Постанова № 16844602, 30.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"30" червня 2011 р. Справа № 2а-14742/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача - Кузнецової І.С.,

представника відповідача - Пелих С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом акціонерного товариства закритого типу "Енергія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харковапро скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу «Енергія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням змін до адміністративного позову, скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 14.05.2010 року № 0001802305/0, від 22.06.2010 р. № 0001802305/1, від 27.08.2010 року № 0001802305/2, від 11.11.2010 року № 0001802305/3 - про визначення суми податкового зобовязання АТЗТ «Енергія» з податку на прибуток у сумі 334 157,00 грн., з яких 225917,00 грн. основний платіж, 108240,00 штрафні (фінансові) санкції та від 14.05.2010 року № 0001812305/0, від 22.06.2010 р. № 0001812305/1, від 27.08.2010 року № 0001812305/2, від 11.11.2010 року № 0001812305/3 - про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 591618,00 грн., з яких 394412,00 грн. основний платіж, 197206,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, в обгрунтування позовних вимог та з посиланням на норми чинного законодавства, зазначила, що АТЗТ «Енергія», здійснює свою діяльність відповідно до вимог законодавства та вважає, що ДПІ не мало підстав включати до складу валового доходу прострочену кредиторську заборгованість через три (і більше) роки, оскільки, це призведе до подвійного включення даних сум до складу валового доходу, а також суперечить Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними, цільовими фондами».

Крім того, з посилання на норми Господарського кодексу України, представник Позивача зазначила, що АТЗТ «Енергія» під час виконання господарської діяльності, укладені договори на виконання підрядних робіт з ТОВ «Енергопром», з УПП «Сантехбудмеханізація», у звязку із чим укладений також договір на постачання будівельних матеріалів з різними постачальниками, зокрема ТОВ «Проект-Модерн». Сторони досягли угоди з істотних умов укладених договорів. Отримані будівельні матеріали були списані, що вбачається з Матеріальних звітів по надходженню та витратах матеріалів, у звязку із чим Позивач не погоджується із висновками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, зробленими під час проведеної перевірки, та вважає, що підприємство Позивача правомірно включало до складу валових витрат вартість будівельних матеріалів, придбаних у ТОВ «Проект-Модерн». Позивач також вважає безпідставними висновки ДПІ щодо виключення суми у розмірі 364992,31 грн. зі складу податкового кредиту у лютому, квітні 2009 р. у звязку із твердженням Відповідача щодо відсутності господарської діяльності ТОВ «Проект-Модерн».

Представник Позивача звернула увагу суду на неправомірність списання Відповідачем податкового кредиту у сумі 29420,00 грн. по взаємовідносинах АТЗТ «Енергія» з ТОВ «Капітал», яке відповідно укладеного договору № 01/12 від 30.12.2008р., поставило металопродукцію для підприємства Позивача.

Таким чином, Позивач вважає, що винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акту перевірки податкові повідомлення рішення від 14.05.2010 року № 0001802305/0, від 22.06.2010 р. № 0001802305/1, від 27.08.2010 р. № 0001802305/2, від 11.11.2010 р. № 0001802305/3 та від 14.05.2010 року № 0001812305/0, від 22.06.2010 р. № 0001812305/1, від 27.08.2010 р. № 0001812305/2, від 11.11.2010 р. № 0001812305/3 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем надано до суду заперечення проти позову (т. 1 а.с.86-99). Відповідач вважає, що суми податкових зобовязань АТЗТ «Енергія» по податку на прибуток у сумі 334 157,00 грн., з яких 225917,00 грн. основний платіж, 108240,00 штрафні (фінансові) санкції та податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 591618,00 грн., з яких 394412,00 грн. основний платіж, 197206,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції нараховані правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

В обґрунтування своєї позиції Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог законодавства, оскільки актом перевірки підприємства Позивача від 22.04.2010 р. № 2574/2305/30429838 встановлені порушення вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/ВР-97 "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, а також п. 2.10 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005р. № 40/10320, із змінами та доповненнями щодо перевищення підприємством ліміту залишку готівки в касі підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності АТЗТ «Енергія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.04.2010 р. № 2574/2305/30429838.

Зазначеною перевіркою встановлені порушення пп.7.2.1, пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/ВР-97 "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, а також п. 2.10 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005р. № 40/10320, із змінами та доповненнями щодо перевищення підприємством ліміту залишку готівки в касі підприємства.

На підставі акту перевірки від 22.04.2010 р. № 2574/2305/30429838 були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2010 року № 0001802305/0 про визначення суми податкового зобовязання АТЗТ «Енергія» з податку на прибуток у сумі 334 157,00 грн., з яких 225917,00 грн. основний платіж, 108240,00 штрафні (фінансові) санкції та від 14.05.2010 року № 0001812305/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 591618,00 грн., з яких 394412,00 грн. основний платіж, 197206,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Скориставшись своїм правом на апеляційне узгодження спірних податкових повідомлень-рішень, Позивач оскаржував їх до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, до ДПА у Харківській області та до ДПА України. За результатами розгляду скарг податкові повідомлення рішення залишені без змін, скарги президента АТЗТ «Енергія» Агалакова Д.В. - без задоволення.

За результатами розгляду скарг ДПІ у Дзержинському районі були винесені відповідно податкові повідомлення-рішення від 22.06.2010 р. № 0001802305/1, від 27.08.2010 року № 0001802305/2, від 11.11.2010 року № 0001802305/3 - про визначення суми податкового зобовязання АТЗТ «Енергія» з податку на прибуток у сумі 334 157,00 грн., з яких 225917,00 грн. основний платіж, 108240,00 штрафні (фінансові) санкції та від 22.06.2010 р. № 0001812305/1, від 27.08.2010 року № 0001812305/2, від 11.11.2010 року № 0001812305/3.

Судом встановлено, що в перевіркою повноти визначення віднесення валових витрат за період з 01.09.2009р. по 31.12.2009р. встановлено, що АТЗТ «Енергія» було занижено суму валових доходів на 809308,00 грн. у звязку із тим, що у перевіряємому періоді підприємством Позивача була списана протермінована кредиторська заборгованість по наступним підприємствам: ПП «Веснебуд», ТОВ «ВИП», ТОВ «Високі технології», ТОВ «Дунія», ТОВ «ЕТВ-Технологія», ПП «Ірма-сервіс», ПП «Інтермісія-інс\вест», ТОВ «Ренекс ТНК», ПП «Ромул» та в бухгалтерському обліку було зараховано на доходи підприємства, але в податковому обліку списання протермінованої кредиторської заборгованості не відображалось. Будь-яких судових рішень щодо врегулювання дебіторської заборгованості підприємством не отримувалось. Заходів щодо врегулювання цієї заборгованості в судовому порядку не здійснювалось. Отже, перевіряючи ми зроблений висновок, що підприємством Позивача, в порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми протермінованої кредиторської заборгованості в розмірі 809308,00 грн. не були віднесені до складу валових доходів у І кварталі 2009 року. (акт перевірки с.7, с. 35; т. 1 стор. 13, стор. 27).

Крім того, перевіркою встановлено, що АТЗТ «Енергія» здійснювало придбання товарів (будівельних матеріалів) у ТОВ «Проект Модерн», яке, згідно інформації ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 07.09.09 № 1108/26-037 знаходився на податковому обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва. Місцезнаходження, згідно наданої інформації, ТОВ «Проект-Модерн» не встановлено. Необхідні умови для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності у ТОВ «Проект Модерн» - відсутні. Перевіряючими під час перевірки з наданих накладних № 16 від 29.07.2009р. та № 19/1 від 19.08.2009 р., отриманих від ТОВ «Проект-Модерн», встановити особу, що підписала вказані накладні на передачу будівельних матеріалів, не було можливим, оскільки, на зазначених документах відсутні прізвища, імя, по-батькові та посада особи, що відпустила товар. Також актом перевірки зазначено, що Позивачем не надані будь-які документи, які б свідчили про транспортування товару, зазначеного в накладній, здійснення його навантаження (розвантаження) отриманих будівельних матеріалів (стор. 19 акту). Вказані бухгалтерські документи, на підставі яких підприємством Позивача суму в розмірі 94361,00 грн. було віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року та до податкового кредиту з ПДВ у сумі 364992,00 грн., не відповідає вимогам законодавства України.

Суд зазначає, що АТЗТ «Енергія», не отримавши від постачальника ТОВ «Проект-Модерн» у період їх виписки, податкових накладних, не звернулось із вимогою до останнього про їх надання. До податкової інспекції разом із поданою податковою декларацією за грудень 2008р. заяви із скаргою на зазначеного постачальника, копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (будівельних матеріалів), підприємством Позивача не надано.

Таким чином, судом встановлено, що АТЗТ «Енергія», до складу податкового кредиту по податку на додану вартість у грудні 2009 року включило суми податку у розмірі 29420,00 грн. на підставі податкових накладних, заповнених з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В результаті вищевказаних порушень АТЗТ «Енергія» у перевіряємому періоді занижено податок на прибуток на 225917 грн., в тому числі у І кварталі 2009 р. на 202327 грн., у 3 кварталі 2009р. на 23590 грн., та занижено податок на додану вартість на 394412 грн., в тому числі у лютому 2009 р. на 153716 грн., у квітні 2009 р. на 211276 грн., у грудні 2009р. на 29420 грн.

Статтею 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) визначено поняття валового доходу та види доходів, які включає валовий дохід.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України зазначеного Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

До валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №283/97-ВР).

Пунктом 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість по зобовязаннях, за якою минув строк позовної давності.

Суд зазначає, що вимогами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до складу валових витрат включаються не лише фактично сплачені, але і нараховані суми.

Пунктами 5.3. - 5.7. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлені обмеження щодо включення певних витрат до складу валових. Суд зауважує, що зазначені норми Закону не містять заборони відносно включення до складу валових витрат вартості оприбуткованих товарів чи отриманих послуг.

Крім того, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/ВР-97 (із врахуванням змін та доповнень) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до розгляду справи документи не можна вважати належним чином оформленими, оскільки інформація, що зазначена в податкових накладних № 16 від 29.07.2009р. та № 19/1 від 19.08.2009 р., отриманих від ТОВ «Проект-Модерн», унеможливлює встановлення особи, що підписала вказані накладні на передачу будівельних матеріалів, на зазначених документах відсутні прізвища, імя, по-батькові та посада особи, що відпустила товар. Також Позивачем не надано документів, які б свідчили про транспортування товару, зазначеного в накладних, здійснення його навантаження (розвантаження) отриманих будівельних матеріалів (стор. 19 акту). Вказані бухгалтерські документи, на підставі яких підприємством Позивача суму в розмірі 94361,00 грн. було віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року та до податкового кредиту з ПДВ у сумі 364992,00 грн., не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами , уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно із п. 1.5 ст. 1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпунктом 7.8.2 п. 7.8 статті 7вищевказаного Закону передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Виходячи з приписів пп. 1.6, пп. 1.7 ст. 1 зазначеного Закону, податкове зобовязання загальна сума, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначається згідно з цим Законом (пп. 1.6 ст. 1); податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пп. 1.7 ст. 1).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється не більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом звітного періоду.

В порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» підприємство Позивача включило до складу податкового кредиту суми податку на підставі податкових накладних, що не містять відомості, передбачені вимогами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме : АТЗТ «Енергія» включило ПДВ у сумі 29420,00 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. відповідно до податкових накладних, які не містять повної інформації про продавця не зазначено місце розташування ТОВ «Капітал».

Відповідно до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що повинна містити, зокрема, місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Згідно п. 7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань. Платники податків зобовязанні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари(послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, а саме: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ».

Позивачем не було надано до перевірки, в т.ч. не надано на вимогу суду жодних доказів на підтвердження реального виконання зазначеного договору. Позивач не надав суду доказів наявності у нього у володінні будівельних матеріалів, проведення їх монтажу або виконання інших робіт, не надано позивачем і доказів, повязаних вказаних робіт з його господарською діяльністю.

Згідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Позивачем не надано під час проведення перевірки та судового розгляду жодних доказів реального виконання укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Проект-Модерн» та ТОВ «Капітал», договорів поставки, не підтверджено необхідність витрат для господарської діяльності позивача. Виконання вказаних договорів не підтверджується товарно-транспортними накладними щодо транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей; їх оприбуткування та ведення обліку на складі підприємства Позивача. Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні (фінансові) санкції застосовуються до платника податків лише у разі наявності порушень податкового законодавства. Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Як встановлено приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність оскаржуваних податкових повідомленьрішень від 14.05.2010 року № 0001802305/0, від 22.06.2010 р. № 0001802305/1, від 27.08.2010 року № 0001802305/2, від 11.11.2010 року № 0001802305/3 - про визначення суми податкового зобовязання АТЗТ «Енергія» з податку на прибуток у сумі 334 157,00 грн., з яких 225917,00 грн. основний платіж, 108240,00 штрафні (фінансові) санкції та від 14.05.2010 року № 0001812305/0, від 22.06.2010 р. № 0001812305/1, від 27.08.2010 року № 0001812305/2, від 11.11.2010 року № 0001812305/3 - про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 591618,00 грн., з яких 394412,00 грн. основний платіж, 197206,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства закритого типу "Енергія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харковапро скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 07 липня 2011 року.

Суддя Р.В. Мельников