Постанова № 16846127, 09.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2011 року 10:01 № 2а-6785/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївський міський центр зайнятості

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості у сумі 91,81грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (надалі КМЦЗ або позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або відповідач) коштів в розмірі 91 грн. 81 коп.

Ухвалою суду від 18 травня 2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, будучи направленим державною службою зайнятості на професійну підготовку до навчального закладу, з метою сприяння подальшого його працевлаштування, без поважних причин не відвідував заняття, у звязку з чим був відрахований. Вартість наданої соціальної послуги (професійного навчання), яка відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України від 2 березня 2000 року №1533-III "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон №1533-ІІІ) підлягає стягненню із відповідача, добровільно повернена ним не була.

У судовому засіданні представник КМЦЗ позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, просила стягнути зазначену суму коштів.

Відповідач відзову на позовну заяву не направив, в судове засідання не зявився, про час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, про щосвідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 08.10.2010р. був зареєстрований у Деснянському районному центрі зайнятості як безробітний.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.22 і а ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття»ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 15.10.2010 року.

ОСОБА_1 15.10.2010 року подав заяву з проханням направити його па курси до Вищого комерційного училища КНТЕУ за спеціальністю «Кухар».

У зв'язку з цим, між ОСОБА_1 та Деснянським районним центром зайнятості 15.10.2010 року був підписаний договір № 95610 щодо його професійного навчання. Також, ОСОБА_1 16.10.2010 року був ознайомлений під підпис з вимогами ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування па випадок безробіття».

Наказом Деснянського районного центру зайнятості від 19.10.2010 року №14441 ОСОБА_1 направлено з 18.10.2010 року на курси та у зв'язку з зарахуванням на навчання призначено матеріальну допомогу в період професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з 18.10.2010 року.

Відповідно до наказу № 10 В-СНН від 01.12.2010 року Вищого комерційного училища КНТЕУ ОСОБА_1 був відрахований з 01.12.2010р. зі складу студентів групи КД-6 за спеціальністю «Кухар»у звязку з пропуском занять без поважних причин, про що свідчать Табеля відвідування занять за жовтень та листопад.

Наказом Деснянського районного центру зайнятості від 31.12.2010 року №18325 ОСОБА_1 з 01.12.2010 року було припинено виплату матеріальної допомоги по безробіттю та наказом від 31.12.2010 року №18326 знято з обліку в Деснянському районному центрі зайнятості з 31.12.2010 року відповідно до абз.18 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219 (за відмову від роботи за професією, набутою після проходження перепідготовки за направленням служби зайнятості).

Відповідно до п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачає, що у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням Державної служби зайнятості без поважних причин ОСОБА_1 повинен повернути суму витрат на професійну підготовку.

Загальна сума коштів, що підлягає поверненню ОСОБА_1 становить 91 грн. 87 коп. (девяносто одна грн. вісімдесят сім коп.).

Підпунктом 3.1.2. договору, в який імплементовано положення ст. 36 Закону №1533-ІІІ, передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутої в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання вирішується у судовому порядку.

З метою досудового вирішення питання сплати коштів, КМЦЗ звернувся до ОСОБА_1 із претензією від 26.01.2011р. №11-858 про необхідність повернення коштів витрачених на його навчання у сумі 91 грн. 87 коп.

Станом на момент вирішення справи у суді кошти у розмірі 91 грн. 87 коп. ОСОБА_1 повернуті не були.

Відносини у сферах зайнятості населення в Україні та страхування на випадок безробіття регулюються Законом № 803-ХІІ, Основами законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, Законом №1533-ІІІ тощо.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 803-ХІІ безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 9 Закону №803-ХІІ передбачено, що громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

Держава, відповідно до пп. "е" п. 1 ст. 4 Закону №803-ХІІ, гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії.

Положеннями п. 1 ст. 18 Закону №803-ХІІ передбачено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, яка складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до абз. 7 п. 1 ст. 19 Закону №803-ХІІ державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, а відповідно до абз. 8 п. 2 цієї ж статті має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності).

Пунктом 2 ст. 24 Закону №803-ХІІ визначено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд).

Частиною 2 ст. 7 Закону №1533-ІІІ передбачено, що професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є видами соціальних послуг за цим Законом та Законом №803-ХІІ.

Згідно із ст. 36 Закону №1533-ІІІ, яка визначає права, обовязки та відповідальність застрахованих осіб, суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (абз. 1 ч. 3). У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації (абз. 2 ч. 3).

Відповідно до ст. 39 Закону №1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Наведені положення ст.ст. 36, 39 Закону № 1533-ІІІ кореспондуються із положеннями ст. 30 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, відповідно до якої сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обовязків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Згідно із ст. 16 Закону №1533-ІІІ матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги здійснюються за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Враховуючи вищевикладене, суду приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в Головному управлінні Державного казначейства м. Києва , МФО 820019, код 03491091) з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в розмірі 91 (девяносто одна) гривня 87 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 14.06.2011р.