Рішення № 1684984, 22.05.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.08 р. Справа № 43/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

Присекретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “АРС”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, м. Димитров

про стягнення заборгованості за поставку продукції виробничо –технічного призначення за договором від 29.12.2004р. №02/04-441п-72 у розмірі 2 796 544, 26 грн.

Представники сторін:

від позивача: Прядка І.М. за дов. №92 від 21.05.2007р.

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “АРС”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, м. Димитров про стягнення заборгованості за поставку продукції виробничо–технічного призначення за договором від 29.12.2004р. №02/04-441п-72 у розмірі 2 796 544, 26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу продукції №02/04-441п-72 від 29.12.2004р., в частині сплати за отриману продукцію. Як на правові підстави - посилається на ст.ст. 610, 693 ЦК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №02/04-441п-72 від 29.12.2004р., додаткова угода від 01.06.2005р. до договору №02/04-441п-72 від 29.12.2004р., наказ Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005р. №238 “Про реорганізацію ДП “Донецька вугільна коксівна компанія”, журнали-ордери, зведені акти звірки станом на 01.01.2008р., станом на 01.04.2008р., платіжні доручення №1105, №1471, №4, №585, №3919, №7239, правоустановчі документи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджують штампи канцелярії суду на ухвалах від 10.04.2008р., 06.05.2008р. та поштові повідомлення від 17.04.2008р., 15.05.2008р.

Проте Державне підприємство “Красноармійськвугілля”, м. Димитров право на подання відзиву не використало і його представники в судове засідання не з’явилися. Причин нез’явлення останнє не пояснило та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надало.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 13.05.2008р. Державне підприємство “Красноармійськвугілля” (ідентифікаційний код - 32087941) є юридичною особою.

Разом з тим, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем Закритим акціонерним товариством “АРС” (продавець) та Державним підприємством “Донецька вугільна коксівна компанія” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу продукції №02/04-441п-72 від 29.12.2004р., за яким позивач (продавець за договором) взяв на себе зобов’язання передати у власність продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти зазначену продукцію та сплатити її вартість.

На виконання умов наведеного договору, позивачем було передано Державному підприємству “Донецька вугільна коксівна компанія” продукцію виробничо-технічного призначення на загальну суму 8 381 822, 26 грн., що підтверджено товарними накладними та виставленими рахунками (перелік означених наведений у журналі-ордері по рахунку 36/3 в період з 01.01.2005р. по 01.06.2005р.).

Згідно з умовами п.6.1. договору покупець зобов’язаний був сплатити позивачеві вартість отриманої продукції протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Водночас, датою поставки продукції, відповідно до п.7.2. договору слід вважати:

- при поставці залізничним транспортом – дата календарного штемпеля станції призначення на залізничній накладній або дата підписання акту прийому-передачі продукції;

- при поставці автомобільним транспортом – дата передачі продукції покупцеві, що підтверджується актом прийому – передачі або накладною на продукцію, підписаною сторонами;

- при самовивозі – дата передачі продукції покупцеві, що підтверджується товарно-транспортною накладною.

В свою чергу, з метою виконання взятого на себе зобов’язання за договором №02/04-441п-72 від 29.12.2004р. Державне підприємство “Донецька вугільна коксівна компанія” платіжними дорученнями №1105 від 19.01.2005р. у сумі 666 666, 67 грн., №1471 від 21.01.2005р. у сумі15 333, 33 грн., №4 від 31.01.2005р. у сумі 1 132 278, 00 грн., №585 від 28.02.2005р. у сумі 327 000, 00 грн., №3919 від 10.03.2005р. у сумі 833 333, 00 грн., №738 від 10.03.2005р. у сумі 2 430 667, 00 грн., №7239 від 22.04.2005р. у сумі 180 000, 00 грн. перерахувала на поточний рахунок позивача - Закритого акціонерного товариства “АРС” грошові кошти у загальному розмірі 5 585 278, 00 грн.

Разом з тим, не сплаченою залишилась продукція, поставлена покупцеві – ДП “ДВКК” протягом квітня 2005р. у сумі 2 796 544, 26 грн., тобто останнім свої зобов’язання в частині сплати отриманої продукції не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2 796 544, 26 грн.

Одночасно, слід зауважити, що на підставі наказу Міністерства палива та енергетики “Про реорганізацію ДП “Донецька вугільна коксівна компанія” №238 від 26.05.2005р. Державне підприємство “Донецька вугільна коксівна компанія”, м. Донецьк реорганізовано шляхом виділення з його складу відособлених підрозділів, у тому числі “Красноармійськвугілля”, а також приєднання його до складу Державного підприємства “Красноармійськвугілля”.

Саме тому, 01.06.2005р. між Закритим акціонерним товариством “АРС”, м. Донецьк та Державним підприємством “Красноармійськвугілля”, м. Димитров була укладена додаткова угода до договору №02/04-441п-72 від 29.12.2004р., якою встановлено що, покупцем та правонаступником всіх прав та обов’язків Державного підприємства “Донецька вугільна коксівна компанія” за договором №02/04-441п-72 від 29.12.2004р. слід вважати Державне підприємство “Красноармійськвугілля” м. Димитров.

Окрім того, у п.3 зазначеної угоди сторони підтвердили, що розмір заборгованості покупця за вказаним договором згідно передаточного балансу станом на 31.05.2005р., становить 2 796 544, 26 грн.

Також, слід зауважити, що додаткова угода від 01.06.2005р. є невід’ємною частиною договору №02/04-441п-72 від 29.12.2004р. та підписана сторонами без зауважень, та засвідчена фірмовими печатками підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Водночас, згідно актів звірки розрахунків станом на 01.01.2008р., та станом на 01.04.2008р., підписаних уповноваженими особами як позивача, так і відповідача без заперечень та засвідчених фірмовими печатками підприємств, відповідач ДП “Красноармійськвугілля” визнав заборгованість за договором №02/04-441п-72 від 29.12.2004р. у сумі 2 796 544, 26 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на протязі 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Продукція була поставлена відповідачу з січня 2005р. по квітень 2005р., що підтверджено матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлену продукцію, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 796 544, 26 грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 10.04.2008р., 06.05.2008р. та поштові повідомлення від 17.04.2008р., 15.05.2008р. Позов не оспорив, відзив на позов не надав. Не пояснив причин нез’явлення та не надав витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 13.05.2008р. Державне підприємство “Красноармійськвугілля” (ідентифікаційний код - 32087941) є юридичною особою.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, відповідає законодавству та фактичним обставинам справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги Закритого акціонерного товариства “АРС”, м. Донецьк, до відповідача, Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, м. Димитров про стягнення заборгованості за поставку продукції виробничо–технічного призначення за договором від 29.12.2004р. №02/04-441п-72 у розмірі 2 796 544, 26 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “АРС”, м. Донецьк, до відповідача, Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, м. Димитров про стягнення заборгованості за поставку продукції виробничо–технічного призначення за договором від 29.12.2004р. №02/04-441п-72 у розмірі 2 796 544, 26 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля” (85322, Донецька обл., м. Димитров, вул. Ватутіна, 1; код ЄДРПОУ 32087941) на користь Закритого акціонерного товариства “АРС” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 127; код ЄДРПОУ 13538066) заборгованість за поставку продукції виробничо–технічного призначення за договором від 29.12.2004р. №02/04-441п-72 у розмірі 2 796 544, 26 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.05.2008р. оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 3 примірники:

1– позивачу;

1– відповідачу;

1– до справи.