Постанова № 16843878, 29.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3033/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Дігтярь Л.А.,

представника відповідача - Крицького Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдом"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдом" (далі - позивач, ТОВ "Стройдом")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2011 року № 0000732301, № 0000741702, № 0000722301.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на помилковість та безпідставність висновків акту перевірки. Зазначав, що відповідачем, в порушення вимог статті 250 Господарського кодексу України, пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач посилався на те, що дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: не оприбуткуваня готівки в касі підприємства, не утриманя податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 20.06.2011 року у даній справі роз'єднано, поєднані в одне провадження, позовні вимогипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.03.2011 року № 0000732301, № 0000741702, № 0000722301, шляхом виділення у самостійне провадження вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2011 року № 0000722301, оскільки спільний розгляд зазначених позовних вимог ускладнював та сповільнював вирішення справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Стройдом» (ідентифікаційний код 31562176) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 19.06.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 789656, та взято на податковий облік у ДПІ у м. Полтаві.

У період з 28.02.2011 року по 11.03.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.03.2011 року № 2087/23-2/31562176, у якому, серед іншого, відображено порушення позивачем пунктів 2.6, 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме: не оприбуткування готівки в касі підприємства - не відображення отриманих готівкових коштів, що зняті з банківського рахунку, за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 233 600 грн.; підпунктів 4.2.8, 4.2.9, пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, пункту 19.2, статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 36134 грн. 77 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 31.03.2011 року:

- № 0000732301, яким до позивача за порушення пунктів 2.6, 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1168000 грн.;

- № 0000741702, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок з доходів найманих працівників на загальну суму 45168 грн. 46 коп., в тому числі: 36 134 грн. 77 коп. - основний платіж, 9 033 грн. 69 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

Проте позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 31.03.2011 року № 0000741702, суд зазначає наступне.

Із акту перевірки слідує, що позивачем в порушення підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 3, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІУ не утриманий податок з доходів фізичних осіб із суми доходу працівників підприємства у вигляді заробітної плати, а саме: неправомірно надана податкова соціальна пільга працівникам, які одночасно з отриманням заробітної плати отримували дохід самозайнятої особи від підприємницької діяльності.

Підпунктом "е" підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податкова соціальна пільга не застосовується до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Згідно підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 вказаного закону податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Судом встановлено, що працівникам ТОВ «Стройдом» ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зареєстровані як субєкти господарської діяльності, неправомірно надана податкова соціальна пільга, внаслідок чого сума неутриманого податку з доходів фізичних осіб становить 1102,27 грн.

Також, із акту перевірки вбачається, що в порушення підпунктів 4.2.8, 4.2.9 пункту 4, пункту 19.2 статті 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІУ, не утриманий податок з доходів фізичних осіб із суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага.

Відповідно підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;

Згідно підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Так в ході документальної перевірки встановлено, що за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року директором ТОВ «Стройдом» ОСОБА_2 отримано готівки з установи банку на закупівлю матеріалів та на відрядження на загальну суму 528 600 грн., повернуто кошти на розрахунковий рахунок підприємства на загальну суму 280 000 грн.

Авансові звіти та документи, які підтверджують витрати, відповідно до вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2010 року, на загальну суму 248600 грн. для перевірки не надавалися.

Таким чином, отримані кошти є доходом працівника та підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Не утримано податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року на суму 35032 грн. 50 коп.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що ДПІ у м. Полтаві податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2011 року № 0000741702 правомірно збільшено позивачу суму грошового зобовязання за платежем: податок з доходів найманих працівників на загальну суму 45168 грн. 46 коп., в тому числі: 36 134 грн. 77 коп. - основний платіж, 9 033 грн. 69 коп. - штрафна (фінансова) санкція, а тому позовні вимоги ТОВ «Стройдом» в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В акті перевірки також зафіксовано не оприбуткування готівки в касі підприємства, а саме: не відображено отримані готівкові кошти, що зняті з банківського рахунку за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року у розмірі 233600 грн., прибуткові та видаткові касові ордера, касова книга на підприємстві відсутні на порушення пункту 2.6, п. 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженою постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Суд погоджується із доводами позивача щодо не дотримання відповідачем строків давності при застосуванні штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій, враховуючи наступне.

Фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення порядку ведення касових операцій є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно частини 2 статті 250 зазначеного кодексу (у редакції, згідно із Законом України від 02.12.2010 року N 2756-VI) дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Вказану статтю доповнено частиною другою, у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набрав чинності 01.01.2011 року.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Строк застосування адміністративно-господарської санкції за останнє виявлене порушення закінчився 31.12.2010 року, тобто до набрання чинності Закону України від 02.12.2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" (набрав чинності 01.01.2011 року).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спірних відносин (які виникли до 01.01.2011 року) підлягає застосуванню норма статті 250 Господарського кодексу України, у редакції, що діяла до 01.01.2011 року.

З акту перевірки від 16.03.2011 року № 2087/23-2/31562176, вбачається, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1168000 грн. застосовані за порушення у сфері готівкового обігу, вчинені за період з 01.07.2008 року по 30.12.2009 року.

За таких обставин штрафні (фінансові) санкції за порушення пунктів 2.6, 4.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» застосовано поза межами річного строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України», а отже податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року № 0000732301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Стройдом» підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдом"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 31.03.2011 року № 0000732301.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдом" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко