Ухвала суду № 16850645, 16.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2011 р. м. КиївК-12/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 у справі № 28/273-А Господарського суду м. Києва

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю “Акцепт”

2. товариства з обмеженою відповідальністю “Ареф”

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.07.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008, провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Акцепт»(правонаступника ТОВ «НВО «Північне Полісся»») закрито на підставі пункту 5 частини 1 ст. 157 КАС України, в позові ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 22.01.2004 та договору про надання безповоротної фінансової допомоги, укладених між ТОВ «НВО «Північне Полісся»»та ТОВ «Ареф», як таких, що укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, відмовлено.

Висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт здійснення господарської операції між ТОВ «НВО «Північне Полісся»»(продавець) та ТОВ «Ареф»(покупець) з поставки товару - систем знезаражування води типу АПОВ-С в кількості 1250 штук на загальну суму 30023250,00 грн., в тому числі ПДВ 5003875,00 грн., за який ТОВ «Ареф»розрахувався в безготівковій формі впродовж періоду з 12.02.2004 по 17.02.2004; на прибутковість цієї операції для ТОВ «Ареф»з посиланням на встановлений факт подальшого продажу на експорт за ціною 25100000,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідачі не реалізували процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України», яким стаття 228 Цивільного кодексу України (ЦК) доповнена частиною третьою) частину 1 ст. 207 ГК слід застосовувати з врахуванням норм частини 2 ст. 215 та частин 1 і 2 ст. 228 ЦК, у відповідності з якими правочин, який укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, слід вважати таким, що порушує публічний порядок, а відтак є нікчемним. З врахуванням цього такий правочин (господарське зобовязання, що виникло та виконане на підставі такого правочину) не вимагає визнання його недійсним судом, у звязку з чим відповідний позов, на відміну від позову про застосування юридичних наслідків недійсності такого правочину (господарського зобовязання), встановлених частиною 1 ст. 208 ГК, не підлягає розгляду судом.

Обґрунтовуючи довід про укладення договору купівлі-продажу від 22.01.2004 ТОВ «НВО «Північне Полісся»»та ТОВ «Ареф» з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а саме: з метою незаконного отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 5003875,00 грн., ДПІ посилається на відсутність між сторонами договору наміру породити цивільні права і обовязки за цим договором та здійснити господарську операцію з поставки систем знезаражування води на суму 30023250,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5003875,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обставини, на які посилається ДПІ, не були доведеними в судовому процесі. При цьому суд послався на первинні документи, на підставі яких операція з поставки товару на виконання договору купівлі-продажу від 22.01.2004 була відтворена ТОВ «Ареф»в бухгалтерському та податковому обліку: акт від 23.01.2004 приймання-передачі систем знезаражування води типу АПОВ-С в кількості 1250 штук; податкову накладну від 23.01.2004 № 23/01/3/3, виписану ТОВ «НВО «Північне Полісся»»на поставку зазначеного товару на загальну суму 30023250,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 500875,00 грн.; книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг), що ведеться ТОВ «Ареф»; платіжні доручення від 12.02.2004 № 1, від 13.02.2004 №№ 2, 3, від 16.02.2004 № 5, від 17.02.2004 № 6 про сплату ТОВ «Ареф»вартості товару ТОВ «НВО «Північне Полісся»». Однак, оцінка судом цих доказів, як носіїв достовірної інформації про виконання ТОВ «НВО «Північне Полісся»» та ТОВ «Ареф»договору купівлі-продажу, а отже і про дійсний намір відповідачів при його укладанні, зроблена з порушенням частини 4 ст.72 та ст. 86 КАС України.

Відповідно до частини 4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, вироками Дзержинського районного суду м. Кривого Рога від 03.11.2004 та від 08.06.2008 громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджені за статями 15, 190 частина 4 Кримінального кодексу України. Цими вироками встановлено, що вказані громадяни, використавши реквізити ТОВ «Віста-Трейд», з метою крадіжки державних коштів, в січні, березні 2004 року організували відправлення за межі митної території України через Міжнародний аеропорт м. Кривий Ріг перетворювачів палива та фільтрів очищення олив автомобільних, перемаркованих під системи знезараження води типу АПОВ-С, супроводжуючи це фіктивними технічними паспортами для цілей митного оформлення на експорт (а.с. 119-123, 132-134).

