Постанова № 16843849, 30.06.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5091/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представників позивача - Волокова С.М., Коротич І.В.,

представника відповідача - Божинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2011 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" (далі - ТОВ "Олтан", позивач)до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009151502/0/234 від 26.10.2010 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 25 504,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 р. позовну заяву залишено без руху, а 24.01.2011 р. повернуто позивачу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 р. скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 р., а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

15.06.2011 р. відкрито провадження у справі.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 14.10.2010 р. №138/15-322/21056692 щодо порушення ТОВ "Олтан" п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року в сумі 25 504,00 грн. є хибними, а податкове повідомлення-рішення №0009151502/0/234 від 26.10.2010 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що право на бюджетне відшкодування підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема належним чином оформленими податковими накладними.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в ході проведеної 14.10.2010 р. документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ, поданої за серпень 2010 року встановлено, що ТОВ "Олтан" має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, а саме: податкове навантаження по деклараціям з ПДВ за 2009 рік, січень - серпень 2010 року становить 0%, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України, а це у свою чергу суперечить приписам пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Також зазначав що, основні контрагенти позивача (ТОВ "Арис-Юг" та ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс") протягом липня 2010 року до бюджету сплачували незначні суми ПДВ при великих обсягах поставок і проводили коригування, що призводять до заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту. У зв'язку з цим ТОВ "Олтан" порушено п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 25 504,00 грн.

Звідси, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Олтан" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Олтан" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 03.08.2004 р. (ідентифікаційний код 21056692). На даний час позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ (свідоцтво №23551983).

14.09.2010 р. позивач подав до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року (№9003684269), в якій відображено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 18.2.) становить 33 145,00 грн. (відємне значення), залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 23) 25 504,00 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1.) 25 504,00 грн.

З 13.09.2010 р. по 13.10.2010 р. старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Управління оподаткування юридичних осіб проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з ПДВ ТОВ "Олтан", поданої за серпень 2010 року, результати якої оформлено актом від 14.10.2010 р. №138/15-322/21056692.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.7.10, п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року в сумі 25 504,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 р. №0009151502/0/234, яким ТОВ "Олтан" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 25 504,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, регламентовані п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Із системного аналізу зазначених правових норм суд вбачає, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

Як свідчать матеріали справи, висновок перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 25 504,00 грн. ґрунтується на тому, що основні постачальники позивача - ТОВ "Арис-Юг" та ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" сплачують незначні суми ПДВ до бюджету при великих обсягах поставок, проводять коригування, що призводять до заниження податкових зобов'язаннях та завищення податкового кредиту, а позивач має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ "Олтан" за КВЕД є, зокрема: 63.40.0. - організація перевезення вантажів, 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту, про що зазначено в акті перевірки від 14.10.2010 р.

Позивач має ліцензію серії АВ №532372 на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, міжнародні перевезення вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами, видану Головавтотрансінспекцією 29.04.2010 р. та використовує у своїй господарській діяльності транспортні засоби, про що свідчать наявні у справі копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Суд встановив, що основними постачальниками ТОВ "Олтан" у липні 2010 р. були ТОВ "Арис-Юг" та ТОВ ТД "Кременчкунафтопродуктсервіс". Вказані контрагенти є платниками ПДВ.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту по господарських операціях із ТОВ "Арис-Юг" та ТОВ ТД "Кременчкунафтопродуктсервіс" позивач надав податкові накладні та виписки з особових рахунків за червень - липень 2010 року.

З огляду на викладене, позивач, який фактично сплатив ТОВ "Арис - Юг" та ТОВ ТД "Кременчкунафтопродуктсервіс", а також іншим контрагентам у попередньому податковому періоді (липень 2010 року) суму ПДВ 25 504,00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, за умови, що господарські операції мали реальний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періодах від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до складу бюджетного відшкодування ПДВ у серпні 2010 року суму ПДВ в розмірі 25 504,00 грн.

Посилання в акті перевірки на те, що головні контрагенти позивача - ТОВ "Арис - Юг" та ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс" протягом липня 2010 року сплачували незначні суми ПДВ до бюджету при великих обсягах поставок і проводили коригування, що призводять до заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту, суд оцінює критично, оскільки позивач не може нести відповідальності за можливі порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами.

Стосовно твердження відповідача про те, що ТОВ "Олтан" має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із основних видів діяльності ТОВ "Олтан" є міжнародні вантажні перевезення.

Згідно з п.6.2 ст. 6 Закону №168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

Як встановлено судом, позивач отримує кошти за здійснення міжнародних перевезень, по яким ставка ПДВ складає "0", разом з тим, здійснює закупівлю товарів та послуг на територію України, тому сплачує суми ПДВ в ціні товарів (послуг), що і є причиною виникнення у позивача від'ємного значення ПДВ.

З огляду на викладене, суд не вбачає у господарській діяльності позивача порушень Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому слід зазначити, що нормами вказаного Закону можливість відшкодування ПДВ не обумовлюється рівнем податкового навантаження самого платника ПДВ.

Посилання в акті перевірки на порушення позивачем п.1.3, п.1.8. ст. 1, пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суд також вважає безпідставним, оскільки п.1.3 ст. 1 Закону дає визначення платнику податку, п.1.8 ст. 1 Закону дає визначення поняття бюджетного відшкодування, а пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону встановлює лише джерело сплати бюджетного відшкодування.

Отже, висновок перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 25 504,00 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №0009151502/0/234 від 26.10.2010 р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 25 504,00 грн., було винесено необґрунтовано та всупереч положенням Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 26 жовтня 2010 року №0009151502/0/234.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун