Постанова № 16844532, 14.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"14" червня 2011 р. Справа № 2а-5425/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Кадар О.Г.,

представника позивача - Воловельської Т.В.,

представника відповідача- Мережко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова до приватного підприємства фірми "Бона", OFFSET DEALS, INC. USA про визнання недійсним зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства фірми «Бона» та компанії OFFSETDEALS, INC. USA, в якому просив суд визнати недійсним зобовязання з купівлі-продажу, укладеного на підставі контракту № Д-45/3 від 15.12.2005 року, специфікації та додаткової угоди № 1 від 23.02.2006р. (далі Угода), як таких, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також застосувати наслідки визнання вищезазначених господарських зобов'язань недійсними, що передбачені ст.208 ГК України, та на підставі цього вжити заходи забезпечення адміністративного позову, а саме: заборонити органам казначейства вчиняти певні дії, а саме здійснювати бюджетне відшкодування ППФ «Бона» з ПДВ в розмірі 2574,3 тис. грн. за березень-листопад 2006 року.

Постановою суду від 19 червня 2008 року провадження по справі за клопотання позивача було зупинено у звязку з необхідністю одержання від органів Интерполу витребуваних доказів.

Від позивача до суду надійшов лист про надання документів у звязку із чим суд ухвалою від 28 лютого 2011 року поновив провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на нікчемність угод, укладених відповідачем та OFFSETDEALS, INC. USA, оскільки в ході виконання покладених на податкові органи завдань та функцій ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були направлені запити до органів Інтерполу щодо реєстрації компанії OFFSETDEALS, INC. USA (3 IroquoisStreet, StatenIsland, NY, 10305, USA). Позивачем були отримані відповіді ( від 08.01.07р., від 29.01.07р., від 17.05.07р., від 17.07.08р.), згідно яких за обліками урядових та неурядових комерційних структур США OFFSETDEALS, INC. USA зареєстрованою не значиться. З посиланням на норми Конституції України та чинного законодавства позивач вважає зазначені обставини дають підстави вважати, що угода між відповідачами по даній справі укладалась з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Позивач вважає, що укладена між відповідачами угода була направлена на відшкодування сум ПДВ з державного бюджету та просив суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову, а саме: заборонити органам Державного казначейства здійснювати бюджетне відшкодування ППФ «Бона» сум ПДВ у розмірі 2574,3 тис. грн.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що вимога позивача по справі щодо заборони органам Державного казначейства здійснювати бюджетне відшкодування ППФ «Бона» з ПДВ в розмірі 2574,3 тис. грн. за березень листопад 2008 року випливають з предмету спору по справі № 2а-4408/7 та по справі № 22-а-2511/08, що вже був розглянутий судами першої та апеляційної інстанцій, є незаконною.

Щодо вимоги позивача визнати недійсним зобовязання з купівлі-продажу, укладеного на підставі контракту № Д-45/3 від 15.12.2005р., специфікації та додаткової Угоди № 1 від 23.06.2006р., як такого, що вчинено з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 Господарського кодексу представник Відповідача зазначив, що саме на підставі вищезазначеного контракту у ППФ «Бона» виникло право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, що підтверджується Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2007р. по справі № 2а-4408/07 та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 р. по справі № 22-а-2511/08.

Крім того, Відповідач вважає незаконними посилання Позивача на Повідомлення Відділу НЦБ Інтерполу в Харківській області № 1/Х3/07/334 від 29.01.2007р., де вказано що компанія OFFSETDEALS, INC. USA за обліками урядових та неурядових комерційних структур США зареєстрованою не значиться, оскільки, на його думку, кожний письмовий документ для отримання статусу доказу у справі повинен бути сформований відповідним повноважним органом (особою). Вважає, що органи Інтерполу за своїм правовим статусом не є спеціально уповноваженими органами з питань реєстраційної політики, а тому надані ними відомості з зазначених вище питань не можуть вважатися достовірними. Представник Позивача зазначив, що наявна в НЦБ інформація призначена лише для використання правоохоронними органами та судами у попередженні, розкритті, розслідування злочинів та судовому розгляді кримінальних справ та відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у скоєнні злочину і не можу бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Представник Позивача зазначив, що господарське зобовязання ППФ «Бона» перед компанією OFFSETDEALS, INC. USA відповідало вимогам діючого законодавства та просив суд у задоволенні позовних вимог ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов непідлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП фірма „Бона” зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.12.1996р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 14801200000015360.

Згідно із свідоцтвом про взяття на облік платника податків ПП фірма „Бона” взяте на облік як платник податків в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 25.02.1997р. за № 65.

Відповідач, згідно свідоцтва № 29878236 від 27.02.2002 року є платником податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПП фірмою „Бона” та OFFSETDEALS, INC. USA були укладені: 1. контракт № Д-45/3 від 15.12.2005 року на поставку латуні ливарної в чушках марки ЛС та прутків бронзових, додаткові угоди № 1 8 та специфікації № 1-32 к вказаному контракту; 2. контракт № Д-1/2 від 06.05.2005 року на поставку латуні ливарної в чушках марки ЛС, додаткові угоди № 1-3 та специфікації № 1-21 к вказаному контракту.

На виконання вказаних контрактів № Д-45/3 від 15.12.2005 року, № Д-1/2 від 06.05.2005 року ПП фірма „Бона” відправила, а OFFSETDEALS, INC. USA одержала згідно ВМД вказаний у контрактах, додаткових угодах та специфікаціях до контрактів, товар.

За наслідками здійснення господарської діяльності в березні 2006 р. підприємство відповідача ППФ «Бона» подало до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова декларацію з ПДВ та розрахунок бюджетного відшкодування, де задекларував до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку ПДВ в сумі 220169,0 грн. Достовірність показників поданої декларації була перевірна першим відповідачем, про що була складена довідка №369/232/23916606 від 25.07.07 р. За результатами цієї перевірки з боку позивача не виявлено ніяких порушень приписів Закону України «Про ПДВ».

Суд зазначає, що статус належно оформленої вантажна митна декларація буде мати лише у випадку дотримання усіх передбачених нормами діючого законодавства вимог при її заповненні. Зазначені вимоги регламентуються Положенням про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997р. №574) та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджена наказом державної митної служби України від 09.07.1997р. №307).

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію передбачено, що вантажна митна декларація (далі ВМД) письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів

У ВМД мають бути зазначені відомості про покупця продукції за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу.

За вказаними обсягами реалізації ПП фірма “Бона” застосувало пільги по оподаткуванню згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР в частині застосування нульової ставки відносно операцій по продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі митної території України. Суд зазначає, що у відповідності до п.п.6.2.1. п.6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією, отже, законодавець абсолютно чітко визначає підставу для втрати платником податку на додану вартість права на застосування нульової ставки податку - це не належно оформлена вантажна митна декларація. Єдиним державним органом, уповноваженим здійснювати контроль за реальністю експортних операцій та правильністю документального їх оформлення є органи митного контролю, і при цьому, норми діючого законодавства не надають органам податкової служби повноважень з визнання недійсними, нечинними або неналежно оформленими ВМД.

Отже, єдиним належним доказом складання ВМД з порушенням передбаченого порядку може бути виключно відповідний висновок митних органів.

Судом встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ПП фірми „Бона” з питань правильності застосування нульової ставки ПДВ по операціях по вивезенню товарів за межі митної території України по OFFSETDEALS, INC. USA(м. Нью-Йорк, США) за липень 2005 року жовтень 2006 року, про що складено акт від 05.05.2008 року за № 1867/16-008/23916606.

В ході виконання покладених на податкові органи завдань та функцій ДПІ Червонозаводського району м. Харкова було направлено запити до органів Інтерполу щодо реєстрації OFFSETDEALS, INC. USA (3 IroquoisStreet, StatenIsland, NY, 10305, USA). Відповідачем були отримані відповіді ( від 08.01.07р., від 29.01.07р., від 17.05.07р., від 17.07.08р.), згідно яких за обліками урядових та неурядових комерційних структур США OFFSETDEALS, INC. USA зареєстрованою не значиться.

Позивач та його представник у судовому засіданні з посиланням на отриману від органів Інтерполу інформацію про те, що підприємство OFFSETDEALS, INC. USA не значиться зареєстрованим за обліками урядових та неурядових комерційних структур США вважає, що вказані вантажні митні декларації не містять достовірних відомостей про покупця продукції, декларантом зазначено у вантажних митних деклараціях відомості про юридичну особу, якої не існує. В звязку з чим, стверджуюють, що ПП фірма «Бона» не мала правових підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість з операцій по експорту товарів, оформлених не належно оформленими вантажними митними деклараціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2007р справі № 2а-4408/07 (т.1 а.с. 41) та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 р. по справі № 22-а-2511/08 (т. 2 а.с. 239) судами зазначено, що згідно довідки ДПІ № 748/2312/23916606 від 12.10.06 р., якою не встановлено порушень при оподаткуванні ППФ «Бона» ПДВ господарських операцій червня та липня 2006 р. і підтверджено правильність обчислення заявлених за вказані періоди сум бюджетного відшкодування. Вказані суми бюджетного відшкодування обчислені підприємством ППФ «Бона» відповідно до Закону України «Про ПДВ», сплачені на користь постачальників товарів (робіт) в ціні товарів (робіт, послуг), підтверджені проведеними ДПІ перевірками, результати яких додавались до справи, і порушень у визначені відповідачем по справі даних сум податку не виявлено.

Крім того, під час розгляду справи Відповідач надав суду документи компанії OFFSETDEALS, INC. USA, які свідчать про та, що OFFSETDEALS, INC. USA існуюча компанія з реєстрацією в США. (т.1 : а.с. 58-70).

Суд зазначає, що органи державної податкової служби, зазначені в абзаці 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями, можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Частиною 1 статті 208 Господарського Кодексу передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Передбачені частиною 1 статті 208 ГК санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Що стосується позовних вимог в частині застосування наслідків ст. 208 ГК України, суд зазначає наступне.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Для вирішення питання про застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачених ст. 208 ГК України, необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує їх недійсність, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

Умисел (намір) юридичної особи на свідоме укладення угоди завідомо суперечної інтересам держави та суспільства визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що питання доказування наявності або відсутності умислу особи на вчинення дій, які суперечать інтересам держави або суспільства належить до кримінального судочинства. Тобто, для застосування вказаних санкцій, позивач повинен надати належні докази, наприклад вирок суду про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб відповідача або відповідачів за відповідну злочинну дію.

Належних та допустимих доказів щодо наявності умислу (наміру) хоча б у однієї із сторін спірної угоди на момент її укладання та мети укладення, яка завідомо суперечна інтересам держави і суспільства та настання відповідних наслідків, позивач суду не надав. Тобто, позивач не виконав обов'язків, покладених на нього ст. 71 КАС України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», а тому її дії є неправомірними.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на Позивача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Жодного доказу щодо встановлення порушення з боку Відповідача ППФ «Бона» чинного законодавства при укладанні угод під час здійснення своєї фінансово-господарської діяльності Позивачем ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова - до суду не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Позивачем не було надано належних доказів в обґрунтування своєї позиції, а тому вважає вимоги Позивача такими, що порушують положення ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративнго позову Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова до приватного підприємства фірми "Бона", OFFSET DEALS, INC. USA про визнання недійсним зобов'язання - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 25 червня 2011 року.

Суддя Р.В. Мельников