Постанова № 16846234, 21.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/131

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2011 року 11:32 № 2а-6403/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПрокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Дочірнього підприємства "Укравтогаз "Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

простягнення заборгованості в розмірі 959 940,65 грн.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Ханчич Г.О., посвідчення № 41;

представник позивача ОСОБА_2, довіреність № 03-02-827 від 07.06.11;

представник позивача ОСОБА_3, довіреність № 04-02-487 від 30.03.11;

представник відповідача ОСОБА_4, довіреність № 76-У від 30.12.10,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 травня 2011 року прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Укравтогаз "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі відповідач, ДП “Укравтогаз”) про стягнення заборгованості в розмірі 959 940,65 грн. (адміністративно-господарські санкції та пеня за непрацевлаштування інвалідів). Позовні матеріали передані на розгляд судді 11 травня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6403/11/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2011 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-6403/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2011 року витребувано у Святошинського районного центру зайнятості, Донецького, Харківського та Львівського міських центрів зайнятості засвідчені копії звітів за формою 3-ПН та листування за 2010 рік, що направлялось ДП "Укравтогаз" (36265925) або його регіональними управліннями, зокрема "Київавтогаз" (37099108), "Донецькавтогаз" (37099176), "Харківавтогаз" (37099113) та "Львівавтогаз" (37099181).

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік в структурі відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 1062 особи.

Протягом 2010 року відповідач мав влаштувати 42 інваліда, а фактично працевлаштував 22 особи.

Розмір штрафних санкцій, що повинні бути виплачені відповідачем внаслідок вищевказаного порушення, складає 954500,00 грн., а також пеня в розмірі 5440,65 грн. Загальна заборгованість складає 959940,65 грн.

До Святошинського районного центру зайнятості відповідач з приводу наявних вакансій для працевлаштування інвалідів не звертався, що підтверджується відповідним листом.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що, встановлюючи нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів, необхідно враховувати лише ту кількість робочих місць на підприємстві, які не повязані з шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку, визначеному Законом України “Про охорону праці” та іншими актами законодавства України.

Відповідач, в тому числі його структурні підрозділи, є підприємством зі шкідливими та небезпечними умовами праці, де, як правило, неможливо забезпечити інвалідам безпечні і здорові умови праці, як того вимагають норми законодавства про охорону праці.

Відповідач зазначив, що протягом 2010 року з його боку були відсутні випадки відмови у працевлаштуванні інвалідів, так само як були відсутні особисті звернення інвалідів або направлення їх центрами зайнятості на працевлаштування в ДП “Укравтогаз”.

Відповідач наголосив також на тому, що повідомляв Святошинський районний центр зайнятості про наявність вакансій шляхом подання протягом 2010 року звітів за формою № 3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, однак на адресу відповідача не надходило будь-якого листування щодо виявлення вакантних місць або направлення інвалідів для працевлаштування.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон № 875-XII) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. У відповідності до частини другої ст. 20 зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 вказаної статті Закону №875-ХІІ та ч. 2 ст. 12 Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ"Про охорону праці" роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. №42 затверджена форма звітності № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкція щодо її заповнення (далі Інструкція №42).

Згідно з п. 3.1. Інструкції № 42 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 р. №1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Відповідно до п. 3.4. Інструкції №42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

ДП "Укравтогаз" подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою 10-ПІ, у якому зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (рядок 01) - 1062 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) 22 особи; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875-XII (рядок 03)42 особи.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, створення робочих місць для інвалідів супроводжується обовязком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ роботодавці зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно листа ДП “Укравтогаз” № 454-01/15 від 23.02.2011 р. “Про надання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік” середньооблікова кількість штатних працівників ДП “Укравтогаз” становила 1062 особи, з них:

- Апарат ДП “Укравтогаз” 70 осіб;

- РВУ “Київавтогаз” 312 осіб;

- РВУ “Львівавтогаз” 245 осіб;

- РВУ “Донецькавтогаз” 195 осіб;

- РВУ “Харківавтогаз” 240 осіб.

Відповідач мав влаштувати 42 інваліда, а фактично працевлаштував лише 22 особи.

Інструкцією щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, передбачено, що у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Суд звертає увагу, що у наявній в матеріалах справи копії звіту ДП “Укравтогаз” про наявність вакансій станом на 19.05.2010 р., копії звіту РВУ “Львівавтогаз” про наявність вакансій станом на 25.06.2010 р., копії звіту РВУ “Львівавтогаз” про наявність вакансій станом на 26.10.2010 р. за формою N 3-ПН в графі 15 відсутні будь-які дані, хоча, як зазначено вище, дана графа підлягає заповненню.

На виконання ухвали про витребування доказів Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2011 року Донецький міський центр зайнятості листом від 17.06.2011 № 02-09/1816 повідомив, що у 2010 році ДП “Укравтогаз” та його регіональне управління “Донецькавтогаз” звіти за формою N 3-ПН не надавали; Харківський міський центр зайнятості листом від 17.06.2011 № 9028 повідомив, що звіти за формою N 3-ПН та N 5-ПН РВУ “Харківавтогаз” протягом 2010 року не надавали.

Крім цього, судом встановлено, що згідно штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату відповідача посади для інвалідів не передбачені та не виділені.

Також суд звертає увагу на факт відсутності листування відповідача до Святошинського районного центру зайнятості у необхідності направити інвалідів на подані вакансії, про що свідчить лист Святошинського районного центру зайнятості від 28.04.2011 № 04-27/1598 на письмовий запит прокуратури Святошинського району м. Києва від 27.04.2011 № 67/2161.

Відтак, ДП "Укравтогаз" не вчинило всі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві. З даного факту в діях відповідача вбачається склад правопорушення, тому на нього може бути покладена відповідальність.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: Державний бюджет України, р\р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 24262621) суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 954 500 грн. та пені 5 440, 65 грн., що разом складає 959 940,65 грн.

3. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова