Постанова № 16843821, 05.07.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2а/1570/329/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,(довіреність від 10.11.2010 року),

представника відповідача ОСОБА_2, (довіреність від 10.03.2009 року)

представника відповідача ОСОБА_3, (довіреність від 03.03.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ВОБ»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області та до Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання нечинним рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 21113/10/23-00 від 23.11.2010 року про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152300/0 від 26.10.2010 року та № 0000152300/1 від 23.11.2010 року, суд -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «ВОБ» (далі ПП «ВОБ»), 11 січня 2011 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області та до Державної податкової адміністрації в Одеській області про визнання нечинним рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 21113/10/23-00 від 23.11.2010 року про результати розгляду первинної скарги та рішення ДПА в Одеській області № 47594/10/25-0007 від 22.12.2010 року про результати розгляду повторної скарги та про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152300/0 від 26.10.2010 року та № 0000152300/1 від 23.11.2010 року.

14 квітня 2011 року в судовому засіданні розглянуто клопотання представника ДПА в Одеській області про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про визнання нечинним рішення ДПА в Одеській області № 47594/10/25-0007 від 22.12.2010 року про результати розгляду повторної скарги. За наслідками розгляду клопотання, судом прийнято ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинним рішення ДПА в Одеській області № 47594/10/25-0007 від 22.12.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що 13.10.2010 року Роздільнянською МДПІ в Одеській області проведено невиїзну перевірку ПП «ВОБ»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «Агро-Гелеос» та складено акт перевірки № 645/23-33094939. Згідно вказаного акту встановлено порушення п.п. 7.4.1, п. 7.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення податкового кредиту в сумі 21554 грн., в тому числі по періодах: січень 2010 року - 5265 грн., лютий 2010 року - 1668 грн., травень 2010 року -14621 грн. 18.10.2010 року, позивач подавав відзив на акт перевірки, однак Роздільнянською МДПІ не взято до уваги доводів, викладених у відзиві та 26.10.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000152300/0. 04.11.2010 року до Роздільнянської МДПІ була подана первинна скарга на податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги Роздільнянською МДПІ прийнято рішення про залишення скарги без задоволення та винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000152300/1 від 23.11.2010 року, яке було оскаржене до ДПА в Одеській області. Згідно рішення ДПА в Одеській області у задоволенні повторної скарги відмовлено, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Посилаючись на приписи ч.2 ст. 2, ст. 104 КАС України, абз. 4 п.п. 7.4.1 ст. 7, п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивач вважає, що рішення Роздільнянською МДПІ, а також податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є незаконними та підлягають скасуванню. Перевіряючим до перевірки представлені документи: договори, акти виконаних робіт, податкові накладні ці документи є документами первинного обліку та у повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції, що дає можливість зробити висновок про їх використання у господарській діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві і просив суд задовольнити позовні вимоги.

15 лютого 2011 року від відповідача - Роздільнянської МДПІ до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що на підставі посвідчення серія УОД № 049761, виданого ДПА в Одеській області, старшим державним податковим ревізор - інспектором управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ Єрсак І.І., згідно з ч.1 п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зі змінами та доповненнями, проведено невиїзну документальну перевірку ПП «ВОБ»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «Агро Гелеос»за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року. Для проведення невиїзної перевірки щодо підтвердження взаємовідносин ПП «ВОБ»з ТОВ «Агро Гелеос»суб'єктом господарювання, надано на огляд оригінали наступних документів: декларація з податку на додану вартість за січень, лютий, травень 2010 року; реєстр отриманих податкових накладних; договори на надання послуг від 29.01.2010 року №01/29/01, 05/17-1 (у) від 17.05.2010 року; податкові накладні №01/29/01 від 29.01.2010 року, №02/26/01 від 26.02.2010 року, №1701 від 17.05.2010року; акти виконаних робіт №01/29/01 від 29.01.2010 року, №02/26/01 від 26.02.2010 року, №1701 від 17.05.2010 року; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 311, 361, 631 ,377. Перевіркою встановлено наступне, що ПП «ВОБ»з ТОВ «Агро Гелеос»було укладено договори від 29.01.2010 року №01/29/01 (у), від 17.05.2010 року №05/17-1(у) щодо організації транспортних перевезень та експедуванню вантажів. Для підтвердження взаємовідносин ПП «ВОБ»з ТОВ «Агро Гелеос» підприємством не надані первинні документи, які б, підтверджували здійснення господарської операції, а саме товарно-транспортні накладні. Згідно пояснень керівника ПП «ВОБ»товарно-транспортні накладні на підприємстві відсутні. До перевірки підприємством було надано тільки акти виконаних робіт, отримані від ТОВ «Агро-Гелеос», які не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88. Первинні документи з відображення господарських операцій є основою для податкового обліку. Використання у господарській діяльності транспортних перевезень та послуг експедуванню вантажів, суми податку на додану вартість по яким було включено ПП «ВОБ»до складу податкового кредиту, не було підтверджено належними первинними документами (відсутність товарно - транспортних накладних та оплату за послуги було здійснено частково). Відповідач в запереченнях просив повністю відмовити ПП «ВОБ»у задоволенні позовній заяві.

Представник Роздільнянської МДПІ запречував проти задоволення позову ПП «ВОБ» посилаючись на обґрунтування зазначені в запереченнях на адміністративний позов.

Представник ДПА в Одеській області заперечень на адміністративний позов до суду не надавала, проте в судовому засіданні запречувала проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ПП «ВОБ» (ідентифікаційний код 33094939), зареєстроване Великомихайлівською районною державною адміністрацією 01.10.2004 року та перебуває на податковому обліку в Великомихайлівському відділі Роздільнянської МДПІ.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,

на підставі посвідчення серія УОД № 049761, виданого ДПА в Одеській області, старшим державним податковим ревізор - інспектором управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ Єрсак І.І., проведено невиїзну перевірку ПП «ВОБ»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «Агро Гелеос»за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року.

За результатами перевірки складено акт про результати невиїзної планово перевірки від 13.10.2010 року № 645/23-33094939 (а.с. 15-21). В висновках акту зазначено, що в результаті взаємовідносин з ТОВ «Агро Гелеос», ПП «ВОБ» в порушення п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищило податковий кредит в сумі 21554,00 грн., в т. ч. по періодам: січень 2010 року 5265 грн., лютий 2010 року 1668,00 грн., травень 2010 року 14621,00 грн.

В описовій частині акту перевірки (а.с. 17-20) перевіряючим Роздільнянської МДПІ зазначено, що для проведення невиїзної перевірки щодо підтвердження взаємовідносин ПП «ВОБ»з ТОВ «Агро Гелеос» позивачем було надано на огляд оригінали наступних документів: декларація з податку на додану вартість за січень, лютий, травень 2010 року; реєстр отриманих податкових накладних; угоди від 29.01.2010 року №01/29/01, 05/17-1 (у) від 17.05.2010 року; податкові накладні №01/29/01 від 29.01.2010року, №02/26/01 від 26.02.2010 року, №1701 від

17.05.2010року; акти виконаних робіт №01/29/01 від 29.01.2010 року, №02/26/01 від 26.02.2010 року, №1701 від 17.05.2010 року; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 311, 361, 631, 377. Перевіркою встановлено, що ПП «ВОБ»укладено з ТОВ «Агро Гелеос»договори від 29.01.2010 року №01/29/01 (у), від 17.05.2010 року №05/17-1(у) щодо організації транспортного обслуговування та отримано податкові накладні по послугам автоперевезень. Для підтвердження взаємовідносин ПП «ВОБ»з ТОВ «Агро Гелеос»підприємством не надані первинні документи, які б підтверджували здійснення господарської операції, а саме товарно-транспортні накладні. Згідно наданих пояснень керівника ПП «ВОБ»товарно-транспортні накладні на підприємстві відсутні. До перевірки підприємством було надано акти виконаних робіт, отримані від ТОВ «Агро-Гелеос», які не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88. У разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку товарно-транспортної накладної, платник податків не має достатніх законодавчих підстав для включення відповідних сум з податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Розрахунки за послуги по автоперевезенню здійснено в сумі 71597,00 грн., згідно платіжних доручень: № 58 від 19.03.2010 року - 31 590 грн.; № 7 від 26.03.2010 року - 10 007,76 грн.; № 91 від 17.05.2010 року - 30 000 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Роздільнянською МДПІ, 26.10.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення: №0000152300/0, (а.с. 46), яким визначено позивачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 21554,00 грн., - за основним платежем та суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10777,00 грн., всього 32331,00 грн., - за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Приписами п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. На податкове повідомлення-рішення, 26.10.2010 року ПП «ВОБ» було подано скаргу в порядку апеляційного оскарження, за результатами розгляду скарги Роздільнянською МДПІ прийнято рішення (а.с. 48-52), яким скаргу ПП «ВОБ»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000152300/0 від 26.10.2010 року без змін. За наслідками розгляду скарги Роздільнянською МДПІ 23.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152300/1 де позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 32331,00 грн., з яких 21554,00 грн., - за основним платежем та 10777,00 грн., - штрафні санкції, (а.с. 53).

Податкове повідомлення-рішення № 0000152300/1 від 23.11.2010 року оскаржене позивачем до ДПА в Одеській області (а.с. 11-14). За результатами розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області прийнято рішення (а.с. 54-55), яким скаргу ПП «ВОБ»залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення: №0000152300/0 від 26.10.2010 року та №0000152300/1 від 23.11.2010 року без змін.

Правомірність прийнятих Роздільнянською МДПІ податкових повідомлень рішень № 0000152300/0 від 26.10.2010 року та № 0000152300/1 від 23.11.2010 року є предметом даного спору.

При перевірці Роздільнянською МДПІ встановлено, що 29.01.2010 року та 17.05.2010 року ПП «ВОБ»уклало з ТОВ «Агро Гелеос» договори №01/29/01 (у) та №05/17-1(у) про надання транспортних послуг - послуг по організації транспортних перевозок і експедування грузів.

Статтею 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказ Міністерства транспорту України 14.10.97 року N 363, визначено, що транспортна послуга, це перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Приписами ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказ Міністерства транспорту України 14.10.97 року N 363, зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З наданих до суду представником позивача товарно-транспортних накладних вбачається, що позивач здійснював відвантаження: соняшнику до ТОВ «Віоіл Універсал Україна», перевезення здійснювалося транспортним засобом ТОВ «Агро Гелеос»(а.с. 83-85, 104-107); кукурудзи, ячменю, пшениці до ВАТ «Затишанського хлібоприймального підприємства», перевезення здійснювалося транспортним засобом ТОВ «Агро Гелеос»(а.с. 86-103, 111? 113-128); ячменю та пшениці на елеватор ТОВ «Агротрейд-Юг»перевезення здійснювалося транспортним засобом ТОВ «Агро Гелеос»(а.с. 108-110, 112). Товарно-транспортні накладні оформлені у відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено в п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3 та пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару (послуг) чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Законом України «Про податок на додану вартість», не передбачено включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Закон України «Про податок на додану вартість»визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів, або у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями. Будь-яких інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Законом не передбачено.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що використання у господарській діяльності транспортних перевезень та послуг експедируванню вантажів, суми податку на додану вартість по яким було включено ПП «ВОБ»до складу податкового кредиту, підтверджено належними первинними документами.

На підтвердження виконання умов договору та використання послуг по організації транспортних перевозок і експедируванню вантажів в господарській діяльності ПП «ВОБ»до суду представником позивача надані видаткові накладні: № 02/26/01 від 26 лютого 2010 року (а.с., 157); податкові накладні: № 02/26/01 від 26.02.2010 року (а.с. 158), № 01/29/01 від 29.01.2010 року (а.с. 161), № 1701 від 17.05.2010 року (а.с. 172); рахунки № 31 від 26.02.2010 року (а.с. 159), № 11 від 29.01.2010 року (а.с. 162), № 162 від 17.05.2010 року (а.с. 171); акт здачі-прийняття робіт № 01/29-1 від 29 січня 2010 року (а.с. 160), № 1701 від 17.05.2010 року (а.с. 170) та товарно-транспортні накладні (а.с. 83-128).

Підтверджуючи оплату за послуги (в тому числі і ПДВ) ТОВ «Агро Гелеос»по організації транспортних перевозок і експедируванню вантажів представником ПП «ВОБ»надано до суду платіжні доручення № 58 від 19.03.2010 року на суму 31 590 грн. (а.с. 165); №7 від 26.03.2010 року на суму 10 007,76 грн. (а.с. 167); № 91 від 17.05.2010 року на суму 30000 грн. (а.с. 164).

На підтвердження отримання ПП «ВОБ» послуг по транспортному обслуговуванню від ТОВ «Агро Гелеос»отримано податкові накладні: № 02/26/01 від 26.02.2010 року, де визначена суму ПДВ 1667,96 грн., (а.с. 158), № 01/29/01 від 29.01.2010 року, де визначена сума ПДВ 5265,00 грн. (а.с. 161), № 1701 від 17.05.2010 року де визначена суму ПДВ 14621,32 грн., (а.с. 172).

Суд вважає необгрунтованим посидання відповідача, на те, що ПП «ВОБ» порушило приписи Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки до суду надані всі первинні документи, які підтверджують здійснення позивачем господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по даній справі не доведено порушення ПП «ВОБ»вимог чинного податкового законодавства.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, вище викладене, суд вважає що адміністративний позов ПП «ВОБ» підлягає частковому задоволенню, а саме в частині скасування податкових повідомлень-рішень Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 0000152300/0 від 26.10.2010 року та № 0000152300/1 від 23.11.2010 року.

Позовні вимоги позивача про визнання нечинним рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 21113/10/23-00 від 23.11.2010 року, обґрунтовано тим, що воно винесено з порушенням вимог чинного законодавства, однак в позовній заяві та при розгляді справи не зазначені підстави та не надано обґрунтованих пояснень, щодо порушень Роздільнянською МДПІ приписів чинного законодавства при прийнятті рішення за наслідками розгляду первинної скарги позивача.

Також судом встановлено, що за наслідками розгляду Роздільнянською МДПІ скарги ПП «ВОБ»прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152300/1 від 23.11.2010 року, яке є предметом розгляду даної справи.

З зазначеного вбачається, що рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 21113/10/23-00 від 23.11.2010 року (а.с. 48-52) не несе правових наслідків для позивача, оскільки за наслідками розгляду скарги прийнято податкове повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги про визнання нечинним рішення Роздільнянської МДПІ № 21113/10/23-00 від 23.11.2010 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.3 ст. 94 КАС України, визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджено сплату судових витрат - судового збору - в сумі 3 гривни 40 копійок (квитанція № 4463.475.1 (а.с.9), тому суд вважає що судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «ВОБ» - задовольнити частково

Скасувати податкові повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 0000152300/0 від 26.10.2010 року та № 0000152300/1 від 23.11.2010 року.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 05 липня 2011 року.

Суддя Вовченко O.A.