ «Агрофірма «Зоряна»про зобовязання Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області списати безнадійний податковий борг з податку з доходів фізичних осіб за 2000-2001 роки в сумі 227024,48 грн. задоволений.

Судові рішення вмотивовані тим, що оспорювана заборгованість на підставі підпункту «в»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ) підлягає списанню як безнадійний борг.

В касаційній скарзі Новомосковська ОДПІ в Дніпропетровській області просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на відсутність податкового боргу за карткою особового рахунку товариства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій на підставі актів перевірок від 15.03.2005 № 41/210/232/25011453 та від 31.05.2006 № 13 ДСК/232/25011453 встановлена наявність у позивача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 227024,48 грн., що виник наростаючим підсумком протягом 2000-2001 років у звязку із неповним перерахуванням до бюджету сум цього податку.

Згідно з преамбулою Закону № 2181-ІІІ в редакції Закону України від від 30.11.2003 року № 398-V цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом «в»підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст.18 цього Закону встановлено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг юридичних або фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Списання податкового боргу є однією з форм його погашення за наявності визначених законом підстав, а встановлений Законом № 2181-ІІІ порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) поширюється на всі податки, збори (обовязкові платежі), встановлені системою оподаткування, діючою в державі, оскільки іншого цим Законом не встановлено. З огляду на зазначене суди дійшли правильного висновку, що в силу наведених норм матеріального права визнається безнадійним та списується непогашений податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, який не може бути стягнутий після спливу строку давності, встановленого пунктом 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ.

Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку щодо наявності податкового боргу у позивача перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 226724,48 грн. (в т.ч. за 2000 рік 68190,48 грн., за 2001 рік 158834,00 грн.), який підлягає списанню як безнадійний податковий борг.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2008, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко