Ухвала суду № 16849730, 26.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2011 р. м. КиївК-10970/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги першого заступника прокурора м. Чернігова та Державної податкової інспекції у м. Чернігові на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 у справі № 16/242 Господарського суду Чернігівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ременергосталь”

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

за участю першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009, позов задоволено: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.08.2007 № 0004022320/0 та № 0004032320/0 про визначення ТОВ «Ременергосталь»податкових зобовязань за платежем з податку на прибуток у сумі 305503,00 грн., в тому числі 202335,00 грн. основний платіж та 101168,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, та з податку на додану вартість у сумі 458849,00 грн., в тому числі 287276,00 грн. основний платіж та 171573,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані висновком суду про правомірне віднесення позивачем до валових витрат в податковому обліку з податку на прибуток за 2005 рік (І квартал, І півріччя, 9 місяців, 2005 рік) та за І квартал 2006 року витрат на придбання субпідрядних ремонтних робіт, будівельних матеріалів та пристроїв у ПП «Еконт»в загальній сумі 809338,00 грн. та до податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість за березень грудень 2005 року, січень квітень, серпень 2006 року ПДВ в загальній сумі 218109,00 грн. за податковими накладними, виписаними ПП «Еконт», а також ПДВ в загальній сумі 124836,00 грн. до податкового кредиту в податковому обліку за червень, липень 2006 року на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Кіар»у звязку з поставкою субпідрядних ремонтних робіт.

В касаційних скаргах перший заступник прокурора Чернігівської області, ДПІ у м. Чернігові просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій підпункту 7.2.4 пункту 7.2. підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР).

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

В судовому засідання представник ДПІ у м. Чернігові просив скасувати ухвалені у справ судові рішення та закрити провадження у справі у звязку з припиненням юридичної особи ПП «Ременергосталь»з 19.08.2010.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для визначення ПП «Ременергосталь»податкових зобовязань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, стосовно правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 17.08.2007 № 744/23/33259421, про порушення підприємством підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР внаслідок віднесення до валових витрат в податковому обліку за 2005 рік (І квартал, І півріччя, 9 місяців, 2005 рік) та за І квартал 2006 року витрат на придбання субпідрядних ремонтних робіт, будівельних матеріалів та пристроїв у ПП «Еконт»в загальній сумі 809338,00 грн., що призвело до заниження податкових зобовязань на загальну суму 202335,00 грн., та підпункту 7.4.5 пункту 7.4. підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок включення до податкового кредиту в за березень грудень 2005 року, січень квітень, червень - серпень 2006 року ПДВ в загальній сумі 342945,00 грн. за податковими накладними, виписаними ПП «Еконт»та ПП «Кіар»(218109,00 грн. та 124836,00 грн. відповідно). Такий висновок обґрунтований посиланням на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.04.2007 у справі за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ПП «Еконт», ОСОБА_2, третя особа Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація ( набрало законної сили з 16.04.2007 ), яким визнані недійсними статут ПП «Еконт»з 08.11.2004 (дата державної реєстрації підприємства), свідоцтво платника податку на додану вартість з 17.12.2004 ( дата реєстрації підприємства платником податку на додану вартість ), та на вирок Місцевого Малинівського районного суду м. Одеси від 28.08.2006, який вступив в законну силу і яким громадянин ОСОБА_3, засновник та директор ПП «Кіар», засуджений за ст. 205 частина 1 Кримінального кодексу України ( фіктивне підприємництво).

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.04.2007 у справі за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ПП «Еконт», ОСОБА_2, третя особа Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання недійсними статутних документів встановлено, що громадянин ОСОБА_2, засновник ПП «Еконт», не мав наміру займатись підприємницькою діяльністю з використанням цього підприємства, статутний фонд підприємства не формував (а.с.29).

Договори на виконання субпідрядних ремонтних робіт технологічного обладнання для замовників ТОВ «Укрінвестбуд», АК «Дарницька ТЕЦ», КЕП «Чернігіська ТЕЦ», акти виконаний робіт з позивачем від імені ПП «Еконт»уклав директор підприємства Рогацький В.М. (а.с. 60-61). Будь-яких доводів на заперечення факту придбання позивачем субпідрядних робіт, матеріалів та пристроїв у ПП «Еконт»ДПІ не наводить ні в акті перевірки, ані в судовому процесі.

Згідно з частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними ( частина 2 цієї статті ).

З огляду на викладене та з врахуванням наявності у позивача документів, що підтверджують показники бухгалтерського та податкового обліку в частині господарських операцій з ПП «Еконт», висновок суду про правомірне віднесення позивачем в податковому обліку витрат в сумі 809338,00 грн. до валових витрат та ПДВ в сумі 218109,00 грн. до податкового кредиту відповідає встановленим у справі обставинам та нормам матеріального права.

Що ж стосується висновку суду про наявність законних підстав для задоволення позову в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004032320/0 про визначення «Ременергосталь»податкових зобовязань за платежем з податку на додану вартість у сумі 206056,00 грн., в тому числі 124836,00 грн. основний платіж та 81220,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, то з таким висновком не можна погодитися, оскільки він не відповідає нормі частини 4 ст. 72 КАС України, підпунктам 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Так, вироком Місцевого Малинівського районного суду м. Одеси від 28.08.2006, який вступив в законну силу, громадянин ОСОБА_3, засновник та директор ПП «Кіар», засуджений за ст. 205 частина 1 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). При цьому встановлено, що ОСОБА_3 участі у його фінансово-господарській діяльності не приймав; не встановлені слідством особи під прикриттям цього підприємства, використовуючи прізвище та підпис ОСОБА_3 як директора, здійснювали незаконні фінансові операції. Досліджені судом в кримінальному процесі документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, виписані від імені ПП «Кіар»в червні, липні 2005 року, підписані іншою особою, а не ОСОБА_3 (а.с.31-32).

Засудження ОСОБА_3 за фіктивне підприємництво з використанням ПП «Кіар»виключає законність документів, виданих від імені цього підприємства, та наявність господарських операцій цього підприємства. За таких обставин відсутні підстави для включення в податковому обліку позивача до податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних від імені цього підприємства.

Згідно із частиною 2 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі. Якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 157 цього Кодексу підставою для закриття провадження у справі є. зокрема ліквідація підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Факт припинення юридичної особи ТОВ «Ременергосталь»з 19.08.2010 підтверджується записом про це в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у звязку з чим провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги першого заступника прокурора Чернігівської області та ДПІ у м. Чернігові задовольнити частково, скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.08.2007 № 0004032320/0 на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 206056,00 грн., в тому числі 124836,00 грн. основний платіж та 81220,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В іншій частині постанову Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.І.Степашко

підписТ.М.Шипуліна