Вирок № 16821512, 30.05.2011, Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 1-47/11

В И Р О К

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

30.05.2011 смт.Липова Долина Липоводолинсткий районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Шульги О.М. при секретарі: Мазур О.А. з участю прокурора Верещагіна Д.Б. представника цивільного позивача ОСОБА_1

підсудної ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, пенсіонерки, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої

- по ст. 191 ч. 2 та ст. 366 ч.1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Вона також вчинила службове підроблення, тобто видачу службовою особою завідомо неправдивих документів.

Ці злочини вона вчинила за таких обставин.

Згідно рішення Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 01.03.2000 року підсудну ОСОБА_2 обрано головою с. Беєво.

Обіймаючи посаду голови Беївської сільської ради вона згідно Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” № 163-ХІV від 06.10.98 року була наділена повноваженнями по здійсненню керівництва апаратом ради та її виконавчим комітетом, скликанню сесії ради, внесенню пропозицій та формуванню порядку денного сесій ради і головуванню на пленарних засіданнях ради; забезпеченню підготовки та розгляду проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належить до її відання; оприлюдненню затверджених радою програм, бюджету та звітів про їх виконання; розпорядженням бюджетними коштами, використання їх лише за призначенням визначеним радою: представленню територіальної громади, ради та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, тощо.

Таким чином, підсудна ОСОБА_2 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками, тобто була службовою особою.

Займаючи зазначену посаду підсудна ОСОБА_2 всупереч інтересам Беївської сільської ради діючи умисно, маючи на меті незаконного отримання коштів ТОВ МП ПВФ „Архітектори Граділі” ЛТД 16 грудня 2009 року підписала договір на капітальний ремонт будинку культури с. Беєво з МП ПВФ „Архітектори Граділі” ЛТД в особі директора ОСОБА_3.

Згідно умов договору виконавець зобовязується провести відповідний ремонт будинку культури, а саме частково замінити двері та вікна. Вартість робіт по даному договору становить 48000 гривень.

Достовірно знаючи про невиконання виконавцем в повному обсязі умов договору підсудна ОСОБА_2 в кінці грудня 2009 року підписала акт № 1 приймання виконаних робіт, тобто видала завідомо неправдивий офіційний документ.

Вчиняючи такі дії вона усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння і передбачала його суспільно-небезпечні наслідок.

Після цього підсудна діючи умисно в кінці липня 2010 року дала вказівку бухгалтеру Беївської сільської ради ОСОБА_4 перерахувати кошти в сумі 48000 грн. на рахунок МП ПВМ„Архітектори Граділі” ЛТД. На початку жовтня 2010 року зазначеною фірмою було в становлено пять метало-пластикових вікон, а решта 15 вікон та троє дверей залишились не змонтованими, внаслідок чого Беївській сільській раді нанесені збитки на суму 37439 грн. 80 коп.

В судовому засіданні підсудня свою вину визнала повністю, щиро покаялась в скоєному та пояснила, що дійсно вона працюючи сільським головою села Беєві уклала договір із МП ПВМ„Архітектори Граділі” ЛТД на ремонт будинку культури. Так як грошей всього було 48 тис. то на них можна було поставить лише 20 металопластикових вікон та троє дверей. Представники зазначеної фірми запевнили її, що вони своє зобовязання виконають вчасно і попросили зробить попередню оплату виконаних робіт згідно договору. Вона погодилась з ними і вони спочатку склали фіктивний акт приймання робіт, а потім вона дала вказівку головному бухгалтеру перерахувати фірмі 48 тис. грн.. Гроші були перераховані в липні 2010 роки. Проведення робіт по ремонту будинку культури розпочались в жовтні 2010 року і було поставлено 5 вікон, а потім незважаючи на її неодноразові звернення до працівників фірми ремонтні роботи не поновлювались. На даний час всі 20 вікон вже вставлені, а двері ще не поставлені. Вона згодна з тим, що її неправомірними діями були завдані збитки Беївській сільській раді на суму 48 000 грн .

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудної доведена повністю і її дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки підсудна являючись службовою особою, усвідомлюючи неправомірність своїх дій умисно дала вказівку бухгалтеру перерахувати кошти в сумі 37439,80 грн на користь МП ПВМ„Архітектори Граділі” ЛТД в той час як вказаною фірмою на той час не були виконані на ту суму ремонтні роботи чим і допустила розтрату.

Суд також кваліфікує дії підсудної по ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто видача службовою особою за відомо неправдивих документів, оскільки вона являючись службовою особою видала акт № 1 приймання виконаних робіт завідомо знаючи, що вказані в ньому роботи не виконані.

При призначенні покарання обставинами, які його помякшують, судом визнається щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання підсудній судом не вбачається.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудною її особистість, що характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, тяжких наслідків від вчиненого нею злочину не наступило, а завдані збитки уже частково відшкодовані та зважаючи на те, що вона вже перебуває на пенсії і являється інвалідом 2-ї групи, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, а при призначення покарання за ч.2 ст.191 КК України перейти до іншого більш мякого виду основного покарання не зазначеного в санкції вказаної статті, застосувавши до неї ст. 69 КК України - призначення більш мякого покарання ніж передбаченого законом.

В матеріалах кримінальної справи прокурором Липоводолинського району заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі позивача Беївської сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування завданої нею матеріальної шкоди в сумі 12430 гривень.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача, сільський голова села Беєво ОСОБА_1 позов підтримали, а ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю.

Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі. Оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а вина підсудної ОСОБА_2 в спричиненні нею шкоди Беївській сільській раді доведена в ході судового слідства.

Таким чином матеріальна шкода в сумі 12430 гривень завдана Беївській сільській раді Липоводолинського району Сумської області неправомірними діями ОСОБА_2 повинна бути відшкодована за її рахунок.

Керуючись ст. ст. 28,323, 324 КПК України, ст. 1166 ЦК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 191 ч. 2 та ст. 366 ч.1 КК України і визначити їй покарання:

- по ст. 191 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень з позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обовязками строком на 2 роки

- по ст. 366 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень з позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обовязками строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати посади повязані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обовязками строком на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області р/р 35411016001368, МФО 337546, код 04389696 ГУДКУ в Сумській області кошти в сумі 12430 (дванадцять тисяч чотириста тридцять) гривень за завдану матеріальну шкоду.

Речові докази: договір № 22 від 16.12.2009 року на проведення капітального ремонту будинку культури с. Беєво з додатками; акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 22.12.2009 року; платіжне доручення № 54 від 29.07.2010 року; квитанція про сплату грошових коштів в сумі сорок вісім тисяч гривень від 30.12.2009 року залишити у справі до вирішення питання про зняття з них копій.

Міру запобіжного заходу засудженій, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя О. М. Шульга