Постанова № 16843885, 30.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5123/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представника відповідача - Зайця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубокомплект - Кременчук"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубокомплект - Кременчук" (далі - позивач, ТОВ “Трубокомплект-Кременчук”)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2011 року № 0002491502/1569.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що вважає неправомірним та таким, що не відповідає дійсності, висновок контролюючого органу щодо завищення податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинах з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10». Зазначив, що на час здійснення господарських операцій між позивачем із зазначеним контрагентом, останнє було зареєстровано в установленому законом порядку, мало свідоцтво платника ПДВ. Наполягав на тому, що субєкт господарювання не несе відповідальність за діяльність інших підприємств та не має компетенції контролювати їх господарську діяльність, а тому просив визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях відповідачем вказано, що висновки акту перевірки вважає обґрунтованими, оскільки господарські операції, на підставі яких сформовано податковий кредит, не підтверджені первинними документами, у зв'язку із чим вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “Трубокомплект-Кременчук” (ідентифікаційний код 33435179) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 17.03.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 360146, та взято на податковий облік у Кременчуцькій ОДПІ.

У період з 01.04.2011 року по 06.04.2011 року на підставі наказу від 01.04.2011 року № 1538 головним державним податковим інспектором Кременчуцької ОДПІ Іоновою О.М. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку декларації з податку на додану вартість ТОВ “Трубокомплект-Кременчук”, поданої за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.04.2011 року № 2010/15-322/33435179, у якому відображено порушення позивачем підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статті 185, статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ “Трубокомплект-Кременчук” завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ за грудень 2010 року на 3 095 грн. 97 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2011 року № 0002491502/1569, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3 869 грн. 96 коп., в тому числі: 3 095 грн. 97 коп. - основний платіж, 773 грн. 99 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Проте позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленнюрішенню, суд виходить із наступного.

Преамбулою Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платникаподатку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг),датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07.12.2010 року між ТОВ “Трубокомплект-Кременчук” та ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” укладено договір купівлі-продажу № 07-12-10.

Згідно умов договору, Продавець (ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10”) зобовязується продати Покупцю товар, а Покупець (ТОВ “Трубокомплект-Кременчук”) прийняти його та оплатити. Поставка товару здійснюється за домовленістю сторін. Оплата вартості товару здійснюється згідно виставлених рахунків.

На виконання умов договору ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” виписано ТОВ “Трубокомплект-Кременчук” податкову накладну від 17.12.2010 року № 113 на загальну суму 18 575 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 3 095 грн. 97 коп., рахунок-фактуру та видаткову накладну.

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківською випискою.

Перевезення товару від Постачальника (ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10”) до Покупця (ТОВ “Трубокомплект-Кременчук”) здійснювалося Постачальником із використанням послуг ФОП ОСОБА_4 (свідоцтво про сплату єдиного податку від 24.03.2010 року вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту, ліцензія Міністерства транспорту та звязку України НОМЕР_1, дозволений вид робіт внутрішні перевезення вантажів, копії у матеріалах справи) та підтверджується товарно-транспортною накладною від 17.12.2010 року.

Зберігання товару здійснювалося в орендованому приміщенні за адресою: проїзд Галузевий, 30 м. Кременчук (договори оренди із ЗАТ «Паритет» від 01.01.2009 року № 2, від 01.01.2011 року № 1/1-2011).

Позивачем на підставі виписаної ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” податкової накладної включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року суму ПДВ 3 095 грн. 97 коп.

Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до її змісту та форми відсутні.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використав придбаний у ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” товар у своїй господарській діяльності, а саме: для реалізації ВАТ «Домбассатоменергомонтаж», ЗАТ «Паритет», що підтверджується видатковими накладними.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ТОВ “Трубокомплект-Кременчук” для подальшої його реалізації.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” належно оформленої податкової накладної, отриманої в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд зазначає, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних, ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано, та було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З огляду на зазначене, суд вважає правомірним включення позивачем до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинах із ПП “Сільгоспнафтопродуктсервіс 10” суму ПДВ 3 095 грн. 97 коп.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 06.05.2011 року № 0002491502/1569 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ “Трубокомплект-Кременчук” є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубокомплект - Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 06.05.2011 року № 0002491502/1569.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубокомплект - Кременчук" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко