Постанова № 16845949, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2011 року           09:16           № 2а-14016/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Орлан"

простягнення заборгованості у розмірі 37 623,35грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (далі- ДПІ у Оболонському районі м. Києва або позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орлан»(далі ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Орлан»або відповідач) про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 37623,35 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового засідання позов підтримав, позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем обліковується борг у розмірі 37623,35 грн., заходи, спрямовані на його погашення не принесли позитивних результатів, у зв’язку з чим позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив суд відмовити.

В судовому засіданні 16 травня 2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009року, за результатами якої складено Акт № 2494/15-215 від 26.06.2009 року.

В ході перевірки встановлено завищення відповідачем податкового кредиту на 25800 грн. та, відповідно, заниження суми податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за березень 2009 року на 25800 грн.

У зв’язку з виявленими порушеннями на адресу відповідача податковим органом було направлене податкове повідомлення-рішення № 0016321502/0 від 08.07.2009 р. на суму 36120 грн. з яких за основним платежем –25800 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –10320 грн.).

Відповідно до акту № 445/15-220 від 01.09.2009 року встановлено факт невручення вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачу по причині не знаходження фактичного місця розташування, у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 01.09.2009 року.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідач оскаржив його до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Орлан»відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Орлан»оскаржило його а апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2010 року залишено без змін, скаргу –без задоволення.

Крім того, за період з 01.12.2007 року по 16.06.2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзну перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов»язання податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Орлан».

Так, позивачем, у відповіддності до п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон) подано наступні декларації з податку на додану вартість: за жовтень, листопад, грудень 2007 року; січень 2008 року, грудень 2008 року, березень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 3202/15-215 від 07.09.2009 року та виялені порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону, оскільки позивач не сплатив суми податкових зобов’язань, зазначених у поданій ним податковій звітності протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідних граничних строків.

На підставі підпункту 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону, за затримку граничного строку сплати узгодженого зобов’язання платник податку зобов’язаний сплатити штраф, у зв’язку з чим відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.09.2009 року № 0017421502/0 на суму 345, 42 грн., № 0017431502/0 на суму 90,00 грн., № 0017441502/0 на суму 29,07 грн.

Актом № 454/15-220 від 15.09.2009 року встановлено факт невручення вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачу по причині не знаходження фактичного місця розташування платників податків, у зв’язку з чим зазначені податкові повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 15.09.2009 року.

В результаті несплати відповідачем податкового зобов’язання, станом на час розгляду справи недоїмка відповідача складає 37623,35 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з п.п. 5.3.1.п. 5.3 ст.5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно вимог п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не подає розрахунок у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне яке неподання або її затримку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов’язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов’язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податковою інспекцію було складено першу податкову вимогу № 1/148 від 11.01.2008 р., яку виявилось неможливо вручити у зв’язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням, про що було складено акт № 130 від 04.02.2008 р. та другу податкову вимогу № 2/951 від 05.03.2008р., яку також не було вручено, про що було складено відповідний акт № 587 від 29.04.2008 р. Дані податкові вимоги були розміщені на дошці оголошень.

Крім того, заступником начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте рішення від 29.05.2008 року № 210 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, після проведених позивачем заходів податковий борг відповідача залишився несплаченим.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», одним із обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Станом на день винесення постанови за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 37623,35 грн.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 р. визначено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Орлан»заборгованість перед бюджетом у розмірі 37623, 35 грн. на р/р 31113029700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 14010100,, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –19.05.2011 р.