Відхиляючи доводи ДПІ про доказове значення для даної справи встановлених вказаними вироками обставин, суд безпідставно не взяв до уваги, що згідно з актом позапланової документальної перевірки ТОВ «Ареф»від 28.07.2004 № 354-23/09-32768036, копія якого приєднана до справи, серед документів, наданих ТОВ «Ареф»для підтвердження показників податкового обліку з ПДВ за січень 2004 року, зокрема, задекларованих суми податкового кредиту 5016897,00 грн. та суми бюджетного відшкодування 5016897,00 грн., представлена вантажна митна декларація від 31.01.2004 № 11301/4/4000005 на загальну фактурну вартість товару «системи знезаражування води типу АПОВ-С в кількості 1250 штук»25100151,58 грн. Відправником/експортером товару в декларації вказаний ТОВ «Ареф», а особою, відповідальною за фінансове врегулювання, - ТОВ «Віста-Трейд»(а.с.41).

Згідно з висновком експерта Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП від 22.03.2004 рівень цін на фільтри очищення олив автомобільних в березні 2004 року складав 8-15 грн. за одиницю (а.с.108-110).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Порушивши ці нормативно встановлені правила оцінки доказів, суди попередніх інстанцій дійшли до неправильного висновку про факт здійснення поставки ТОВ «НВО «Північне Полісся»»систем знезаражування води типу АПОВ-С в кількості 1250 штук на загальну суму 30023250,00 грн., в тому числі ПДВ 5003875,00 грн. ТОВ «Ареф»на виконання договору купівлі-продажу від 22.01.2004 та податкової накладної від 23.01.2004 № 23/01/3/3. Фактичні обставини, а саме: завищення вартості поставки шляхом зазначення іншого товару, що має більшу вартість; безпідставне використання ТОВ «НВО «Північне Полісся» податкової пільги, встановленої ст. 7 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», при оподаткуванні обсягів поставки за вказаним договором; використання ТОВ «Ареф»схеми поставки товару на експорт, що передбачає застосування нульової ставки ПДВ при визначенні податкових зобовязань з таких операцій, свідчать про наявність у сторін договору купівлі-продажу від 22.01.2004 умислу на укладення цього договору з метою безпідставного отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ, а отже і про нікчемність цього договору та недійсність господарського зобовязання, що виникло на підставі цього договору.

Оскільки намір ТОВ «НВО «Північне Полісся»»та ТОВ «Ареф»стосувався саме укладення договору купівлі-продажу з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, довід ДПІ про укладення відповідачами договору безповоротної фінансової допомоги на суму 30023250,00 грн. не відповідає дійсним обставинам справи.

Перерахування ТОВ «Ареф»згідно умов договору купівлі-продажу від 22.01.2004 грошових коштів в сумі 30023250,00 грн. ТОВ «НВО «Північне Полісся»»слід розцінити як виконання ним вказаного договору (господарського зобовязання) безвідносно до дійсних намірів відповідачів.

Згідно з частиною 1 ст. 208 ГК якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

З огляду на виконання господарського зобовязання тільки ТОВ «Ареф»конфіскаційні санкції, встановлені цією нормою, повинні бути застосовані до ТОВ «Акцепт», провадження щодо якого судом правомірно закрито у звязку з наявними у справі доказами про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.10.2005 запису про припинення цієї юридичної особи.

Оскільки вимоги податкового органу про визнання договору, укладеного з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, самі по собі до 1 січня 2011 року не могли бути предметом судового розгляду, а вимога про стягнення в доход держави отриманих за договором купівлі-продажу від 22.01.2004 грошових коштів в сумі 30023250,00 грн. предявлена до ТОВ «Акцепт», провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 чт. 157 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 157, ст.ст. 220, 222, 223, частиною 1 ст. 228, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити частково, скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 11.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 в частині відмови в задоволенні позову, провадження у справі закрити.

В іншій частині постанову Господарського суду м. Києва від 11.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко