Вирок № 16831131, 03.02.2011, Високопільський районний суд Херсонської області

Справа №1-28/2011

В И Р О К

Іменем України

03 лютого 2011 року Високопільського районного суду Херсонської області в складі:

головуючого: судді - Дригваль В.М.,

при секретарі : - ОСОБА_1

з участю прокурора: - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Високопілля кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 пров.Підгірний буд.2 Високопільського району Херсонської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2009 року близько 15.30 год., перебуваючи на околиці смт Архангельське Високопільського району Херсонської області, ОСОБА_5 на березі річки Інгулець, в ході сварки з ОСОБА_6, яка виникла раптово на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність характеру своїх дій, направлених на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, умисно наніс удар палицею із дерева з металевим наконечником в життєво важливий орган, голову , від якого ОСОБА_6 втратив свідомість і в подальшому 22.11.2009 року в приміщенні Високопільської центральної районної лікарні Херсонської області, від отриманих тілесних ушкоджень, помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи за №126 від 24.01.2010 року, смерть ОСОБА_6 наступила від закритої внутрішньо-черепної травми у вигляді перелому кісток основи черепу справа, субдуральної гематоми в правій тім`яній області, крововиливу під м`які мозкові оболонки правої тім`яної частки, які за ознаками небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальних збитків на суму 10000 грн. та моральної шкоди на суму 250000 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав частково у вчиненому злочині та пояснив, що не мав на меті наносити такої тяжкості тілесні ушкодження, що діяв з метою самозахисту себе та свого сина від агресивних дій та наміру, висловленого ОСОБА_6 спричинити йому тілесні ушкодження. Просить суд суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім часткового визнання своєї вини, вина ОСОБА_5 підтверджується доказами, які добуті в ході досудового слідства та досліджені в судовому засіданні в процесі судового розгляду справи, а саме :

Показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 про те, що 21.11.2009 року близько 15.20 год її чоловік ОСОБА_6 пішов набрати води з криниці та загнати додому гусей в кількості 70 штук з річки Інгулець, яка протікає близько 200 м від їхнього домоволодіння. Близько 16.20 год. до неї до дому прийшов ОСОБА_5 та повідомив, що відвіз до лікарні її чоловіка ОСОБА_6, який упав та розрубав собі голову і потрібно привезти до лікарні сухий одяг. Коли вона прибула до лікарні, то дізналася від медичних працівників, що чоловік втратив свідомість, викликана швидка медична допомога. При доставлені до центральної районної лікарні в смт Високопілля від лікаря ОСОБА_7, а подальшому від лікаря ОСОБА_8, дізналася, що чоловік сам собі не міг заподіяти такі тілесні ушкодження голови, що було нанесено удар по голові. Викликані спеціалісти із м.Херсон повідомили про те, що травма несумісна з життям. 22.11.2009 року було проведено операцію , але після операції близько 13.00 год чоловік помер. Від неповнолітнього свідка ОСОБА_9 дізналася про обставини, які відбулися на березі річки та про те, що ОСОБА_5, старший, наніс удар палицею(дриголиною) від «паука», яким ловили рибу, по голові її чоловіку ОСОБА_6, після чого останній став тонути, а ОСОБА_5 та його син стали витягати із води ОСОБА_6, сам же неповнолітній ОСОБА_9 злякався та побіг додому. Щодо заявлено цивільного позову до ОСОБА_10 на відшкодування матеріальних та моральних збитків у звязку із вчиненням останнім злочину просить суд стягнути на її користь на розсуд суду.

Аналогічні показання в судовому засіданні, щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 надав свідок ОСОБА_11, який є рідним сином ОСОБА_6 та якому стало відомо про обставини заподіяння тілесних ушкоджень від неповнолітнього свідка ОСОБА_9.

Показаннями в судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_9, про те, що 21.11.2009 року близько 15.30 год. він був на березі р.Інгулець та ловив рибу на вудочку близько 100 м від смт Архангельське. Поряд з ним ловили рибу ОСОБА_5 батько та ОСОБА_5 син. При цьому старший ОСОБА_5 ловив рибу із застосуванням пристрія «паук», який складається із дриголини, на кінці якої металевий наконечник із зварних трубок, та сітки зеленого кольору. В цей час ОСОБА_6 став заганяти своїх гусей, яких було багато та попросив забрати риболовні снасті на деякий час, щоб не злякати гусей. Він забрав вудочку, але ОСОБА_5 старший відмовився це робити, висловившись на адресу ОСОБА_6, щоб той пішов проспався, та продовжував рибалити. ОСОБА_6 розізлився та знявши із себе верхній одяг став переходити річку в брід в напрямку де знаходилися Лепські та висловлював намір ударити по обличчю ОСОБА_5 старшому. Зібравши вудочку, він відійшов від того місця де рибалив метрів на 10-15 та з пагорбу став спостерігати за подією, що відбувалася. При підході ОСОБА_6 до берегу близько 1-1.5 метра, ОСОБА_5, старший від`єднавши дриголину від сітки, нижньою частиною дриголини з металевим наконечником замахнувся та вдарив по воді біля ОСОБА_6, який стояв по пояс у воді, як на його думку з метою залякати ОСОБА_6, щоб той не наближався до берега, а затим ОСОБА_6 сказав на це ОСОБА_5 слово «іще», після цього ОСОБА_5 зі словами «не ліз бо получиш», а також з висловлюванням нецензурних слів, розмахнувшись із-за спини, наніс вдруге удар дриголиною з металевим наконечником по голові ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_6 не встиг підняти руки, щоб захиститись від удару, та від удару став хилитися та падати у воду. ОСОБА_5, син став говорити «па, що ти зробив?»та намагався достати руками з води ОСОБА_6, але незміг. Затим ОСОБА_5 старший, дриголиною зачепивши за ліву руку ОСОБА_6, підтягнув до берега, після чого разом із сином, взяли попід руки ОСОБА_6, який був без свідомості та з голови стікала речовина схожа на кров по тулубу до ніг і потягнули до пагорбу, де в подальшому помістили на мотоцикл та поїхали в сторону моста, а затим в сторону центру смт Архангельське.

Крім того, вина ОСОБА_5 у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 підтверджується іншими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:

Рапортом оперативного чергового Високопільського РВ УМВС України в Херсонській області(а.с.3) про те, що по телефону «02»22.11.2009 року о 14.20 год. надійшло повідомлення від фельдшера швидкої допомоги, про смерть у Високопільській центральній районній лікарні ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 з діагнозом черепно-мозкова травма, перелом кістки черепа.

Протоколом огляду місця події від 22.11.2009 р. та фототаблицею до протоколу, згідно якого, в ході огляду встановлено, що місцем вчинення злочину є територія на березі біля річки Інгулець, що на околиці смт Архангельське Високопільського району Херсонської області. Під час огляду вилучено залишки речовини схожої на кров.(а.с.5-8 )

Протоколом огляду одягу ОСОБА_6 від 22.11.2009 року з фототаблицею, в ході якого вилучено одяг зі слідами речовини схожої на кров (а.с.9-11)

Протоколом огляду транспортного засобу, мотоцикла Дніпро-11 державний номерний знак 35-32 ХОГ з коляскою та фототаблицею до протоколу від 22.11.2009 року (а.с.14-16) в ході якого виявлено на мотоциклі сліди речовини схожі на кров.

Протоколом огляду трупа від 22.11.2009 р. з фототаблицею (а.с.20-22) вході якого на голові трупа ОСОБА_6 виявлено та зафіксовано сліди травми голови.

Висковком судово-медичної експертизи №126 від 23.12.2009 року (а.с.128-132) згідно якої виявлено на ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток основи черепу справа, субдуральної гематоми в правій тім`яній області, крововилив під м`які мозкові оболонки правої тім`яної частки, які за ознаками небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та від яких наступила смерть. Виключається отримання тілесних ушкоджень при падінні с висоти особистого зросту. Етиловий спирт у крові трупа не виявлено.

Висновком судово-імунологічної експертизи №12 від 19.01.2010 року (а.с.157-157а) згідно якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи крові «О»з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На тампоні –змиві з речовини, вилученої при огляді місця події, знайдена кров людини, в якій виявлені антиген Н і ізогемаглютиніамінами анти-А і анти-В. Кров відноситься до групи «О»та могла походити від особи з такою групою крові, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з неповнолітнім свідком ОСОБА_9 від 12.12.2009 р. та фототаблицею до протоколу (а.с.90-100), в ході якого свідок ОСОБА_9, за присутності понятих та присутніх, розповів та показав на місці на березі річки Інгулець неподалік смт Архангельське Високопільського району Херсонської області, при яких обставинах ОСОБА_5 старший, вчинив злочин відносно ОСОБА_6, які підтверджені ним показаннями в судовому засіданні.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події із підозрюваним ОСОБА_5 від 22.12.2009 р.та фототаблицею до протоколу (а.с.142-147), в ході якого ОСОБА_5 за пристуністі понятих розповів та показав, при яких обставинах він вчинив заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_6

Речовими доказами: зразки крові в полімерному файлі, поміщеному в паперовий конверт, згідно постанови про залучення до кримінальної справи речових доказів від 30.01.2010 року (а.с.160-161) , одяг потерпілого ОСОБА_6 , згідно постанови про залучення до справи речових доказів від 16.01.2010 року (а.с.12-13)

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд критично відноситься до свідчень підсудного ОСОБА_5 в тій частині, що він наніс удар не навмисно ОСОБА_6, що діяв в стані свого захисту від можливого нападу з боку ОСОБА_6, оскільки такі свідчення, суд вважає як такі, що обрані підсудним ОСОБА_5 для захисту з метою ухилитися від справедливого покарання за вчинене. Крім того свідчення підсудного спростовуються об`єктивними показаннями не зацікавленого неповнолітнього свідка ОСОБА_9, який підтвердив свої показання в ході відтворення обстановки та обставин події злочину і в судовому засіданні.

А також суд критично відноситься до свідчення підсудного ОСОБА_5 в тій частині, що ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного спяніння, що неадекватна поведінка та висловлення ОСОБА_6 вказували на це та на агресивну поведінку останнього, що дало йому підстави вважати загрозу собі та своєму сину для життя та здоровя, оскільки такі фактичні обставини спростовуються висновком судово-медичної експеретизи, згідно якої в крові потерпілого ОСОБА_6 етилового спирту не виявлено.

За таких обставин суд вважає пояснення підсудного в тій частині, що він діяв в межах необхідної оборони –надуманими та не підтвердженими належними та переконливими доказами по справі.

Таким чином, з урахуванням всіх доказів добутих в ході досудового слідства та досліджених в судовому засіданні суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_5 органом досудового слідства за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано вірно, так як він спричинив потерпілому умисне тяжке тілесне пошкодження, тобто, умисне тілесне пошкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Щодо перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_5, заявленого захисником, на ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, суд не находить підстав, оскільки вина підсудного ОСОБА_5 повністю доказана, встановлена та підтверджується належними та переконливими доказами, які добуті в ході досудового слідства та досліджені в судовому засіданні. А також те, що підсудний ОСОБА_5 протягом часу починаючи з моменту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6, усвідомлючи протиправність своїх дій, намагався перекласти вину у тій обстановці, що виникла, на ОСОБА_6 з метою отримати мягке покарання ніж передбачено кримінальним кодексом за такі дії.

Тому дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України, як, умисне тілесне пошкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_5, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, вину свою визнав частково, його стан здоров'я, матеріальний та сімейний стан, проживання в одній сімї його матері похилого віку з вадами здоровя.

Обставинами, що пом'якшує покарання підсудного, відповідно до ст. 66 КК України, судом визнано надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Інші обставини, які були заявлені захисником, як такі, що можуть бути визнаними судом, як помякшуючі, судом враховано та прийнто до уваги відповідно до ст. 65 КК України.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин суд не вбачає застосування ст.69 КК України, як призначення більш мякого покарання, ніж передбачено законом.

Тому суд вважає призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті за даний злочин, що передбачає покарання тільки у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення, за вказаних обставин, як вважає суд, не можливо без ізоляції від суспільства та є необхідним і достатнім для виправлення в умовах ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про заявлений цивільний позов, щодо стягнення з підсудного ОСОБА_5 10000 грн. матеріальних збитків та 250 тисяч грн. моральної шкоди, як зазначено у позові про те, що понесені матеріальні витрати на поховання в розмірі 2772.25 грн. та виготовлення і встановлення памятника 6000 грн., а всього, як підтверджено належними та перконливими доказами на загальну суму 8772.25 грн. Розмір моральної шкоди обґрунтовувано глибиною моральних душевних страждань, порушенням права на сімейне життя в зв’язку із трагічною смертю чоловіка.

Підсудний ОСОБА_5 позов в частині стягнення матеріальної шкоди, які підтверджено належними доказами, визнав повністю, вимоги в частині стягнення моральної шкоди визнав частково.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, підсудного, думку захисника, прокурора, суд вважає , що позовні вимоги на відшкодування матеріальних збитків підлягають задоволенню частково, у звязку з чим необхідно стягути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданих матеріальних збитків 8772 грн.25 коп.

Відповідно до ст.28 КПК України, потерпілий, тобто особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну, або майнову шкоду, вправі пред’явити цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», п.5- «суд має з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин та якими діями вони завдані, вина заподіювача, яких моральних страждань зазнав потерпілий, та в якій грошовій сумі він оцінює пов’язані з ними втрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору». п.9- «розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача, та інших обставин».

З урахуванням глибини моральних та душевних страждань позивачки, суд оцінює розмір моральної шкоди в розмірі 25 тисяч гривен.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на користь Херсонського обласного бюро судово-медичних експертиз за проведення судово-медичної експертизи в розмірі 230 грн.34 коп.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Високопільського РВ УМВС України в Херсонській області, суд вважає за можливим одяг потерпілого ОСОБА_6 (а.с.12-13) повернути потерпілій ОСОБА_4, зразки крові в полімерному файлі, поміщеному в паперовий конверт (а.с.160-161) - знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5, визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити на утримання під вартою, взявши ОСОБА_5 під варту із залу суду.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, а саме: з 03 лютого 2010 року.

Зарахувати у строк відбування покарання перебування ОСОБА_5 від вартою з 12 грудня 2009 року по 22 грудня 2009 року.

Речові докази по кримінальній справі, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Високопільського РВ УМВС України в Херсонській області, одяг ОСОБА_6 (а.с.12-13) повернути потерпілій ОСОБА_4, зразки крові в полімерному файлі, поміщеному в паперовий конверт (а.с.160-161) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальних збитків в сумі 8772 грн.25 коп. та у відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 25 000 грн., а всього; 33772 (Тридцять три тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на користь Комунальної Установи Херсонської обласної Ради «Бюро судово-медичної експертизи»в сумі 230 грн. 34 коп. на р/р 35424004001461 код ЄДРПОУ 02009933, банк УДК Херсонської області МФО 852010 згідно рахунку к №12 за проведення судово-імунологічної експертизи.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Херсонської області, протягом 15 діб починаючи, з дня прогоошення, а засудженим, які перебувають під вартою з моменту отримання копії вироку.

Суддя В.М. Дригваль